05 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 260/8343/23 пров. № А/857/4537/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З. М.,
суддів: Гудима Л.Я., Гінди О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 260/8343/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя першої інстанції Луцович М.М., час ухвалення - у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Ужгород, дата складання повного тексту 24.01.2024), -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), в якому просив:
1) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо не нарахування та не виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по березень 2016 року;
2) зобов'язати НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по березень 2016 року із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб;
3) визнати протиправними дії НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із квітня 2016 року по 28.02.2018 із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);
4) зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із квітня 2016 року по 28.02.2018 із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та виплатити з відрахуванням виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
5) визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 по 27.06.2023;
6) зобов'язати НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 27.06.2023 у розмірі 4100,2 грн. на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відповідачем 1 протиправно ненараховано та невиплачено позивачу індексацію грошового забезпечення, а також, на думку позивача, індексація його грошового забезпечення відповідачем 2 обчислена з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 повинен бути січень 2008 року. Крім того, вказував на те, що НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) оминув застосування норм законодавства щодо нарахування та виплати із березня 2018 року позивачу індексації-різниці відповідно до абзаців З, 4, 5. 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 розраховану як різницю між сумою індексації у березні 2018 року і розміром підвищення доходу позивача у березні 2018 року, що призвело до невиплати індексації-різниці у розмірі 4100,20 грн. на місяць до часу звільненні позивача із військової служби.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по березень 2016 року, із урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано НОМЕР_2 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_3 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по березень 2016 року - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період із квітня 2016 року по 28.02.2018 року, із урахуванням січня 2008 року, як базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (з врахуванням раніше виплачених сум), із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по 28.02.2018 року - січень 2008 року, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 31.12.2022.
Зобов'язано НОМЕР_4 прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 по 31.12.2022 у розмірі 4100,20 грн. на місяць із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представником ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та представником НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) подано апеляційні скарги. На думку представників військових частин вирішуючи справу суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та неповно з'ясував обставини справи, що є підставою для скасування судового рішення. Зокрема, не з'ясовані всі обставини (в частині визначення розміру індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по день звільнення), які мають значення для справи. На думку представника військової частини НОМЕР_1 суд першої інстанції не перевірив грошове забезпечення позивача за лютий та березень 2018 року, не врахував, що відповідні нарахування індексації грошового забезпечення позивач отримував разом із грошовим забезпеченням, про що свідчать картки грошового забезпечення за 2018-2022 роки. Так само суд першої інстанції помилково не взяв до уваги, що виплачена позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3225,00 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року, а нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 53,75 грн входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року. Підвищення доходу позивача в березні 2018 року відбулося на 3480,25 грн, а сума можливої індексації грошового забезпечення за березень 2018 року становить 4463,15, тому сума можливої індексації грошового забезпечення перевищує розмір підвищення доходу. Окремо представник військової частини НОМЕР_1 указує на помилки в розрахунку за період з 01.01.2020, 01.01.2021 та 01.01.2022 роки. Представник військової частини НОМЕР_3 наводить у своїй скарзі аналогічні аргументи про помилковість рішення суду першої інстанції, вказує на ту обставину, що Адміністрація Державної прикордонної служби станом на 2015-2018 роки була головним розпорядником бюджетних коштів, якою затверджувалися кошториси на кожний рік для військової частини НОМЕР_3 . У зв'язку з відсутністю у затверджених кошторисах на 2015-2018 роки видатків на індексацію грошового забезпечення військовослужбовців, індексація не нараховувалася та не виплачувалася за ці періоди. За таких обставин відповідач діяв у межах законодавства України та розпорядження головного розпорядника бюджетних коштів, що виключає бездіяльність відповідача, як суб'єкта владних повноважень. Представники військових частин НОМЕР_1 та 2197 просять скасувати рішення суду першої інстанції в цій справі та постановити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відзив позивача на апеляційні скарги до суду не надходив.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Так, як установлено судом за матеріалами справи, та не оспорюється представниками відповідача відповідно до довідки-розрахунку вислуги років позивач у період з 13.07.2015 по 15.03.2016 року проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_2 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_3 ) та у період із 16.03.2016 року по 27.06.2023 року проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_4 прикордонному загоні (військова частіша 9938) (а.с.19-26).
Згідно довідки-розрахунку про індексацію №343-М від 27.07.2023 ОСОБА_1 за період з 01.01.2015 по 31.12.2022 індексація:
- з грудня 2015 року по листопад 2016 року виплата не проводилася;
- з грудня 2016 року по лютий 2017 року виплата проводилася при базовому місяці червень 2016 року;
- з березня 2017 року по лютий 2018 року виплата проводилася при базовому місяці березень 2017 року.
Вважаючи бездіяльність відповідача 1 щодо ненарахування, невиплати індексації грошового забезпечення та дії відповідача 2 щодо неправильного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу протиправними, представник позивача звернувся з адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи питання по суті позову, місцевий суд установив, що 19.06.2023 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19.06.2023 № 317-ОС ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом “г” (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовець не виявив бажання продовжувати військову службу у зв'язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» у запас (а.с.16).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.06.2023 337-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення. Остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 27.06.2023 (а.с.17-18).
З огляду на доводи й вимоги апеляційних скарг та висновків суду першої інстанції, ключові питання цього спору в окресленій частині стосуються правильності застосування місцевим судом норми пункту 5 Порядку № 1078 щодо наявності/відсутності підстав для нарахування й виплати позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем 2 за період із 01.12.2015 по березень 2016 року, відповідача 1 із квітня 2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням січня 2008 року, як місяця підвищення доходів із урахуванням раніше виплачених сум.
Оспорюється скаржником 1 підстава та правильність обчислення позивачу індексації-різниці грошового забезпечення за період із 01.03.2018 року по 31.12.2022 (до звільнення з військової служби суми так званої «фіксованої» індексації грошового забезпечення) у розмірі 4100,20 грн на місяць.
Колегія суддів апеляційного суду, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, виходить із такого.
Схему посадових окладів осіб офіцерського складу Збройних Сил України затверджено Постановою № 1294, яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.
Отже, з набранням чинності Постановою № 1294 відбулись зміни розміру тарифних ставок (посадових окладів) відповідних категорій військовослужбовців.
Згідно із пунктом 14 Порядку №1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Відповідно до роз'яснення Мінсоцполітики №48/о/66-17 від 08.08.2017 на запит ДФ Міноборони № 248/3/9/1/863 від 18.07.2017 року зміна розміру доплат, надбавок та премій не впливає на початок обчислення індексації, якщо не підвищується посадовий оклад.
У роз'ясненні Мінсоцполітики №28/о/66-18 від 18.04.2018 року вказано, що у разі зростання грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без підвищення посадового окладу, сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового забезпечення.
Зі змісту роз'яснення Мінсоцполітики №024-106 від 09.02.2005 року встановлено, що зміна розміру премії за рахунок фінансових можливостей підприємства не є підставою вважати місяць базовим при розрахунку індексу для проведення індексації.
Таким чином, визначення базового місяця залежить тільки від зміни розміру тарифної ставки (посадового окладу), яка вперше відбулась у січні 2008 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 року, яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року в зв'язку з прийняттям наказу Міністерства оборони України «Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України» № 90 від 01.03.2018 року.
Механізм індексації має універсальний характер, тому що, індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру. Своєю чергою, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункт 44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 року в справі №380/1513/20).
Виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення (постанови Верховного Суду від 19.07.2019 року в справі № 240/4911/18, від 07.08.2019 року в справі № 825/694/17, від 20.11.2019 року в справі № 620/1892/19).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (постанова Верховного Суду від 16.06.2020 року в справі № 206/4411/16-а).
Порядок № 1078 у редакції, яка застосовувалася до 01.12.2015 року, містив поняття «базовий місяць». Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати). Базовий місяць визначали окремо для кожного працівника у випадку, коли заробітна плата зростала внаслідок підвищення тарифної ставки (окладу) або за рахунок будь-якої її постійної складової.
09.12.2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013).
Цією постановою були внесені зміни до Порядку №1078.
Порівняльний аналіз положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку № 1078 свідчить про те, що унаслідок змін, унесених Постановою №1013, з 01.12.2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Після цих змін Порядок № 1078 у редакції, що застосовується з 01.12.2015 року, не містить поняття «базовий місяць» і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01.12.2015 року замість терміну «базовий місяць» використовується поняття «місяць підвищення доходу», яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таке визначення цього поняття висновується із системного тлумачення пункту 5 Порядку № 1078 у редакції, яка була запроваджена з 01.12.2015 року.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01.12.2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття «місяць підвищення доходу» від терміну «базовий місяць», тому що, визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Водночас вилучення терміну «базовий місяць» та запровадження поняття «місяць підвищення доходу» не вплинуло на правило обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Як у «базовому місяці», так і у «місяці підвищення доходу» індекс обчислення споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення цього індексу для проведення подальшої індексації здійснюється наростаючим підсумком із наступного місяця.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01.12.2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Із 01.12.2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Крім цього, Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».
Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів, коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка, починаючи з місяця останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку обіймає працівник (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078), яким для військовослужбовців у спірному періоді був січень 2008 року.
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Ураховуючи вищенаведене, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення, зокрема, посадових окладів особи. Зміна розміру доплат, надбавок та премій не випливає на встановлення базового місяця індексації для початку обчислення індексу споживчих цін при нарахуванні індексації.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Відтак суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування йому індексації грошового забезпечення відповідачем 1 за період з 01.12.2015 року по березень 2016 року та відповідача 2 з квітня 2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням виплачених раніше сум.
При цьому, з огляду на відсутність у суду повноважень самостійно здійснювати розрахунки сум індексації за вказані періоди, правильним є рішення про зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити суми індексації грошового забезпечення позивачу за спірні періоди.
Колегія суддів зазначає, що доводами апеляційних скарг не спростовуються вищенаведені висновки суду першої інстанції з тих підстав, що з 01 грудня 2015 року по листопад 2016 року індексація позивачу не проводилася, і відповідачі підтвердили цю обставину, а з грудня 2016 по лютий 2017 роки базовим місяцем для розрахунку був червень 2016 року, з березня 2017 року по лютий 2018 року така індексація проводилася при базовому місяці березень 2017 року. Натомість, правильною базою для обчислення спірної індексації грошового забезпечення необхідно обирати січень 2008 року, як місяць підвищення доходів.
Що стосується правовідносин у справі за позовом ОСОБА_1 щодо нарахування і виплати поточної індексації за період із 01.03.2018 року по день звільнення з військової служби, то вони не є предметом спору в цій справі.
Як встановлено судом першої інстанції, не є спірною між сторонами та обставина, що відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.
Суд першої інстанції встановив, що у даний період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин, передбачених абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Щодо «фіксованої» суми індексації, то належить зазначити, що Закон №1282-XII і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте постановою Уряду від 09.12.2015 року № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 року в цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01.12.2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 01.12.2015 року передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувались з 15.03.2018 року передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення грошових доходів нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів, грошового доходу ) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів, посадових окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078, суд дійшов висновку, що повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Своєю чергою, обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати такий вид індексації грошового забезпечення.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу ОСОБА_1 , за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що у зв'язку із підвищенням у березні 2018 року доходу ОСОБА_1 , відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то у якому розмірі.
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21.
Як видно зі змісту судового рішення, даючи правову оцінку цим спірним відносинам суд першої інстанції врахував наступне.
Зокрема, з установлених обставин справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації за період з 01.03.2018 року по його звільнення. Водночас позивач наполягав на тому, що має право на отримання індексації-різниці і що це право відповідачем проігноровано.
Саме зазначені обставини є спірними в цій справі.
У цьому контексті колегія суддів зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Указані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 11.05.2023 у справі № 260/6386/21 із подібними правовідносинами, як у справі за позовом ОСОБА_1 .
Так, суд першої інстанції, досліджуючи нарахування та виплати позивачу суми індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 встановив, що грошове забезпечення позивача у лютому 2018 року становило 8600 грн (посадовий оклад - 760, 00 грн, оклад за військове звання - 65, 00 грн, надбавка за вислугу років - 247,50 грн, премія - 3116,00 грн, щомісячна грошова винагорода - 3225,00 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 1072,50 грн).
Також суд першої інстанції урахував, що грошове забезпечення позивача у березні 2018 року становило 8962, 95 грн (посадовий оклад у сумі 3170,00 грн, оклад за військове звання - 1020,00 грн, надбавка за вислугу років - 1676,00 грн, премія - 3043,20 грн, щомісячна грошова винагорода - 53,75 грн).
Відтак, суд першої інстанції встановив, що грошовий дохід позивача збільшився на 362,95 грн (8962,95 грн - 8600,00 грн).
Крім того, суд першої інстанції врахував, що у березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн, величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.
При цьому, суд першої інстанції правильно зазначив про те, що відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації грошового забезпечення за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 помножити на величину приросту індексу споживчих цін і поділити на 100 відсотків (1762,00 грн * 253,30% / 100 = 4463,15 грн).
Також суд першої інстанції правильно вказав, що відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн - 362,95 грн = 4100,20 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що починаючи з березня 2018 року сума індексації грошового забезпечення, з урахуванням абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 має виплачуватися у розмірі 4100,20 грн до моменту наступного підвищення посадового окладу чи до дня звільнення позивача.
За цих обставин колегія суддів апеляційного суду погоджується з тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку по суті спору в частині розрахунку розміру належної індексації-різниці за спірний період у цій справі.
Доводи апеляційної скарги представника військової частини НОМЕР_1 про помилки в розрахунку не спростовують висновків суду першої інстанції, який мотивував їх на підставі матеріалів адміністративної справи, зокрема архівної відомості № 4 (із січня 2018 по грудень 2018 року).
Вирішуючи питання стосовно способу захисту права позивача на отримання невиплачених сум індексації грошового забезпечення, суд першої інстанції звернув увагу на таке.
Так, Верховний Суд у пункті 62 постанови від 31.05.2021 року у справі № 420/7110/19 зазначав, що обраний позивачем спосіб захисту повинен: а) відповідати змісту порушеного права (вимога повинна співвідноситися із обставинами порушення права чи законного інтересу); б) забезпечувати реальне поновлення прав у випадку задоволення позову (у результаті виконання рішення суду особа фактично повернеться в той стан, у якому перебувала до моменту порушення її права чи законного інтересу).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово, зокрема у постановах від 22.09.2020 року в справі № 910/3009/18, від 21.08.2019 у справі № 911/3681/17, зазначала, що застосування конкретного способу захисту права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Беручи до уваги, що у позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача нарахувати й виплатити йому індексацію грошового забезпечення у конкретних, розрахованих ним, сумах, та враховуючи характер спірних правовідносин, суд вирішив, що саме такий спосіб захисту є належним та ефективним, адже здатний забезпечити реальне поновлення прав особи у випадку задоволення позову.
При визначенні способу захисту порушених прав позивача суд врахував позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 06.07.2023 року в справі № 240/23550/21.
Отже, відповідача 2 зобов'язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 в розмірі 4100,20 грн. на місяць за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року (день звільнення).
Підсумовуючи викладене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що невиплата відповідачами індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку № 1078.
В іншій частині судове рішення в цій справі не оскаржується, а тому апеляційним судом не перевіряється.
Будь-яких інших підстав для зміни чи скасування судового рішення, які передбачено вимогами статей 315 - 319 КАС України в апеляційних скаргах не наведено.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційних скарг задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують із наведених вище підстав.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 та НОМЕР_2 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_3 ) - залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року в справі № 260/8343/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Л. Я. Гудим
О. М. Гінда