Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про повернення клопотання без розгляду
06 червня 2024 року Справа №200/2037/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях щодо дослідження доказів, письмових пояснень та встановлення обставин справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача, розрахованого відповідно до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року;
- зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розміри грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 роки у відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови КМУ від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481 грн.), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684 грн.), встановленого законом на 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.04.2024 відкрито провадження по даній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Звільнено позивача від сплати судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.05.2024 у задоволенні клопотання представника Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях щодо розгляду справи у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
У квітні 2024 року, від представника відповідача разом із наданням відзиву на адміністративний позов надано окреме клопотання щодо дослідження доказів, письмових пояснень та встановлення обставини справи, в якому відповідач просив надати оцінку необхідність застосування у спірних правовідносинах п.4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 в редакції п.6 Постанови Кабінету Міністрів України №103.
Дане клопотання відповідача було аргументоване наступним, що до відзиву на позов була додана довідка ГУ СБУ № 15/60 від 10.04.2024, яка підтверджує, що під час застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 загальний розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2022 (29946 грн) за посадою, яку займав позивач на день звільнення перевищував встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2022 більше ніж у 12 разів, а мінімальну заробітну плату - більше ніж у 4 рази. У зв'язку з цим, відповідач просив дослідити та надати оцінку цій довідці та встановити ту обставину, що під час застосування прожиткового мінімуму на 1 січня 2018 року розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2022 року за посадою, яку займав позивач, істотно перевищував встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальну заробітну плату. Відповідач зазначив, що до відзиву на позов була додана довідка ГУ СБУ № 15/61 від 10.04.2024, яка підтверджує, що під час застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 загальний розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 (36310,8 грн) за посадою, яку займав позивач на день звільнення перевищував встановлений законом прожитковий мінімум працездатних осіб на 01.01.2023 більше ніж у 13 разів, а мінімальну заробітну плату - більше ніж у 5 разів. У зв'язку з цим, відповідач просив дослідити та надати оцінку цій довідці та встановити ту обставину, що під час застосування прожиткового мінімуму на 1 січня 2018 року розмір грошового забезпечення станом на 1 січня 2023 року за посадою, яку займав позивач, істотно перевищував встановлений законом прожитковий мінімум для працездатних осіб та мінімальну заробітну плату. Також відповідач зазначив, що у відзиві на позов відповідач, крім іншого, посилався на помилковість позиції позивача про те, що застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2018 року у якості розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 суперечить нормам Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі за текстом - Закону про державні соцстандарти) та законів про Державний бюджет України. Так, Закон про прожитковий мінімум та статті 1, 6, 17 та 19 Закону про державні соцстандарти містять вимогу про виплату заробітної плати (грошового забезпечення) у розмірі не меншому, ніж розміри прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати, а не вимогу про обов'язкове застосування розміру прожиткового мінімуму для розрахунку заробітної плати (грошового забезпечення). В свою чергу, закони про Державний бюджет України визначають лише розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не містить жодних норм про визначення прожиткового мінімум для працездатних осіб розрахунковою величиною для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців. Таким чином, Закон про державні соцстандарти та закони про Державний бюджет України не забороняють використовувати прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2018 у якості розрахункової величини для визначення посадових окладів та окладів за військовими званнями військовослужбовців. З урахуванням вищевикладеного, відповідач просив дослідити та дати відповідь на цей письмовий довід про вищевказане неправильне застосування норм матеріального права позивачем та Верховним Судом.
Розглянувши дане клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Щодо посилання відповідача на довідки складені ГУ СБУ №15/60 від 10.04.2024 року та №15/61 від 10.04.2024 року, суд зазначає наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, спірні правовідносини виникли саме з підстав не складання та не надання довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для перерахунку пенсії позивача з урахуванням цих довідок, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями: заяви представника позивача адвоката Єрьоміної В.А. та відповіді на цю заяву відповідача від 22.12.2023 року №78/8/Є-633а/78/5/59.
З урахуванням вищенаведеного, суд вважає не доречним надавати оцінку зазначеним відповідачем довідкам, оскільки спірне питання виникло саме з не складання та не надання цих довідок про розмір грошового забезпечення позивача.
Щодо дослідження та надання відповіді на зазначені доводи відповідача про неправильне застосування норм матеріального права позивачем та Верховним Судом, суд зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до приписів ч.1 ст.244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення суд вирішує:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання рішення;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
Отже, з урахуванням вищенаведеного, стосовно доводів позивача та відповідача, судом буде надано оцінку усім наявним обставинам (фактам) в матеріалах справи, наданим та покладеним в основу захисту своєї позиції кожної із сторін по справі, під час ухвалення рішення з урахуванням саме тих спірних правовідносин, що призвели до звернення позивача з цим адміністративним позовом до суду.
Щодо надання відповіді на неправильне застосування норм матеріального права Верховним Судом, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до приписів ч.5 ст.355 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
З урахуванням вищенаведеного, суд зауважує, що у суду першої інстанції відповідно до діючого законодавства немає таких повноважень, як надавати оцінку правовим висновкам зазначеним Верховним Судом, оскільки з урахуванням приписів Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції керується саме цими висновками наведеними у постановах Верховного Суду, якщо такі висновки зроблені Верховним Судом в аналогічних правовідносинах.
З урахуванням вищенаведеного, а також враховуючи приписи ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов до висновку клопотання Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях щодо дослідження доказів, письмових пояснень та встановлення обставини справи повернути заявнику без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 44, 166, 167, 204, 241-243, 244, 248 КАС України, суд, -
Клопотання представника Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях щодо дослідження доказів, письмових пояснень та встановлення обставини справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у Донецькій та Луганській областях про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її постановлення.
Суддя І.О. Голошивець