05 червня 2024 року Справа 160/33539/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді: Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження у м. Дніпрі клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/33539/23 за позовною заявою Державного нотаріуса П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни до відповідача-1: Міністерства юстиції України, відповідача-2: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного нотаріуса П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни до Відповідача-1: Міністерства юстиції України, Відповідача-2: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати наказ Відповідача-1 Міністерства юстиції України від 30.08.2023 №3100/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора - державного нотаріуса П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни»;
зобов'язати Відповідача-2 - Державне підприємство «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України розблокувати доступ Державному нотаріусу П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівній Олександрі Володимирівні (Позивачеві) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/33539/23 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято до розгляду вказану позовну заяву; відкрито провадження в адміністративній справі №160/33536/23; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
17 січня 2024 року до канцелярії суду від Міністерства юстиції України надійшов відзив на позовну заяву, а також заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного провадження та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Вказане клопотання було обґрунтовано тим, що рішення у цій адміністративній справі має важливе значення не лише для учасників справи, а й для суспільства, оскільки відповідачами є органи державної влади, розрахункове обслуговування яких здійснюється через органи Державної казначейської служби у відповідності до вимог Бюджетного кодексу України. Беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування, для винесення законного та обґрунтованого рішення, відповідач-1 вважає, що у цій справі необхідно всебічно та в повному обсязі дослідити докази надані позивачем та заслухати обґрунтування представників сторін
Розглянувши клопотання відповідача-1 про необхідність розгляду цієї справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд зазначає про таке.
Положеннями ст.12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При цьому ч.4 ст.257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, приписами КАС України визначено вичерпний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому всі інші справи можуть розглядатися судом як за правилами спрощеного позовного провадження, так і за правилами загального, у разі, якщо через складність або інші обставини таких справ недоцільно здійснювати їх розгляд у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, згідно з ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Як зазначалося вище, звертаючись з клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін, відповідачем-1 не зазначено та не обґрунтовано, в чому полягає для нього важливе значення розгляду справи саме з повідомленням (викликом) сторін, дослідження яких саме матеріалів та надання яких саме пояснень є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) вплине на об'єктивність з'ясування обставин справи, або їх повноту.
Покликання відповідача-1 на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.
Крім того, суд зауважує, що посилання відповідача-1 на складність справи є судженням самого відповідача-1 та має оціночний, тобто суб'єктивний характер.
Суд також звертає увагу відповідача-1 на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Відповідач-1 не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відзиві на позовну заяву, запереченнях, додаткових поясненнях та подавати докази.
Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, підстави стверджувати, що розгляд цієї справи повинен здійснюватися в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відсутні, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін в адміністративній справі №160/33539/23.
Керуючись статтями 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про розгляд у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін адміністративної справи №160/33539/23 за позовною заявою Державного нотаріуса П'ятої дніпровської державної нотаріальної контори Рівної Олександри Володимирівни до відповідача-1: Міністерства юстиції України, відповідача-2: Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.В. Кучугурна