Ухвала від 05.06.2024 по справі 560/14388/23

УХВАЛА

05 червня 2024 року

м. Київ

справа №560/14388/23

адміністративне провадження № К/990/19338/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Чиркіна С.М.,

суддів: Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №560/14388/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У 2023 році ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.02.2023 №221450001445 про відмову позивачці в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723 «Про державну службу» в розмірі 60% суми заробітної плати, зазначеної у довідках Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області від 30.01.2023 №2, від 30.01.2023 №3, від 30.01.2023 №4 та довідки від 31.01.2023 №146-Ф, виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, зарахувавши позивачці до стажу державної служби період роботи в органах місцевого самоврядування з 01.04.2016 по дату звернення за призначенням пенсії.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2023 позов задоволено частково:

- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області від 06.02.2023 №221450001445;

- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати позивачці до стажу державної служби період роботи з 01.04.2016 по 30.01.2023 в органах місцевого самоврядування;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити, здійснити нарахування та виплату позивачці пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України №3723-ХІІ «Про державну службу» з 30.01.2023 в розмірі 60 % суми заробітної плати, зазначеної у довідках про складові заробітної плати, виданих Старосинявською селищною радою від 30.01.2023 №2, №3, №4, з урахуванням виплачених сум;

- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подав апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.11.2023 в задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відстрочення сплати судового збору відмовлено, апеляційну скаргу суд залишено без руху.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2023 заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено та продовжено термін для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

У лютому 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно подано апеляційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2023.

Ухвалами Сьомого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2023, апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків 10 днів з дня отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та встановлено строк для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії вказаної ухвали, шляхом надання обґрунтованого клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску та надання доказів в їх обґрунтування.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 визнано неповажними підстави для поновлення строку оскарження рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.10.2023 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

17.05.2024 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, через систему «Електронний суд», надійшла касаційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій скаржник просить скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов до таких висновків.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

За приписами частини четвертої статті 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник не навів поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що причина пропуску процесуального строку має об'єктивний і незалежний від скаржника характер, скаржником додатково такі докази не подано, обставини, на які посилається скаржник у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не є непереборними чи такими, що унеможливлювали своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження.

Верховний Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Водночас підстави наведені скаржником не є поважними, оскільки обставини внутрішньої роботи в межах установи є суб'єктивними, адже стосуються належної організації роботи в середині установи та залежать від волі керівника та працівників, а тому не виправдовують зволікання у вчиненні процесуальних дій.

Верховний Суд наголошує, що статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Тобто особа, яка зацікавлена у поданні апеляційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов'язків.

Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасників справи, відповідно до якого особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить діяти сумлінно, тобто виявляти добросовісне ставлення до наявних у неї прав і здійснювати їхню реалізацію в такий спосіб, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без невиправданих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, і, передовсім, щодо дотримання строку на апеляційне оскарження. Для цього учасник справи повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати цілком наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Важливість дотримання строків звернення з апеляційною скаргою зумовлена також й тим, що у контексті концепції справедливого судового розгляду особливу цінність має принцип юридичної визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata , тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення тільки задля повторного слухання справи й ухвалення нового рішення.

Відступ від цього принципу можливий, тільки коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.

Верховний Суд підкреслює, що особливими та непереборними визнаються обставини, які не залежать від волевиявлення сторони й пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такими обставинами є ті, які не залежать від волі особи та об'єктивно унеможливлюють вчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду з касаційною скаргою.

Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права на оскарження судового рішення в апеляційному порядку в строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск такого строку з поважних причин.

Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з апеляційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об'єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, дійшовши висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, вірно застосував положення пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, правильне її застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За такого правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм матеріального і процесуального права не викликають сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а тому у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою необхідно відмовити.

Керуючись статтями 169, 328, 333, КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі №560/14388/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач: С.М. Чиркін

Судді: Я.О. Берназюк

О.П. Стародуб

Попередній документ
119566102
Наступний документ
119566104
Інформація про рішення:
№ рішення: 119566103
№ справи: 560/14388/23
Дата рішення: 05.06.2024
Дата публікації: 07.06.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (17.04.2024)
Дата надходження: 08.08.2023
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії