06 червня 2024 року
м. Київ
справа №990/168/24
адміністративне провадження № П/990/168/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стеценка С.Г.,
суддів: Коваленко Н.В., Стрелець Т.Г., Єзерова А.А., Тацій Л.В.,
перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним і скасування Указу в частині,
20 травня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ізовіта Андрій Миколайович звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати Указ Президента України від 19 лютого 2023 року № 82/2023 у частині введення в дію пункту 11 додатку 1 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 лютого 2023 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» до громадянина США ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ).
Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2024 року визнав неповажними підстави пропуску строку ОСОБА_1 на оскарження Указу Президента України від 19 лютого 2023 року № 82/2023 у частині; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом відмовив; позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним і скасування Указу в частині - залишив без руху; надав позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- подання до Суду уточненої позовної заяви, із приведенням її у відповідність до вимог пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС України, у якій зазначити: 1) стосовно позивача - місце проживання чи перебування, поштовий індекс; 2) стосовно представника позивача - реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта громадянина України;
- подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їхнє підтвердження.
На виконання вимог ухвали Суду від 22 травня 2024 року позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав уточнену позовну заяву із приведенням її у відповідність до вимог пункту 2 частини п'ятої статті160 КАС України, а також заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку та доказів на їхнє підтвердження.
Так, у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду представник позивача повторно зазначив про те, що оскільки позивач є громадянином США, у нього відсутній обов'язок (на відміну від громадян України) бути обізнаним щодо нормативно-правових актів, які видаються Президентом та іншими органами державної влади України з моменту публікації відповідних актів в офіційних друкованих виданнях.
Суд звертає увагу заявника, що вказаним доводам вже надано оцінку в ухвалі від 22 травня 2024 року та визнано їх неповажними, оскільки застосування санкцій, з-поміж інших, до іноземців здійснюється на підставі, в порядку і спосіб, які визначені Конституцією України і законами України, які діють/застосовуються однаково щодо всіх підсанкційних осіб. Особливого порядку сповіщення (доведення до відома, оприлюднення) про застосування санкцій щодо іноземців - незалежно від їхнього громадянства/підданства - закони України не передбачають. Водночас незнання іноземцем, який опинився під дією санкцій, українського законодавства не створює для держави обов'язку вживати додаткових заходів для інформування про існуючі в Україні закони та акти їх застосування, а також не звільняє його [іноземця] від настання юридичних наслідків, зумовлених дією санкцій
Окрім цього, представник позивача посилається на те, що позивач дізнався про наявність фактів застосування до нього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) випадково у грудні 2023 року під час підписання контракту в одному з банків в Європі, і лише 17 грудня 2023 року ці факти були підтверджені листом адвоката Долженчук Н., адресованим позивачу на його запит. Зазначає, що після отримання інформації застосування до позивача персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), адвокатом Долженчук Н.М. були надіслані запити до РНБО України, Президента України, Національного банку України, Служби безпеки України та проведена робота з правого аналізу отриманих відповідей, подальшого планування роботи з надання правої допомоги.
Колегія суддів, надаючи оцінку таким доводам, зазначає наступне.
Доводи обґрунтування позивача щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду з позовом націлені на те, щоб пов'язати відлік цього строку з отриманням 17 грудня 2023 року листа адвоката Долженчук Н.М.
Насамперед варто зауважити, що отримання листа, яке позивач намагається інтерпретувати як подію, з настанням якої заявник дізнався (чи міг дізнатися) про порушення своїх прав, спричинених виданням Указу № 82/2023, не може бути приводом для того щоб змінити (чи замінити) існуючий в Україні порядок доведення до відома актів глави держави.
Отже, Суд не може погодитися з тим, що про порушення своїх прав позивач дізнався з моменту отримання листа від 17 грудня 2023 року.
Окрім цього, представник позивача вказав, що позивач дізнався про наявність фактів застосування до нього персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) випадково у грудні 2023 року під час підписання контракту в одному з банків в Європі.
Водночас, позивач не зазначив конкретної дати коли були порушені його права та коли для нього настали наведені вище несприятлові наслідки, спричинені прийняттям Указу № 82/2023.
Щодо доводів представника позивача про те, що після отримання інформації щодо застосування до позивача персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), адвокатом Долженчук Н.М. були надіслані запити до РНБО України, Президента України, Національного банку України, Служби безпеки України та проведена робота з правого аналізу отриманих відповідей, подальшого планування роботи з надання правої допомоги, колегія суддів вважає їх безпідставними, оскільки відповідь Офісу Президента України від 06 лютого 2024 року вих. № 45-01/35 не містить жодної іншої інформації окрім тієї, яка перебувала у вільному та безоплатному доступі, зокрема, у мережі Інтеренет з моменту офіційного опублікування оспорюваного Указу № 82/2023.
Зважаючи на наведене, колегія суддів вважає, що аргументація позивача про дотримання строку звернення з цим позовом до адміністративного суду є безпідставною, ґрунтується на надуманих (вигаданих) доводах про те, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, які переконують Суд лише у тому, що насправді не існувало об'єктивних обставин, які могли завадити позивачеві та його представнику оспорити Указ № 82/2023 у порядку адміністративного судочинства у межах встановленого для цього шестимісячного строку, якщо вони вважали, що цей акт Президента України справді порушує їхні законні права та інтереси.
Згідно з частинами першою, другою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які зазначив представник позивача у заяві про усунення недоліків позовної заяви від 05 червня 2024 року, не є поважними, тому немає підстав для поновлення цього строку і позовна заява підлягає поверненню.
За частинами п'ятою, шостою статті 169 КАС України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 22, 122, 123, 169, 248, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання протиправним і скасування Указу в частині повернути особі, яка її подала.
Апеляційна скарга на ухвалу Верховного Суду може бути подана до Великої Палати Верховного Суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Судове рішення Верховного Суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.
...........................
...........................
...........................
...........................
...........................
С.Г. Стеценко
Н.В. Коваленко
Т.Г. Стрелець
А.А. Єзеров
Л.В. Тацій ,
Судді Верховного Суду