06 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20394/23 пров. № А/857/25418/23
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року (суддя- Крутько О.В., ухвалене в м. Львів) у справі № 380/20394/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша українська виробнича компанія» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару,-
30 серпня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Перша українська виробнича компанія» звернулося до суду з позовом до Львівської митниці, у якому заявлено позовну вимогу: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2023/800053/2 від 09 травня 2023 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, його оскаржила Львівська митниця, подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в позові.
Відзив на апеляційну скаргу рішення суду першої інстанції поданий не був.
Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ПЕРША УКРАЇНСЬКА ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (далі також ТОВ «ПУВК») для здійснення митного контролю та митного оформлення було подано до Львівської митниці митну декларацію № 23UA209160005141U7 товару: волокна штапельні, синтетичні, непіддані кардо чи гребенечесанню і не оброблені іншим способом, з поліефіру, використовується для власних виробничих потреб, як сировина для виробництва нетканих матеріалів: поліефірне штапельне силіконізоване волокно HCS 7ДЕН/64мм вторинне, кількість - 10430,00 кг (39 рулонів); поліефірне штапельне силіконізоване волокно HCS 15ДЕН/64мм вторинне, кількість - 7984,00 кг (29 рулонів). - поліефірне штапельне силіконізоване волокно HCS 15ДЕН/64мм вторинне зеленого кольору, кількість - 4031,00 кг (15 рулонів), загальна кількість - 22445,00 кг (83 рулони), країна виробництва - Таїланд (TH), країна походження - Таїланд (TH).
Товар поставлявся на підставі зовнішньоекономічного Контракту № JM К016/2022 від 15 листопада 2022 року, укладеного між ТОВ «ПУВК» та JARMAG Sp. z o. o. (Польща).
Згідно умов Зовнішньоекономічного Контракту Позивач є Покупцем, JARMAG Sp. z o. o. (Польща) є Продавцем.
Відповідно до п. 1.1 Зовнішньоекономічного Контракту Продавець зобов'язується поставити, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити сировину у кількості та вартості, вказаних у рахунку-фактурі/інвойсі, який додається до кожної партії товару і є невід'ємною частиною цього контракту.
Декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією надано наступні документи: сертифікат якості б/н від 13.09.2022, сертифікат якості б/н від 23.12.2022, сертифікат якості б/н від 26.12.2022, пакувальний лист б/н від 04.05.2023, рахунок-проформа K/11300/23/645 від 04.05.2023, рахунок-фактура (інвойс) 23K00142 від 04.05.2023 автотранспортна накладна б/н від 05.05.2023, сертифікат про походження товару PL/MF/AT 0101610 від 09.05.2023, прайс-лист від 30.04.2023, банківський платіжний документ б/н від 04.05.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору 323-003434 від 04.05.2023; довідка про транспортні витрати б/н від 05.04.2023, зовнішньоекономічний контракт № JM К016/2022 від 15.11.2022 року, додаткова угода № 1 від 21.02.2023 р. до зовнішньоекономічного контракту № JM К016/2022 від 15.11.2022 року, договір-заявка № З23-003434 про перевезення від 04.05.2023 р., експортна митна декларацію країни відправлення № 23PL301010E0596144 від06.05.2023 р.
Львівська митниця за наслідками опрацювання наданих документів надіслала повідомлення від митниці декларанту про подання додаткових документів, на яке позивач надав відповідь, просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів, а також на вимогу надав витребувані документи: проформу-інвойс, імпортну декларацію відправника, прайс-лист відправника, посередницький інвойс від виробника.
Львівська митниця 09 травня 2023 року прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800053/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA209160/2023/000125 та було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.
Товар було оформлено за митною декларацією № 23UA209160005153U0 від 09.05.2023.
Рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/800053/2 мотивовано наступним:
«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI, за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:
- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;
- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
До митного оформлення заявлено товар - поліефірне штапельне силіконізоване волокно вторинне на умовах поставки FCA PL Gdansk, відповідно до положень Інкотермс -2010, термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.
Згідно частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема:
- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень” зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо).
Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).
FСА - Франко-перевізник, товар доставляється перевізнику замовника, поставка вважається виконаною:
- у випадку, якщо обумовлене місце передачі товару знаходиться у продавця (не в даному випадку, оскільки місце знаходження Продавця м.Люблін),
- коли товар завантажений на визначений покупцем засіб перевезення.
У всіх інших випадах, - коли товар готовий до відгрузки перевізнику на засобах перевезення продавця.
Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про перевезення не містить відомості про такі складові митної вартості як навантаження та страхування товару до місця ввезення на митну територію України.
В даному випадку витрати на завантаження товару на транспортний засіб можливо не включені до митної вартості оцінюваного товару.
Дата рахунку не відповідає заявленому в ЕМД.
В даному рахунку зазначені експедиційні послуги, які не враховані в митній вартості оцінюваного товару.
Вартість перевезення по території України зазначена по маршруту Рава-Руська - Великі Мости, Дніпро, однак у графі 3 (місце призначення) автотранспортної накладної CMR від 05.05.2023р. № б/н зазначено м.Великі Мости, що суттєво зменшує відстань та відповідно витрати на перевезення після перетину кордону.
Відтак, відомості щодо складових митної вартості, а саме - належним чином розподілена вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
В автотранспортній накладній CMR відсутні відомості у графі 5 (документи), 22 (печатка відправника), та 23 (підпис перевізника), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V.
Виявлено розбіжності щодо умов оплати товару, а саме: згідно зовнішньоекономічного договору від 15.11.2022 № JM K016/2022 пункт 3.1. - 100% передоплата на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний в Контракті. Доповненням до договору від 21.02.2023 №1 обумовлено порядок оплати за товар: 30% передоплата, залишок 30 днів після відвантаження товару (без внесення змін у відповідний пункт контракту 3.1., хоча пункт 7.1. про право власності на товар посилається саме на цей пункт - 100% передоплата).
В рахунку-фактурі (інвойсі) зазначено передоплата, однак до митного оформлення надано банківський платіжний документ у якому сума не відповідає інвойсу.
В даному інвойсі відсутні відомості щодо зовнішньоекономічного договору та рахунку-проформи.
Також у наданому прайс-листі продавця зазначено передоплата, таким чином порушено вимоги частини 2 статті 53 МКУ щодо надання платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відтак, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Відповідно до частини 2-3 статті 53 Митного кодексу України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості: додатки до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності; рахунок-проформу; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, заявки на транспортні послуги, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Декларантом на вимогу надіслано: проформу-інвойс, імпортну декларацію відправника (вартість та вага не відповідають заявленому), прайс-лист відправника (не виробника), посередницький інвойс від виробника у якому опис товару не відповідає оцінюваному (відсутній термін регенероване (вторинне)), відповідь на вимогу про не можливість надання інших документів.
Згідно ч.5 ст.54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р., та відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, заявлену митну вартість не визнано. Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 20.01.2023 №UA209160/2023/000704 рівень митної вартості такого подібного товару становить 1,5711 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії не проводилось.»
Позивач не погодившись з рішенням про коригування митної вартості товарів, звернувся до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.
Згідно частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.
Відповідно до частини першої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Згідно статті 49 МК України митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами першою, другою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною першою статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Згідно частини другої статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Згідно частини першої, другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною п'ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.
Згідно частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини четвертої статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частиною п'ятою статті 53 МК України врегульовано, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відтак, митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Наведені норми зобов'язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.
Відповідно до частини сьомої статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною другою статті 58 МК України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Згідно частини четвертої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Відповідно до частини п'ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.
Згідно ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, Верховний Суд у постанові від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18 зазначив, що митний орган має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу… Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами».
Як вірно встановлено судом першої інтсанції, для здійснення митного оформлення товару позивач подав до Львівської митниці електронну митну декларацію № 23UA209160005141U7 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення товар: волокна штапельні, синтетичні, непіддані кардо чи гребенечесанню і не оброблені іншим способом, з поліефіру, використовується для власних виробничих потреб, як сировина для виробництва нетканих матеріалів: поліефірне штапельне силіконізоване волокно HCS 7ДЕН/64мм вторинне, кількість - 10430,00 кг (39 рулонів); поліефірне штапельне силіконізоване волокно HCS 15ДЕН/64мм вторинне, кількість - 7984,00 кг (29 рулонів). - поліефірне штапельне силіконізоване волокно HCS 15ДЕН/64мм вторинне зеленого кольору, кількість - 4031,00 кг (15 рулонів), загальна кількість - 22445,00 кг (83 рулони), країна виробництва - Таїланд (TH), країна походження - Таїланд (TH).
Для підтвердження заявленої митної вартості позивачем до митної декларації надано документи згідно переліку, який наведено у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Митну вартість товару згідно з поданої митної декларації визначено за першим методом - за ціною договору. Подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом. Відповідач не погодився з задекларованою митною вартістю товару та здійснив коригування, застосувавши 3 метод (за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UA209000/2023/800053/2 від 09 травня 2023 року зазначено наступні підстави його прийняття:
"Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору про перевезення не містить відомості про такі складові митної вартості як навантаження та страхування товару до місця ввезення на митну територію України. Отже, в даному випадку витрати на завантаження товару на транспортний засіб можливо не включені до митної вартості оцінюваного товару. Дата рахунку не відповідає заявленому в ЕМД. Також в даному рахунку зазначені експедиційні послуги, які не враховані в митній вартості оцінюваного товару.
Вартість перевезення по території України зазначена по маршруту Рава-Руська - Великі Мости, Дніпро, однак у графі 3 (місце призначення) автотранспортної накладної CMR від 05.05.2023р. № б/н зазначено м.Великі Мости, що суттєво зменшує відстань та відповідно витрати на перевезення після перетину кордону.
Відтак, відомості щодо складових митної вартості, а саме - належним чином розподілена вартість транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України, не підтверджено документально та не піддаються обчисленню, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу.
В автотранспортній накладній CMR відсутні відомості у графі 5 (документи), 22 (печатка відправника), та 23 (підпис перевізника), що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева,19травня 1956) та ЗУ"Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V."
Позивач та JARMAG Sp. z o. o. (Польща) 04 травня 2023 року погодили поставку товару, уклавши проформу - інвойс № К/11300/22/645 на суму 26 796,00 дол. США. Умови поставки FCA Gdansk.
На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту, для організації перевезення вантажу 04 травня 2023 року Позивач звернувся до експедитора ФОП ОСОБА_1 уклавши Договір - Заявку № З23-003434 про надання транспортно - експедиційних послуг (далі «Договір-заявка»). Відповідно до умов Договору-заявки, Позивач є Замовником, а ФОП ОСОБА_1 - Експедитором. Згідно із п. 1 Договору - заявки дана заявка при відсутності довготермінового договору між «Замовником» і «Експедитором» має силу договору на разове перевезення. Факсимільна/електронна копія даної заявки має повну юридичну силу нарівні з оригіналом.
ФОП ОСОБА_1 05 травня 2023 року виставив Позивачу рахунок на оплату № № 323-003434 на суму 96 000,00 грн: 1) послуги перевезення по маршруту: Gdansk, Польща - митний перехід Рава Руська. Сума послуги 38 300,00 грн; 2) послуги перевезення по маршруту: митний перехід Рава-Руська - Великі Мости, Львівська область - Дніпро, Дніпропетровська область, Україна. Сума послуги 57 300,00 грн. 3) експедиційні послуги. Сума послуги 400 грн.
ФОП ОСОБА_1 05 травня 2023 року надав Позивачу Довідку про транспортні витрати, в якій розподілені витрати на транспортно - експедиторські послуги до місця ввезення на митну територію України, які Позивачем було включено до митної вартості, та після ввезення на митну територію України. Така довідка була надана Позивачем до митного оформлення.
Згідно вказаної довідки: транспортні витрати автомобілем MAN держномер НОМЕР_1 причіп держномер НОМЕР_2 , за маршрутом м.Gdansk (Польща) - м.Великі Мости Дніпро (Україна) складають:
1. від м. Gdansk (Польща), до кордону м/п Рава-Руська - 38 300,00 грн.
2. від кордону м/п Рава-Руська до м.Великі Мости Дніпро , (Україна) - 57 300,00 грн.
3. експедиційні послуги (місце надання послуг - територія України) - 400,00 грн. Загальна сума - 96 000,00 грн. (Дев'яносто шість тисяч гривень 00 копійок) Завантаження здійснено за рахунок продавця. Страхування вантажу не проводилося.
Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів. (Постанови Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 липня 2020 року справа № 803/916/17, від 31 травня 2019 року, справа № 804/16553/14, від 07 травня 2020 року справа №400/2922/18).
Згідно умов Контракту та Інкотермс 2010 саме на Продавця покладалися обов'язки із оплати навантаження товару та митного оформлення у країні експорту. Ці витрати не входили в коло відповідальності Покупця (відповідно до умов FCA Gdansk франкоперевізника), а отже, і не були складовими митної вартості Товару для нього.
Відтак припущення Відповідача про те що Перевізник мав включити у наданий Позивачу рахунок такі витрати є хибним та не відповідає Офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010.
Умовами Зовнішньоекономічного контракту не передбачено страхування товару. Довідкою про транспортні витрати Перевізник підтвердив, що страхування не проводилось.
Разом з тим, декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов'язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки.
Висновки відповідача про понесені позивачем додаткові витрати щодо завантаження та страхування товару, які можливо не включені до митної вартості товару зроблені безпідставно.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах та обставинах.
Згідно пункту 5 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
У наданому рахунку та довідці про транспортні витрати розподілені витрати на транспортно-експедиторські послуги до місця ввезення на митну територію України (транспортно-експедиційні послуги за маршрутом від м. Гданськ (Польща), до м/п Рава-Руська (Україна), на суму 38 300,00 грн, які Позивачем було включено до митної вартості.
Згідно пункту 2 частини 11 статті 58 МК України до митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню - витрати на транспортування після ввезення.
Відтак, витрати на транспортування після ввезення товару на митну територію України не включаються до складу митної вартості товару.
Стосовно зауважень відповідача до наданої Позивачем автотранспортної накладної CMR, суд першої інстанції вірно зазначив, що автотранспортна накладна CMR не є документом, що підтверджує митну вартість товару. Це є документ, що підтверджує перевезення товару автотранспортним засобом. У наданій автотранспортній накладній CMR є посилання на транспортні засоби, якими перевозився оцінюваний товар: MAN д.н.з НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
Наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих Позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не є достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
Аналогічна правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року у справі № 460/2674/20.
Стосовно покликання митного органу на неправильно зазначену дату рахунку від експедитора, то суд першої інстанції вірно прийняв до уваги пояснення позивача, що митним брокером ФОП ОСОБА_2 було неправильно дату рахунку № 323-003434 від експедитора - 05.04.2023 р., замість правильної дати - 05.05.2023 р. Аналогічна помилка допущена і в даті довідки про транспортні витрати: вказано неправильно дату цієї довідки - 05.04.2023 р., замість правильної дати - 05.05.2023 р. Відповідно надалі ці помилки перейшли в оформлену МД. Допущення цих помилок підтверджує і сам брокер своїм листом вих. № 28-08-1 від 28 серпня 2023 року.
Допущені брокером помилки при складанні МД не вплинули на показники митної вартості оцінюваного товару. Наявність саме технічної помилки у документі та зміст помилково відсутньої інформації не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у ньому міститься.
Таким чином, усі складові витрати на транспортування, які поніс Позивач, документально підтверджені та відповідні документи були подані до митного оформлення. Такі витрати були у повному розмірі включені у заявлену митну вартість оцінюваного товару.
В оскаржуваному рішенні митний орган зазначив також наступне «Виявлено розбіжності щодо умов оплати товару, а саме: згідно зовнішньоекономічного договору від 15.11.2022 № JM K016/2022 пункт 3.1. - 100% передоплата на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний в Контракті. Доповненням до договору від 21.02.2023 №1 обумовлено порядок оплати за товар: 30% передоплата, залишок 30 днів після відвантаження товару (без внесення змін у відповідний пункт контракту 3.1., хоча пункт 7.1. про право власності на товар посилається саме на цей пункт - 100% передоплата). В рахунку-фактурі (інвойсі) зазначено передоплата, однак до митного оформлення надано банківський платіжний документ у якому сума не відповідає інвойсу. В даному інвойсі відсутні відомості щодо зовнішньоекономічного договору та рахунку-проформи. У наданому прайс-листі продавця також зазначено передоплата, таким чином порушено вимоги частини 2 статті 53 МКУ щодо надання платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.»
Слід зазначити, що згідно п. 3.1 Зовнішньоекономічного контракту оплата за товар здійснюється таким чином: 100 % переоплата на рахунок Продавця на підставі проформи інвойс.
Позивач та JARMAG Sp. z o. o. (Польща) 21 лютого 2023 року уклали Додаткову угоду № 1 до Зовнішньоекономічного контракту, якою погодили нові умови оплати: 30 % передоплата на рахунок Продавця, вказаний у Зовнішньоекономічному контракті, згідно проформи інвойс.
Позивач та JARMAG Sp. z o. o. (Польща) 04 травня 2023 року погодили поставку товару, уклавши проформу - інвойс № К/11300/22/645 на суму 26 796,00 дол. США. Умови поставки FCA. 30 % від суми за проформою інвойс складає 8 038,80 дол. США.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують
митну вартість товарів, є якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.
На виконання умов Зовнішньоекономічного контракту та проформи-інвойс, 04 травня 2023 року Позивач сплатив постачальнику JARMAG Sp. z o. o. (Польща) передоплату у розмірі 8 038,80 дол. США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням SWIFT, у якому є посилання на цю проформу інвойс. У подальшому поставка товару по проформі інвойс № К/11300/22/645 було погоджено та здійснено через комерційний інвойс № 23К00142 від 04.05.2023 р. на суму 26 813,07 дол. США. 01 червня 2023 року Позивач сплатив постачальнику товару 18 774,27 дол. США, що підтверджується відповідним платіжним дорученням SWIFT, у якому є посилання на даний комерційний інвойс. Усього Позивач сплатив постачальнику JARMAG Sp. z o. o. (Польща) 26 813,07 дол. США.
На момент митного оформлення товару комерційний інвойс № 23К00142 від 04.05.2023 не було сплачено Позивачем. Цей інвойс було оплачено 01 червня 2023 року, що підтверджується відповідним платіжним дорученням SWIFT на суму 18 774,27 дол. США.
Суд першої інстанції вірно взяв до уваги доводи позивача, що оскільки на момент митного оформлення товару комерційний інвойс № 23К00142 від 04.05.2023 не був сплачений, тому у нього не було обов'язку надати платіжний документ, що підтверджує оплату цих інвойсів.
Стосовно зауваження Відповідача про те, що в рахунку - інвойсі відсутнє посилання на зовнішньоекономічний контракт, суд зазначає, що відсутність в інвойсі вказівки на реквізити зовнішньоекономічного контракту сама собою не може бути підставою для висновку про неможливість ідентифікації інвойсу з поставкою товару, якщо така ідентифікація може бути проведена на основі інших документів, доданих на підтвердження митної вартості товару.
Аналогічна правова позиція відображена у Постанові Верховного Суду від 02 листопада 2018 року у справі №821/3874/15-а.
З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем подано для митного оформлення товару повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, а відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом. Наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем необґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів. Митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості було зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Львівської митниці залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2023 року у справі №380/20394/23 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга