05 червня 2024 року Справа № 280/1885/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі-відповідач) якому просить суд
-визнати протиправним та скасувати рішення відповідача оформленого 26.01.2024 протоколом № 2 засідання комісії відповідача з питань розгляду документів для оформлення військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову під час мобілізації, па особливий період, в частині що стосується відмові позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
-зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким надати позивачу відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абз.3 ч.3 ст 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Обґрунтовуючи позовны вимоги позивач у позові зазначив, що він є педагогічним працівником, у зв'язку із чим звернувся до відповідача для отримання відстрочки відповідно до абзацу третього ч.3 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Відповідач листом від 07.02.2024 повідомив, що на засіданні комісії 26.01.2024 прийнято рішення не підтверджувати право на отримання відстрочки від призиву під час мобілізації. Вважає, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до вказаної вище норми Закону, а відповідач діє всупереч вимог законодавства. Просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою судді від 11.03.2024 адміністративний позов залишено буз руху.
Позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою судді від 01.04.2024 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Відповідачем 25.04.2024 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне. 06.01.2024 згідно рішення комісії з питань розгляду документів для оформлення військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації (Протокол № 2 від 26.01.2024) ОСОБА_1 відмовлено в оформлені відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв'язку з відсутністю у останнього військово-облікового документу встановленого зразка. 07.02.2024 позивачу направлено відповідь з роз'ясненнями, а саме що з огляду отриманих від нього документів, відповідно до абзацу З частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову він не підлягає, так як є педагогічним працівником закладу загальної середньої освіти та за основним місцем роботи має більше як 0,75 ставки, але задля отримання відстрочки та її документального оформлення йому необхідно пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності (непридатності з виключенням) у воєнний час та отримати військово-обліковий документ встановленого зразка. Отже для актуалізації інформації в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 необхідно прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , пройти медичний огляд при військово-лікарській комісії, отримати військово-обліковий документ встановленого зразка, та у разі визнання його придатним, або обмежено придатним до проходження військової служби, йому буде оформлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У разі визнання ОСОБА_1 військово-лікарською комісією непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, відстрочка від прозову на військову службу під час мобілізації оформленню не підлягає, у зв'язку із втратою статусу військовозобов'язаного. Відповідач заперечував проти позову.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Суд встановив, що позивач є педагогічним працівником в Запорізькій гімназії № 92 ЗМР та перебуває на посаді вчителя музичного мистецтва (за сумісництвом) за 13 тарифним розрядом з 16.01.2024 та на посаді асистента вчителя та 11 тарифним розрядом на 1 ставку з 16.01.2024, що підтверджується Витягом з наказів від 10.01.2024 № 065/тр та 07 к/тр.
Згідно довідки № 1298 від 20.07.2004 позивач 29.02.2016 пройшов медичну комісію при ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний НП/ОП до ст. 28в за розкладом хвороб наказ МОУ № 402.
Позивач звернувся заявою до відповідача, в якій просив прийняти рішення щодо надання йому відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до абз.3 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як військовозобов'язаному, який є працівником професійної (професійно-технічної) освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Листом від 07.02.2024 №2/657 відповідач повідомив, що з огляду отриманих документів, відповідно до абзацу З частини 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період позивач не підлягає, так як є педагогічним працівником закладу загальної середньої освіти та за основним місцем роботи має більше як 0,75 ставки.
26.02.2024 відбулось засідання комісії з питань розгляду документів для оформлення відстрочки від призову під час мобілізації в особливий період в ІНФОРМАЦІЯ_4 . Зазначеною комісією було прийнято рішення не підтверджувати право на відстрочку від призову під час мобілізації, на особливий період у заявку із тим, що позивачем надано копію військово-облікового документа невстановленого зразка.
Відповідно до пункту 20 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487 військово-обліковими документами для військовозобов'язаних є військовий квиток або тимчасове посвідчення.
Отже, перед отриманням відстрочки від призову під час мобілізації необхідно пройти медичний огляд для визначення ступеня придатності (непридатності з виключенням) у воєнний час.
Крім того, у листі зазначено, що питання щодо призову на військову службу за мобілізацією, надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією, громадянам України може бути реалізовано тільки після визначення їх статусу, як військовозобов'язаного.
Згідно витягу з протоколу № 2 від 26.01.2024 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 з питань розгляду документів для оформлення військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період, ОСОБА_1 не підтверджено право на відстрочку від призиву під час мобілізації на особливий період (у зв'язку із відсутністю військово-облікових документів встановленого зразка).
Враховуючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України №133/2022 від 14.03.2022 року, №259/2022 від 18.04.2022 року, №341/2022 від 17.05.2022 року, №573/2022 від 12.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався.
Указом Президента України № 69/2022 від 24 лютого 2022 року постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію; мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - ЗУ № 3543-XII).
Статтею 1 Закону № 3543-ХІІ визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Підстави звільнення від призову на військову службу під час мобілізації передбачені ст. 23 ЗУ № 3543-XII.
Відповідно до абз. 3 ч.3 ст.23 ЗУ № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.
Тобто, саме під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані, які, зокрема, є педагогічними працівниками закладів професійної (професійно-технічної) освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах фахової передвищої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки не підлягають призову на військову службу.
Позивач 29.02.2016 пройшов медичну комісію при Оріхівському РВК та визнаний не НП/ОП до ст. 28в за розкладом хвороб наказ МОУ № 402, про що здійснено запис на довідці № 1268 від 20.07.2004 (а.с.20 зворотна сторона).
Водночас позивач є педагогічним працівником закладу загальної середньої осовіти Запорізької гімназії № 92 ЗМР за основним місцем роботи має більше як 0,75 ставки, а отже відповідно до абз. 3 ч.3 ст. 23 ЗУ № 3543-XII не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, про що відповідач не заперечував.
Оцінюючи підстави для відмови позивачу у наданні відстрочки у зв'язку з тим, що він не пройшов військово-лікарську комісію для визначення ступеня придатності до військової служб та надав військово-обліковий документ невстановленого зразка суд виходить з такого.
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487, визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з пп. 8 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів») призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до п. 19 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовники, військовозобов'язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.
З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.1.-1.2. глави 1 розділу І Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами I-II груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово-Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України);визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів.
Відповідно до п. 1.1. глави 1 розділу ІІ, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Главою 3 розділу ІІ Положення № 402 встановлено порядок проведення медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період.
Так, вказаною главою визначено, що медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ІНФОРМАЦІЯ_5 на збірних пунктах районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_6 або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Повторний медичний огляд військовозобов'язаних проводиться один раз на 5 років ВЛК районних, міських ІНФОРМАЦІЯ_6 . Офіцери запасу підлягають повторному медичному огляду зазначеними ВЛК під час чергового атестування, а рядовий, сержантський та старшинський склад запасу - у разі зміни призначення.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що порушення військовозобов'язаними вимог правил військового обліку, у тому числі незвернення до відповідних органів для заміни військово-облікового документа на документ встановленого зразка, має своїм наслідком настання відповідальності згідно із законом та не може бути підставою для відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на яку позивач має право відповідно до закону. Відмова у оформленні відстрочки від призову з цих підстав знаходиться поза межами правового регулювання, осікльки не передбачена чинним законодавством. Крім того, довідка видана замість військового квитка була видана позивачу компетентним органом і позивач не має зазнавати наслідків у вигляді позбавлення реалізації права на відстрочку через видачу йому відповідним органом документу невстановленого зразку.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин чинне законодавство не передбачало обов'язок військовозобов'язаного пройти медичний огляд перед вирішенням питання про надання відстрочки від військової служби.
З огляду на мету проведення медичного огляду (визначення придатності до військової служби) його проходження військовозобов'язаним не є необхідним та доцільним у разі наявності права на відстрочку від призову на військову службу відповідно до закону.
На користь такого висновку суду свідчить той факт, що постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, прийнятою пізніше існування спірних відносин, але регулює спірні відносини на час прийняття рішення судом, затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яким врегульовано питання надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації і пунктом 63 якого визначено, що військовозобов'язані, які звернулися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з заявою про надання відстрочки, до прийняття рішення відповідною комісією не направляються для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Таким чином, надання позивачем військово-облікового документу невстановленого зразка та не проходження позивачем військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби, що визначена підставою для відмови позивачу не ґрунтується на вимогах законодавства та визнається судом протиправною.
Тому, оскільки суд встановив, що позивач має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача надати позивачу на підставі абзацу 9 пункту 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Врахувавши вказані вище обставини справи та абз. 3 ч.3 ст. 23 ЗУ № 3543-XII, суд дійшов висновку, що позивач не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період , а тому відповідач мав надати позивачу відстрочку від призову на військову службу за мобілізацією відповідно до абз.3 ч.3 ст.23 ЗУ № 3543-XII, як особі, яка є педагогічним працівником закладу загальної середньої осовіти за основним місцем роботи має більше як 0,75 ставки
Отже, відповідач відмовивши позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, яка оголошена 24.02.2022 Указом Президента України № 69/2022 від 24.02.2022, відповідно до абзацу 3 ч.3 ст. 23 ЗУ № 3543-XII діяв не в порядку, не спосіб та не в межах що визначені Конституцією та законами України.
Тому, оскільки суд встановив, що позивач має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі абзацу 9 частини першої статті 23 Закону №3543-XII, суд вважає належним способом захисту порушених прав позивача буде зобов'язання відповідача надати позивачу на підставі абзацу 3 пункту 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, понесені позивачем судові витрати на оплату судового збору в розмірі 2422, 40 грн. підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2-20, 72-78, 138-139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) оформленого 26.01.2024 протоколом № 2 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) з питань розгляду документів для оформлення військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову під час мобілізації, на особливий період, в частині що відмові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 пункту 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 надати ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абзацу 3 пункту 3 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 2422 грн. 40 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Стрельнікова