про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 120/19406/23
06 червня 2024 року м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Курко О. П., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вичини дії,
відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із судовим рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, суд дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Відповідно до ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Водночас, апелянтом до апеляційної скарги не додано документа про сплату судового збору.
Порядок сплати судового збору регулюється Законом України "Про судовий збір".
Згідно ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Судом встановлено, що позивач в апеляційній скарзі просить суд змінити рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі грошового забезпечення за 6 місяців без застосування принципу співмірності.
Як свідчать матеріал справи, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в цьому разі становить 190781,25 грн. (1031,25 грн. х 185 календарних днів).
Вінницький окружний адміністративний суд зобов'язав Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку у проведенні остаточного розрахунку при звільненні з військової служби в сумі 27357 (двадцять сім тисяч триста п'ятдесят сім) гривень 80 копійок.
Отже, в даному випадку ціна позову становить 163 423,45грн. (190781,25 грн.-27357,80грн.)
Враховуючи вказане, за подання апеляційної скарги в даному випадку належить сплатити судовий збір в розмірі 2 451,35 грн.
До апеляційної скарги позивачем додано копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 02.06.2021, у якому зазначено, що «пред'явник цього посвідчення є інвалідом 3 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни».
Разом з тим, слід зауважити, що законом № 3674-VI не передбачено звільнення від сплати судового збору особи з інвалідністю 3 групи (згідно з пунктом 9 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI від сплати звільняються особи з інвалідністю 1 та 2 груп).
Що стосується «ветерана війни - інваліда війни», то варто зазначити, що пільги щодо сплати судового збору передбачені лише для осіб з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи (пункт 8 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI).
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 05.09.2023 у справі №804/4396/18, від 26.09.2023 у справі №804/4396/18, від 12.04.2024 у справі №300/6577/23.
Стосовно посилання апелянта на п.12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Приписами частини 6 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" встановлено такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовозобов'язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов'язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини.
Таким чином, навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори проводяться при проходженні військової служби у військовому резерві чи виконанні військового обов'язку в запасі.
Поняття військового обов'язку розкривається в статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та визначено, що він включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
За змістом позовної заяви позивач оскаржує протиправні дії відповідача щодо не нарахування та не виплати середнього заробітку за період з 16.09.2020 року по 27.11.2023 року.
Таким чином, цей спір не стосується виконання ОСОБА_1 військового обов'язку чи службових обов'язків.
Зважаючи на викладене, на позивача не поширюються дія пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення від сплати судового збору.
Інших підстав для звільнення позивача від сплати судового збору ним не зазначено та судом не встановлено.
Згідно з ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2024 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у п'ятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Копію цієї ухвали надіслати на адресу особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Курко О. П.