(про відмову в ухваленні додаткового судового рішення)
06 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/34050/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/34050/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням суду від 15 лютого 2024 року позов задоволено, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.О.Ольжича,7, м.Житомир, 10003, код ЄДРПОУ - 13559341) щодо відмови встановити та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.07.2023 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн згідно постанови КМУ №713 від 14.07.2021 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб ", зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до призначеної пенсії у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" за період з 01.07.2023, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо обмеження максимального розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром з 01.07.2023, із врахуванням раніше виплачених сум.
27 травня 2024 року від позивача до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок, доплату та подальшу виплату йому пенсії без обмеження максимального розміру починаючи з 01.07.2023, з урахуванням щомісячної суми щорічної індексації основного розміру пенсії відповідно до чинного законодавства в повному розмірі, з урахуванням щомісячної доплати 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зважаючи на те що рішення суду у даній справі прийнято у письмовому провадженні, то суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання.
Розглядаючи подану заяву, суд зазначає наступне.
Статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено ухвалення додаткового судового рішення.
Частиною 1 ст.252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, положеннями КАС України визначено вичерпний перелік підстав за наявності яких, суд може ухвалити додаткове судове рішення.
Тобто, в будь-яких інших випадках, не передбачених зазначеною нормою закону, у суду відсутні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.
Відповідно до ч.3 та 4 ст.252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Верховний Суд у постанові від 21.12.2019 у справі №240/6150/18 вказав, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Суд зазначає, що судом під час розгляду справи встановлено, що розрахунковий розмір пенсії в обчисленому на виконання судових рішень розмірі, з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", становив 29102,39 грн. Одночасно, розмір пенсії до виплати відповідно до статті 43 Закону №2262-XII був обмежений десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, тобто сумою 20930 грн.
З огляду на наведене під час розгляду справи відповідач взагалі заперечував право позивача отримання пенсії з урахуванням щомісячної суми щорічної індексації основного розміру пенсії відповідно до чинного законодавства.
В свою чергу в мотивувальній частині рішення суду вказано, що на момент виникнення спірних правовідносин існували норми законів, які неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, - Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 16 грудня 2021 року у справі №400/2085/19, спірні правовідносини у якій виникли з аналогічних підстав, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про те, що обмежуючи розмір пенсії позивача, суб'єкт владних повноважень у спірних правовідносинах надав перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Натомість Верховний Суд зазначив, що застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI, тому обмеження максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Відповідно до статті 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 20 грудня 2016 року в Законі № 2262-XII фактично відсутня частина сьомої статті 43, яка з вказаної дати втратила чинність, а тому внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до вказаної частини зміни щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії, самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
З урахуванням вищенаведеного, встановлених у справі обставин та правових висновків, суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно обмежив розмір пенсії позивача максимальним розміром з 01.07.2023.
У зв'язку з вказаним, з метою належного захисту порушеного права позивача, судом у резолютивній частині рішення від 15.02.2024 зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2023, без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Водночас вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому проводити позивачу нарахування та виплату пенсії без обмеження максимального розміру, задоволенню не підлягають, оскільки вони є такими, що заявлені передчасно.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право на захист це самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оскарження останнього.
З аналізу викладеного вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Захист прав на майбутнє не відповідає завданню та меті адміністративного судочинства, які визначені ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Станом на момент вирішення даної справи по суті нарахування та виплату пенсії без обмеження максимального розміру не здійснено, а рішення суду, яким встановлено протиправність дій останнього щодо обмеження максимального розміру пенсії позивачу з 01.07.2023 не набрало законної сили.
Відтак, твердження позивача щодо наявності підстав для ухвалення додаткового судового рішення, відповідно до вимог ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України, є помилковими, а його заява безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 243, 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити ОСОБА_1 в ухваленні додаткового судового рішення в адміністративній справі №240/34050/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.А. Панкеєва