06 червня 2024 року
м. Київ
справа №990/201/24
адміністративне провадження №П/990/201/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Стародуба О.П.,
перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
04.06.2024 до Верховного Суду як суду першої інстанції через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України (далі - відповідач, Президент), в якій він просить:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Президента, «що супроводжується забороненою в Україні дискримінацією конституційних прав позивача в сфері суспільних відносин громадсько-політичної діяльності»;
- зобов'язати Президента розглянути електронну петицію № 22/196764-еп «Про надання Ленд-лізу Україні».
Справа підсудна Верховному Суду як суду першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, бездіяльності Кабінету Міністрів України визначені статтею 266 КАС України.
Зокрема частиною першою цієї статті встановлено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: 1) законності (крім конституційності) постанов Верховної Ради України, указів і розпоряджень Президента України; 2) законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) законності актів Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 4) законності рішень Вищої ради правосуддя, ухвалених за результатами розгляду скарг на рішення її Дисциплінарних палат; 5) законності бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верховної Ради України законопроекту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.
Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною другою статті 171 КАС України визначено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з положеннями частин другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи відсутність в спеціальних законах іншого строку звернення до суду з позовом щодо розгляду електронної петиції, колегія суддів вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню установлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово у своїх постановах, зокрема у постанові від 26.10.2023 у справі № 990/139/23, зазначала, що за змістом КАС України у разі якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. Законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Так, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.
Конструкцію «повинна була дізнатися» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У постанові від 26.10.2023 у справі № 990/139/23 Велика Палата Верховного Суду також зазначала, що реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Як видно з позовної заяви та доданих до неї документів, позивач оскаржує бездіяльність Президента щодо нерозгляду електронної петиції № 22/196764-еп, адресованої Президентові, яка оприлюднена на веб-сайті Президента 22.06.2023, та яка набрала 25000 підписів громадян, необхідних для початку її розгляду Главою держави - 20.09.2023. Інформація про початок розгляду електронної петиції оприлюднена на офіційному веб-сайті Президента - 25.09.2023, а відтак передбачений статтею 231 Закону України «Про звернення громадян» та пунктом 2 Порядку розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України, затвердженого Указом Президента України від 28.08.2015 № 523/2015, строк розгляду електронної петиції (невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду) закінчився 09.10.2023, тому за правилами частини другої статті 122 КАС України строк звернення до адміністративного суду сплив 09.04.2024. Однак позивач з позовом до Президента про визнання бездіяльності щодо нерозгляду вказаної електронної петиції звернувся лише 04.06.2024.
За таких обставин колегія суддів вважає, що строк звернення до суду з цим позовом є об'єктивно пропущеним, а тому позивач повинен подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Усталеною є позиція Верховного Суду, в тому числі і Великої Палати, про те, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частин першої - другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд є повноважним органом на визнання причин пропуску строку поважними та їх поновлення, надаючи оцінку підставам, вказаним позивачем у заяві про поновлення таких строків, у разі їх пропуску.
Враховуючи, що позивачем не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення, позовну заяву належить залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.
Крім того, в порушення вимог частини другої статті 161 КАС України, згідно з якими у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу, позивач не надав до суду доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу.
Частиною першою статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених вище недоліків шляхом надання до суду доказів надсилання копії позовної заяви та копій доданих до неї документів відповідачу, а також надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі, якщо недоліки позовної заяви не буде усунуто в зазначений строк, в тому числі у випадку неподання заяви про поновлення строку, а також якщо причини пропуску строку будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач А. Ю. Бучик
Судді: Я. О. Берназюк
В. М. Кравчук
А. І. Рибачук
О. П. Стародуб