05 червня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/19426/23 пров. № А/857/1762/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Гудима Л.Я., Гінди О.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №140/19426/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії (головуючий суддя першої інстанції - Валюх В.М., місце ухвалення - м. Луцьк, дата складання повного тексту - 13.12.2023),
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - ВЧ НОМЕР_1 , відповідач) в якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, військової частини НОМЕР_1 , яка виявилась у неповному наданні інформації на адвокатський запит №64 від 05 травня 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 надати повну інформацію у відповідь на адвокатський запит №64 від 05 травня 2023 року.
В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач покликався на те, що 05.05.2023, з метою надання правової допомоги ОСОБА_2 , на адресу ВЧ НОМЕР_1 направив рекомендованим листом адвокатський запит № 64, в якому містилося прохання/вимога щодо надання інформації стосовно ОСОБА_2 та копій відповідних документів. Адвокатський запит був вручений відповідачу 10.05.2023.
Проте, у відповіді на адвокатський запит від 03.06.2023 ВЧ НОМЕР_1 міститься лише інформація про нараховане і виплачене ОСОБА_2 грошове забезпечення. Натомість, жодних пояснень, документів щодо запитуваної інформації стосовно поданих ОСОБА_2 заяв, рапортів або пояснень з приводу його ймовірної відсутності у ВЧ НОМЕР_1 у період з 04.01.2023 по 06.01.2023 не надано.
Позивач зазначає, що відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Позивач вважає, що ВЧ НОМЕР_1 допущено бездіяльність у вигляді неповного надання інформації на адвокатський запит, що порушує його права на отримання інформації.
Вважаючи таку бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 протиправною, позивач звернувся до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо надання неповної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 05 травня 2023 року №64. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 надати повну інформацію на адвокатський запит ОСОБА_1 від 05 травня 2023 року №64. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок).
Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Свою апеляційну скаргу мотивує зокрема тим, що адвокатський запит від 05.05.2023 №64 був опрацьований та виконаний, оскільки військова частина НОМЕР_1 у відповідь на запит від 05.05.2023 № 64, який зареєстрований за вх. № 3715 від 10.05.2023, своїм листом від 23.06.2023 № 6904 надіслала позивачу матеріали службового розслідування за фактом відсутності на службі без поважних причин ОСОБА_2 про що є відомості у журналі реєстрації вихідних документів військової частини НОМЕР_1 , проте з великим обсягом інформації та відсутністю поштових марок дані матеріали були відправлені із запізненням.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження згідно положень статті 311 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні по справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, адвокат Колтонюк Ю.В., з метою надання правової допомоги ОСОБА_2 , звернувся з адвокатським запитом від 05.05.2023 за № 64 до командира ВЧ НОМЕР_1 , до якого долучив засвідчену копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер (а. с. 3-5).
В адвокатському запиті від 05.05.2023 № 64 позивач просив надати інформацію про те, чи поступали від ОСОБА_2 до ВЧ НОМЕР_1 заяви, рапорти або пояснення щодо причин відсутності на службі без поважних причин в період з 04.01.2023 по 06.01.2023 з копіями документів, а також зазначити причини нарахування ОСОБА_2 в березні 2023 року за лютий 2023 року лише 382,86 грн. грошового забезпечення, беручи до уваги ту обставину, що він проходив військову службу та виконував службові обов'язки у ВЧ НОМЕР_1 до переведення до середини лютого 2023 року. В адвокатському запиті також зазначено адресу для скерування відповіді, а саме: АДРЕСА_1 .
Листом від 03.06.2023 за № 6120 ВЧ НОМЕР_1 надано відповідь на вказаний адвокатський запит, до якого долучено картку особового рахунку молодшого сержанта ОСОБА_2 за 2023 рік (а. с. 7-9).
З матеріалів справи також вбачається, що листом ВЧ НОМЕР_1 від 23.06.2023 № 6904, у відповідь на запит від 05.05.2023 № 64, який зареєстрований за вх. № 3715 від 10.05.2023, позивачу надіслані матеріали службового розслідування за фактом відсутності на службі без поважних причин ОСОБА_2 (копії наказів командира ВЧ НОМЕР_1 “Про призначення службового розслідування” від 04.01.2023 № 28, “Про результати службового розслідування покарання винних” від 12.01.2023 № 75, та копію акту службового розслідування від 12.01.2023 за вих. №169-вн) (а. с. 14), про що також є відомості у журналі реєстрації вихідних документів ВЧ НОМЕР_1 (а. с. 15-17). Проте, докази вручення позивачу листа ВЧ НОМЕР_1 від 23.06.2023 № 6904 разом з документами відповідач до суду не подав.
Крім того, 14.08.2023 позивачу згідно із описом вкладення у цінний лист надіслано такі документи: копії наказів командира ВЧ НОМЕР_1 “Про призначення службового розслідування” від 04.01.2023 № 28, “Про результати службового розслідування покарання винних” від 12.01.2023 № 75, копію акту службового розслідування від 12.01.2023 за вх. №169-вн, копію рапорту старшого мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 04.01.2023, копію доповіді від старшого мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 04.01.2023 № 29, копію доповіді від старшого мотопіхотного батальйону ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 від 06.01.2023 № 18 про повернення до розташування ВЧ НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_2 , витяги з наказів командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 05.01.2023 № 5, № 6, від 05.02.2023 № 50, копію адміністративного протоколу від 10.01.2023 № 29, копію військово квитка молодшого сержанта ОСОБА_2 , копію службової характеристики молодшого сержанта ОСОБА_2 , копію медичної характеристики молодшого сержанта ОСОБА_2 та пояснення ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а. с. 18). Водночас, доказів вручення позивачу вказаних документів відповідач до суду також не подав.
При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору, оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).
Частиною першою статті 24 Закону № 5076-VI встановлено, що адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.
За приписами частин другої, третьої статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту. У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.08.2022 року у справі № 520/13981/21 вказала, що сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб'єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов'язково має бути публічною. Водночас такий запит може стосуватися й надання публічної інформації. У такому разі адвокат у запиті, крім посилання на відповідні статті Закону № 5076-VI, зобов'язаний послатися як на підставу для отримання інформації, яка підпадає під визначення публічної, й на відповідні статті Закону № 2939-VI, а також дотримати вимог останнього, звернувши увагу суб'єкта, якому адресовано адвокатський запит, на його статус розпорядника публічної інформації.
Колегія суддів зазначає, що під час розгляду справи належить встановити факт або обставини, які б свідчили про порушення прав, свобод чи інтересів позивача з боку відповідача - суб'єкта владних повноважень, створення перешкод для їх реалізації або чи мають місце інші ущемлення прав та свобод позивача. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, запит позивача від 05.05.2023 № 64 надісланий відповідачу засобами поштового зв'язку з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, та вручений 10.05.2023 року, що не заперечується у відзиві представником відповідача та був зареєстрований 10.05.2023 за вх. №3715. З огляду на це, відповідь на запит повинна була бути оформлена та направлена заявникові не пізніше 18.05.2023 року (оскільки 13 та 14 травня 2023 року - вихідні дні).
Адвокат Колтонюк Ю.В. у своєму запиті від 05.05.2023 № 64 до ВЧ НОМЕР_1 покликався на статті 20, 24 Закону № 5076-VI (а. с. 3).
Водночас, колегія суддів звертає увагу, що позивач запитував інформацію, яка стосується публічно-правових відносин (а саме, проходження військової служби ОСОБА_2 ), відтак, на думку суду, цей спір повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
При вирішенні спору суд враховує, що адвокатський запит відповідав вимогам статті 24 Закону № 5076-VI, до нього було додано посвідчену адвокатом копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та ордер, а тому зазначений запит мав бути розглянутий відповідачем у встановленому законом порядку та строки.
Досліджуючи відповідь ВЧ НОМЕР_1 від 03.06.2023 № 6120 на адвокатський запит від 05.05.2023 № 64, суд дійшов висновку про те, що адвокатський запит розглянуто без дотримання вимог статті 24 Закону № 5076-VI, позаяк відповідач порушив строк надання відповіді (адвокатський запит отримано 10.05.2023 за вх. № 3715, тоді як відповідь надано листом від 03.06.2023 № 6120), та відповідачем надано неповну інформацію (безпідставно не було надано відповідь на запит в частині надання інформації та документів стосовно відсутності ОСОБА_2 на службі без поважних причин в період з 04.01.2023 по 06.01.2023).
З матеріалів справи також вбачається направлення відповідачем позивачу з порушенням встановленого строку усіх запитуваних документів листом від 23.06.2023 № 6904 (а. с. 14) та цінним листом від 14.08.2023 (а. с. 18).
На підтвердження своїх доводів відповідач надав копію відповіді на запит від 05.05.2023 (за вх.№ 3715 від 10.05.2023) та докази здійснення її відправлення на поштову адресу, вказану позивачем у запиті ( АДРЕСА_2 ), а саме:
- копію листа ВЧ НОМЕР_1 за вих. № 6904 від 23.06.2023;
- копію журналу вихідної кореспонденції ВЧ НОМЕР_1 , яким підтверджено створення та відправлення відповіді на запит за вих. № 6904 від 23.06.2023;
- опис вкладення у цінний лист, яким підтверджено відправлення відповіді на запит та фіскальний чек;
- копію конверту, адресованого позивачу.
Проте жодних доказів повідомлення позивача про результати розгляду його запиту від 05.05.2023 за № 64 матеріали справи не містять.
Крім того, колегія суддів, звертає увагу, що відповідно до пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Апелянт до апеляційної скарги долучив опис вкладення у цінний лист позивачу з відбитком штемпеля АТ «Укрпошта».
Однак, наданий опис вкладення у цінний лист не містить посилання на відповідний номер поштового відправлення. Тобто, опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не може бути взятий до уваги як належний та допустимий доказ надіслання позивачу відповіді на його адвокатський запит з додатками. Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі №910/9962/16.
У постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 802/211/16-а, від 06 вересня 2019 року у справі № 128/4752/15-а, від 25 червня 2020 року у справі № 802/1442/15-а, від 26 лютого 2021 року у справі № 520/421/20 викладено правову позицію, відповідно до якої реєстрація відповіді на запит як вихідного документа у журналі реєстрації вихідної документації розпорядника інформації не є моментом завершення перебігу строку на надання відповіді, визначеного законом. Належними і допустимими доказами відправлення відповіді є список згрупованих поштових відправлень із відміткою працівника зв'язку про його прийняття (пункт 66 Правил № 270), опис вкладення у цінний лист, зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення, докази направлення електронною поштою або розписка про отримання у разі вручення заявнику особисто.
Жодного із вказаних вище належних до допустимих доказів апелянтом надано не було.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач належним чином не дотримав вимог статті 24 Закону № 5076-VI при розгляді запиту адвоката Колтонюка Ю.В. від 05.05.2023 № 64, тому з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги належить задовольнити у спосіб прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо надання неповної інформації на адвокатський запит ОСОБА_1 від 05.05.2023 № 64 та зобов'язання відповідача надати повну інформацію на вказаний адвокатський запит.
При цьому колегія суддів враховує, що під протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Враховуючи характер спірних правовідносин у цій справі та зважаючи на неможливість відновити своєчасність надання відповіді на запит позивача, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання такої бездіяльності відповідача протиправною.
При цьому, колегія суддів відзначає і ту обставину, що твердження позивача стосовно того, що відповіді на запит на отримання інформації ним не отримано ні у п'ятиденний термін, ні взагалі - жодним чином не спростовані відповідачем у ході судового розгляду справи, в зв'язку з чим, суд прийшов до переконання, що відповідачем порушено вимоги ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».
У цьому контексті, колегія суддів зазначає, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а й право на своєчасність її отримання.
Колегія суддів при розгляді справи враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 26.06.2018 року у справі №800/369/17.
Також Верховним Судом вказано, що, не надавши відповідь на запит у встановлений Законом п'ятиденний строк, відповідач допустив протиправну бездіяльність, тому захистити порушене право на своєчасне отримання інформації можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Оскільки відповідачем порушено право позивача на своєчасне отримання відповіді на запит, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання позивачу відповіді на його запит від 05.05.2023 року про надання інформації.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №140/19426/23 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя З. М. Матковська
судді Л. Я. Гудим
О. М. Гінда