Справа № 525/702/24
Провадження №3/525/346/2024
06.06.2024 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судового засідання Хоменка М.М.,
з участю прокурора Миргородської окружної прокуратури Погребського С.В.,
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка матеріали, які надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Полтавській області про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Великобагачанського району Полтавської області, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності раніше не притягався,
за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( далі КУпАП),
Наказом Державного управління «Миргородське лісове господарство» Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 01.08.2013 №79-К «По особовому складу» ОСОБА_1 призначено на посаду майстра лісу Шишацького лісництва з 01.08.2013. 01.01.2016 майстра лісу ОСОБА_1 під підпис було ознайомлено із ЗУ «Про запобігання корупції» та попереджено про спеціальні обмеження встановлені цим Законом. Наказом Державного управління «Миргородське лісове господарство» Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства від 01.08.2022 №109-К «Про звільнення з роботи» ОСОБА_1 майстра лісу Шишацького лісництва звільнено з роботи за ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін) з 01.08.2022.
ОСОБА_1 , який 01 серпня 2022 року був звільнений з посади майстра лісу Шишацького лісництва ДП «Миргородське лісове господарство», являючись суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно примітки до статті 172-6 КУпАП, п. п. «е», п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», у порушення вимог частини 2 статті 45 та абзацу першого пункту 2-7 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону, несвоєчасно, без поважних причин, тобто після встановленого терміну декларування (не пізніше 31.01.2024), а саме лише о 16 год. 58 хв. 19.03.2024 подав на офіційний вебсайт Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну декларацію особи, яка припинила діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, в установленому ч.1 ст.45 Закону порядку, за минулий 2022 рік, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, від надання пояснень відмовився в порядку ст. 63 Конституції України. Пояснив, що не подав декларацію вчасно через незнання законодавства.
Прокурор Миргородської окружної прокуратури Погребський С.В. обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтримав, зазначив про наявність у діях ОСОБА_1 ознак діяння, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та просив застосувати адміністративне стягнення щодо ОСОБА_1 у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами, зокрема: протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП №132 від 20.05.2024, роздрукованими з офіційного сайту Національного агентства з питань запобігання корупції відомостями про час подання декларації та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 280 КУпАП визначає обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Так, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 251 КУпАП визначає поняття та джерела доказів у справі про адміністративне правопорушення. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За нормою ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.
У пункті 42 рішення «Бендерський проти України» від 15.11.2007 Європейський суд з прав людини зазначив, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торійа проти Іспанії» від 09.12.1994).
У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 Рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд з прав людини вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Суд, заслухавши прокурора Миргородської окружної прокуратури Погребського С.В., особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , детально дослідивши наявні матеріали справи в їх сукупності та взаємозв'язку і давши їм належну оцінку приходить до переконання, що є доведеною вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Юридична відповідальність особи має індивідуальний характер (ч. 2 ст. 61 Конституції України). Системний аналіз та юридичний зміст положень ч. 2 ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа. Відмінність у складі правопорушення (як в цілому, так і в конкретних його елементах) дає підстави для притягнення особи до різних видів юридичної відповідальності.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 34 КУпАП обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, суд визнає щире каяття ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, принципи справедливої адміністративної процедури, що звичайно застосовуються до адміністративних актів, положення ст. 61 Конституції України, з урахуванням суті та характеру вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, того, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягався, відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, наявність обставин, що пом'якшують відповідальність, у сукупності вищевикладених обставин та їх взаємозв'язку, суд вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 61 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. ст. 1, 3, 12, 45, 52 Закону України «Про запобігання корупції», ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 172-6, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та накласти стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути звернена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення, а в разі її оскарження чи опротестування з дня розгляду скарги або протесту.
Суддя Я.В. Прасол