05 червня 2024 року
м. Київ
справа №460/4446/23
адміністративне провадження № К/990/10510/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Блажівської Н. Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року (суддя-доповідач - Нос С.П., судді: Кухтей Р.В., Шевчук С.М.)
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог та їх вирішення по суті
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - Позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (надалі - Відповідач, ГУ ДПС у Рівненській області, скаржник) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 вересня 2022 року № 405817000705.
Позовні вимоги мотивовано незаконністю проведення фактичної перевірки, що є підставою для визнання протиправним та скасування прийнятого за її наслідком індивідуального акта.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2023 року позов задоволено.
1.2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення апеляційного суду і мотиви його прийняття
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 6 грудня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області залишено без руху, оскільки до неї не додано документ про сплату судового збору. Судом надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області залишено без руху, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском строку на апеляційне оскарження й апеляційним судом визнано неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в заяві ГУ ДПС у Рівненській області. Надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання копії вказаної ухвали шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження слугували висновки апеляційного суду про визнання неповажними підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, вказаних у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження.
Такими підставами скаржник вказував звільнення відповідального за супровід справи працівника, а також значне навантаження на податковий орган, які не визнані апеляційним судом такими, що виправдовують втручання у принцип остаточності рішення суду, а відтак є неповажними.
2. КОРОТКИЙ ЗМІСТ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ
У касаційній скарзі Відповідач стверджує про те, що судом апеляційної інстанції не було враховано, що пропуск строку апеляційного оскарження відбувся з причин, що не залежали від Відповідача, а тому апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права ухваленням судового рішення щодо відмови у відкритті апеляційного провадження.
Наполягає на тому, що оскільки розгляд цієї справи здійснено судом першої інстанції в порядку письмового провадження, тому лише після опрацювання діловодною службою ГУ ДПС у Рівненській області з направленням відповідних резолюцій, уповноважений представник Відповідача мав змогу дізнатись про судове рішення. Зазначає, що про рішення суду від 7 квітня 2023 року стало відомо після отримання листа Державної податкової служби України від 30 жовтня 2023 року № 27254/7/99-00-05-02-01-07, а тому Відповідачем було вжито невідкладні заходи задля усунення виявлених цим листом недоліків й негайно 2 листопада 2023 року подано апеляційну скаргу. Тож звернення з апеляційною скаргою відбулось невідкладно після отримання інформації про ухвалення судового рішення.
Також зауважує на тому, що згідно з наказом ДПС від 24 лютого 2022 року № 243-о введено простій у роботі ДПС та її територіальних органів, який було припинено з 15 квітня 2022 року. Окрім того, відповідно до наказу ДПС від 28 березня 2022 № 173 за ГУ ДПС у Рівненській області закріплено виконання повноважень іншого територіального органу - ГУ ДПС у Харківській області, а неодноразові повітряні тривоги також створюють труднощі у виконанні працівниками своїх обов'язків, у тому числі вчасного підготування процесуальних документів. Викладене у сукупності, як вважає скаржник, викликало посилення навантаження на працівників Відповідача, а тому є поважною причиною щодо пропуску строку звернення з апеляційною скаргою у цій справі.
У відзиві на касаційну скаргу представник Позивача звертає увагу на те, що Відповідачем подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції через 7 місяців від дати його ухвалення. Вважає безпідставними посилання скаржника на те, що за даними його системи «Управління документами» відсутнє надходження документів по справі № 460/4446/23 протягом періоду з 14 березня 2023 року по 14 листопада 2023 року, оскільки доставка повного судового рішення до Електронного кабінету Відповідача саме 7 квітня 2023 року підтверджено належними доказами. Також не визнає обґрунтованим й посилання скаржника на звільнення відповідального працівника та навантаження на працівників податкового органу, оскільки такі обставини перебувають у межах організації діяльності державного органу і не можуть звільняти від виконання процесуальних обов'язків. Безпідставним вважає й покликання скаржника на повітряні тривоги, позаяк Рівненська область розташована порівняно з іншими територіями України у безпечному регіоні.
З огляду на те, що рішення суду першої інстанції на час подання апеляційної скарги вже набрало законної сили та на його виконання судом було видано виконавчий лист, Відповідач мав навести достатньо обґрунтовані підстави для втручання у принцип res judicata. Однак, усі наведені доводи скаржника не видаються доречними та не утворюють підстав для такого втручання.
3. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
3.1. Оцінка доводів скаржника і висновку суду апеляційної інстанції
Верховний Суд, переглядаючи судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить з такого.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) передбачено строки апеляційного оскарження.
Частиною першою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 6 лютого 2020 року у справі № 420/5137/18.
Відповідно до статті 121 КАС України суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити заявник).
КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується Відповідачем, рішення суду першої інстанції ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи 7 квітня 2023 року, повне судове рішення складено 7 квітня 2023 року, тобто відповідний строк на подання апеляційної скарги, як передбачено статтею 295 КАС України, обчислюється з дня складення повного судового рішення, тобто саме з 7 квітня 2023 року.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху в ухвалі від 24 січня 2024 року апеляційний суд визнав безпідставними доводи апелянта про те, що повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції до Електронного кабінету Відповідача не надійшов, оскільки це спростовується довідкою про доставку електронного листа, згідно з якою рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 7 квітня 2023 року по справі № 460/4446/23 доставлено до Електронного кабінету Головного управління ДПС у Рівненській області 7 квітня 2023 року.
Проте апеляційну скаргу подано Відповідачем до суду апеляційної інстанції 3 листопада 2023 року, тобто з пропуском передбаченого статтею 295 КАС України тридцятиденного строку на подання апеляційної скарги.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження згідно з оскаржуваною ухвалою суд апеляційної інстанції виходив з того, що організація діяльності, в тому числі претензійно-позовної роботи, працівниками відповідного структурного підрозділу податкового органу в жоден спосіб не може впливати на процесуальний обов'язок скаржника дотримуватися строку апеляційного оскарження судових рішень. Неухильне виконання обов'язків суб'єкта владних повноважень не може узалежнюватися від організації належного виконання працівниками структурних підрозділів податкового органу службових обов'язків, оскільки цей процес належить до сфери управлінської діяльності начальника цього органу, який, з-поміж іншого, уповноважений визначати потрібну кількість осіб, які можуть представляти інтереси цього органу.
У касаційній скарзі як на підставу поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення Відповідач посилається на те, що відповідальний працівник за ведення цієї справи у суді звільнився, а також на надмірне навантаження працівників ГУ ДПС у Рівненській області у зв'язку з оголошенням простою у органах ДПС з 24 лютого 2022 року по 15 квітня 2022 року, покладенням виконання функцій та повноважень іншого територіального органу ДПС, а також внаслідок запровадження на території України воєнного стану.
Надаючи оцінку таким доводам скаржника колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Отже, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу.
Неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Такий висновок викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Суд не може не погодитись із доводами Позивача про те, що не відображення надходження судового рішення суду першої інстанції у системі документообігу Відповідача «Управління документами» у період з 14 березня 2023 року по 14 листопада 2023 року не спростовує доставлення повного рішення суду першої інстанції у цій справі до Електронного кабінету ГУ ДПС у Рівненській області через систему «Електронний суд» саме 7 квітня 2023 року, що, як встановлено судом апеляційної інстанції, підтверджується довідкою про доставку документа у матеріалах справи.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників справи добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі, передбачених частиною першою статті 299 КАС України, ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
3.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведеного вище, Верховний Суд уважає, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню, оскільки оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з дотриманням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 345, 350, 355, 359 КАС України, Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх