06 червня 2024 рокуСправа № 260/129/24 пров. № А/857/7036/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Гудима Л.Я., Мікули О.І.,
при секретарі судового засідання - Гладкій С.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м.Львові справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 березня 2024 року (суддя Гаврилко С.Є., м.Ужгород, повний текст складено 7 березня 2024 року), -
05.01.2024 (документ сформований в системі «Електронний суд) фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП) звернулася до суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - Головне управління) в якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.05.2023 №№0378451-2414-0715, 0378449-2414-0715, 0378450-2414-0715 (далі - ППР №№451, 449, 450 відповідно).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись із постановленою ухвалою її оскаржила позивач, яка із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; призначити у справі судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити судовим експертам Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз; витрати по сплаті експертизи покласти на позивача; провадження в адміністративній справі зупинити до одержання результатів експертизи.
В апеляційній скарзі, вказує, що: позивач не отримувала спірних ППР; податкова вимога позивачу була надіслана Головним управлінням ДФС у Вінницькій області листом від 12.12.2023 та фактично отримана 04.01.2024. Зазначає, що тривалий час не проживає за місце реєстрації. Також зауважує, що в корінцях ППР вона особисто не ставила власний підпис та не надавала жодним особам права довірчого підпису.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях заперечує вимоги такої, вважає судове рішення законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Позивач в судове засідання не з'явилася та не надіслала свого представника, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що з позовними вимогами позивач звернулася до суду поза межами встановленого статтею 122 КАС строку, зазначені позивачем в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду визнані неповажними та необґрунтованими.
Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм процесуального права, з таких міркувань.
З матеріалів справи видно, що ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року позов ОСОБА_1 залишено без руху. Надано позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, що зазначені в описовій та мотивувальній частинах ухвали. Вказана ухвала мотивована тим, що до суду з цим позовом позивач звернулася 08.01.2024, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з позовом у цій справі, не навівши при цьому поважних та об'єктивних причин пропуску вказаного строку. За таких умов позивачеві необхідно було надати до суду заяву про поновлення строку для звернення до суду з даною позовною заявою та надати документальні докази в підтвердження поважності причин його пропуску.
На виконання вимог зазначеної ухвали ФОП 29.01.2024 до суду першої інстанції надіслано заяву про усунення недоліків, в якій скаржник вказала, що ППР №№451, 449, 450 вона не отримувала. При цьому податкова вимога надіслана Головним управлінням ДФС у Вінницькій області (далі - ГУДФС) листом від 12.12.2023, який фактично отримано позивачем 04.01.2024 (копію конверта долучено до матеріалів справи).
05.02.2024 ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 . Справу ухвалено розглянути за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання провести 04.03.2024 об 11:00 годині за адресою : м. Ужгород, пл. Богдана Хмельницького, буд. 21. Поміж тим, у цій ухвалі суд вказав, що з метою забезпечення права на доступ до правосуддя та гарантування права на судовий захист та з метою оцінки поважності підстав вказаних позивачем у заяві для поновлення строку, необхідно відкрити провадження у даній справі, а питання щодо пропуску строків звернення до адміністративного суду та поважність причин такого пропуску з'ясувати у підготовчому засіданні.
13.02.2024 в суді першої інстанції зареєстровано клопотання Головного управління про залишення позовної заяви без розгляду, яке обґрунтоване тим, що оскаржувані ППР позивач отримала 30.06.2023, про що свідчать підписи на корінцях ППР (додано до матеріалів справи). Вказане клопотання було надіслано представнику позивача на його електронну адресу.
04.03.2024 від представника позивача надійшла заява про розгляд підготовчого засідання у його відсутності.
Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини третьої статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Статтею 123 КАС визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Системний аналіз положень статті 123 КАС дає підстави для висновку, що звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Так, статтею 123 КАС передбачено, що передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому дати змогу подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку, аніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Отже, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини третя та четверта статті 123 КАС України).
На неможливість залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду без надання позивачеві можливості заявити клопотання про поновлення такого строку Верховний Суд вказував у постановах від 11.02.2021 у справі №140/2046/19, від 10.06.2020 у справі №620/1715/19, від 23.09.2020 у справі №640/5645/19, від 03.12.2020 у справі №817/660/18, від 17.03.2021 у справі №160/3092/20, від 18.03.2021 у справі № 640/23204/19, від 20.04.2021 у справі №640/17351/19, від 14.07.2022 у справі №380/10649/21, від 09.06.2022 у справі №160/15960/20, від 05.05.2022 у справі №420/6134/21.
Зокрема, у постанові від 10.11.2022 у справі №320/11921/20 Верховний Суд дійшов наступних висновків:
«КАС допускає ймовірність виявлення судом факту недотримання строку звернення до суду і після відкриття провадження у справі, внаслідок чого позов може бути залишений без розгляду.
Разом з цим, положення КАС однозначно закріплюють, що у випадку встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску. При цьому, забезпечення реалізації такого права не залежить від інстанції суду, який виявив факт пропуску строку, оскільки такий факт може бути виявлений не лише до відкриття провадження у справі, але й на більш пізніх стадіях судового процесу.
Колегія суддів вважає, що питання причин пропуску строку звернення до суду з позовом, у випадку, коли суд встановив, що такий пропущено позивачем, в обов'язковому порядку має бути з'ясовно судом. У будь-якому випадку позивач має бути обізнаний про виникнення у суду питання щодо дотримання ним строку звернення до суду з позовом задля забезпечення реальної можливості спростувати факт пропуску строку або довести наявність підстав для його поновлення.
Таким чином суд апеляційної інстанції повинен був вжити заходів щодо надання можливості позивачу звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку із зазначенням причин пропуску строку.
Зі змісту оспорюваного судового рішення слідує, що суд апеляційної інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати причини пропуску строку звернення до суду».
Такий правовий підхід у застосуванні наслідків пропущення строків звернення до адміністративного суду визначений й постановах Верховного Суду від 14.07.2022 у справі №380/10649/21 та від 28.08.2023 у справі №400/11304/21.
Як свідчать матеріали справи, предметом оскарження у цій справі, є ППР №№451, 449, 450 від 08.05.2023, з позовом до суду позивач звернулась 05.01.2024.
Судом першої інстанції до відкриття провадження у справі позовну заяву ФОП залишено без руху. На виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач подала заяву в якій заначила, що оскаржуваних ППР не отримувала. Отримала вимогу від ГУДФС 04.01.2024. Натомість відповідачем до суду першої інстанції подано клопотання про залишення позову без розгляду з підстав того, що ППР №№451, 449, 450 отримані ФОП 30.06.2023 про що свідчать підписи на корінцях ППР, що долучені до матеріалів справи. Проте, апелянт заперечує, що вказані підписи проставлені саме нею та просила з цього приводу провести судово-почеркознавчу експертизу.
В світлі викладеного, апеляційний суд звертає увагу на те, що попри те, що відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду було направлено на електронну пошту представника позивача, судом не надано можливість позивачу шляхом встановлення додаткового строку, подати певні пояснення чи заперечення на вказане клопотання та викладені у ньому доводи.
При цьому, як уже зазначалось вище, у разі встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до суду з позовом, такій особі гарантується надання часу для подання заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом із наданням доказів поважності причин його пропуску.
У розглядуваному випадку, судом першої інстанції беззаперечно в ході розгляду справи встановлено не тільки факт пропуску позивачем строку звернення до суду, але й і відповідні розбіжності в поясненнях сторін щодо часу направлення/отримання позивачем спірних ППР та суб'єкта їх направлення, зокрема позивач зазначає, що податкову вимогу вона отримала від ГУДФС, чому саме він вказаного контролюючого органу, судом не з'ясовано.
Виявлені розбіжності не було ні спростовано, ні підтверджено судом першої інстанції.
При цьому, на вимогу суду апеляційної інстанції відповідачем не надано доказів направлення ФОП ППР №№451, 449, 450, лише вказано, що доказом їх отримання позивачем є корінці ППР, що наявні в матеріалах справи.
Враховуючи наведені вище висновки, суд першої інстанції повинен був вжити всіх заходів щодо надання можливості позивачам звернутися із відповідною заявою про поновлення пропущеного строку після отримання клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.
Втім, зі змісту судового рішення слідує, що суд першої інстанції не надав можливості позивачу обґрунтувати підстави поважності пропуску строку звернення до суду, а висновок про відсутність підстав для визнання пропуску строку поважним зроблено без врахування думки позивача.
З огляду на наведене, залишення вказаного позову без розгляду з мотивів відсутності підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду апеляційний суд визнає передчасним.
При вирішенні вказаного спору, апеляційний суд керується висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 14.11.2023 у справі №500/4169/22, 16.11.2022 у справі №240/19150/20.
До того ж зважаючи на те, що суд першої інстанції в процесі підготовчого судового засідання не надав належної оцінки всім заявленим доводам сторін, апеляційний суд зазначає, що вимоги скаржника про проведення судово-почеркознавчої експертизи в межах цього апеляційного провадження, є безпідставними, так як в розглядуваному випадку, апеляційний суд досліджує виключно дотримання судом першої інстанції норм процесуального права та повноти встановлення обставин справи.
А тому питання про призначення експертизи з підстав того, що позивач не проставляла своїх підписів у наданих відповідачем корінцях спірних ППР, може бути ініційовано заявником в межах судового розгляду справи по суті, і в подальшому використані судом як належні та достовірні докази в підтвердження чи спростування доводів сторін.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, внаслідок чого дійшов передчасного висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду, що призвело до постановлення незаконного судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Відповідно до статті 320 КАС підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання. Відтак, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, а справа направленню до цього ж суду для продовження її розгляду по суті.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 4 березня 2024 року скасувати, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді Л. Я. Гудим
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 6 червня 2024 року.