06 червня 2024 року м. Житомир справа № 240/2925/24
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не проведення нарахування та виплати з 01.02.2024 доплати до пенсії згідно постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити з 01.02.2024 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови КМУ від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- визнати протиправними дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсійної виплати з 01.12.2019;
- зобов'язати відповідача здійснити з 01.02.2024 виплату пенсійного забезпечення без обмеження його максимальним розміром.
В обґрунтування позову зазначає, що збільшення розміру пенсії на виконання рішення суду не може бути підставою для зменшення щомісячної доплати, передбаченої Постановою № 713; розмір пенсії протиправно обмежено максимальним розміром.
Ухвалою від 19.02.2024 відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи, що позивачу після 01.03.2018 на виконання рішення суду основний розмір пенсії переглядався і був збільшений більш ніж на 2000 грн, а тому позивачу не повинна виплачуватись щомісячна доплати до пенсії, передбачена Постановою № 713.
Суд не приймає до уваги письмову відповідь позивача на відзив з тих підстав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України, у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справ, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, яка йому була призначена до 01.03.2018 і перерахована на підставі рішення суду та станом на 01.08.2021 розмір пенсії складав 9924,80 грн з урахуванням доплати до пенсії в розмірі 2000 грн; з 01.02.2024 відповідач не виплачує позивачу вищевказаної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн; з 01.02.2024 пенсія виплачується в розмірі 20930 грн, хоча нарахована у розмірі 22599,11 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
В Постанова № 713 в редакції, чинної на момент виникнення спірних правовідносин, зазначено:
"1. Установити з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. № 2146-IX “Про внесення змін до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо пенсій в разі втрати годувальника”), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 578 від 10.05.2022 - застосовується з 21 березня 2022 року
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року."
Відповідно до вказаного пункту, позивач мав би право на щомісячну доплату до пенсії, у випадку, коли розмір його пенсії, яка переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 збільшився менше ніж на 2000 гривень.
Але при цьому суд застосовує висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 420/2473/22, зокрема в п. 48, згідно яких, "оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ ... на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.".
Верховний Суд у постановах 02.03.2023 у справі №600/870/22-а, від 04.04.2023 у справі № 380/25987/21, від 18.04.2023 у справі 560/6528/22, дійшов висновку, що перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФ України на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01 березня 2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії. Тому позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2 000 грн відповідно до Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01 березня 2018 року.
Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Таким чином дії відповідача, які полягають в невиплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713, після здійснення позивачу перерахунку пенсії з 01.04.2019 на виконання рішення суду, є протиправними, а тому відповідача належить зобов'язати виплачувати позивачу вказану доплату з 01.02.2024.
Щодо обмеження пенсії.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Статтею 10 Закону №2262-ХІІ встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 2 Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону №2262-ХІІ, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Цим же Законом викладено у новій редакції частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою встановлено максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності з 01 січня 2016 (зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»), було доповнено частину 5 статті 43 Закону №2262-ХІІ наступним положенням: «Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень».
Отже, у період з 01 січня 2016 по 31 грудня 2017 року діяло обмеження максимального розміру пенсії в сумі 10740,00 грн. відповідно до Закону № 911-VIII.
З урахуванням встановленого на 2018 рік розміру прожиткового мінімуму на одну особу для осіб, які втратили працездатність, згідно з Законом України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII «Про державний бюджет України на 2018 рік» та Законом України від 08 липня 2011 року № 3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» максимальний розмір пенсії з 01 січня 2018 року склав 13 730, 00 грн.
У той же час, згідно з пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 №911-VIII дія положень цього Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 1 січня 2016 року.
Це означає, що зазначені положення Закону щодо обмеження максимальним розміром пенсії не можуть застосовуватись до позивача, оскільки пенсію йому було призначено до 01 січня 2016 року.
Крім того, Конституційним Судом України неодноразово визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення законодавства, якими був обмежений максимальний розмір пенсії. Внесення в подальшому змін до Закону шляхом зазначення іншого часового періоду, протягом якого діють обмеження максимального розміру пенсії, по суті суперечить висновкам Конституційного Суду, оскільки вирішальне значення має не період дії обмеження, а сам факт протиправного обмеження права особи на отримання пенсії у належному розмірі.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 09 листопада 2020 року у справі № 813/678/18, від 06 листопада 2018 у справі № 522/3093/17, від 16 жовтня 2018 у справі № 522/16882/17 та від 03 жовтня 2018 у справі № 127/4267/17 зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774 до частини 7 зазначеної статті, яка визнана неконституційною і втратила чинність, самі по собі не створюють підстав для вказаного обмеження.
З огляду на це, суд приходить до висновку, що твердження відповідача про законність обмеження пенсії позивачу максимальним розміром є хибним.
Оскільки досліджені докази свідчать, що розмір пенсії позивачу був обмежений максимальним розміром з 01.02.2024, а не з 01.12.2019, то позов в частині щодо обмеження пенсії максимальним розміром підлягає частковому задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, код 13559341) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, які полягають в невиплаті ОСОБА_1 з 01.02.2024 щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713 та обмеження з 01.02.2024 розміру пенсії, яка виплачується, максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 з 01.02.2024 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн, передбачену Постановою № 713, без обмеження пенсії, яка виплачується, максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк