06 червня 2024 рокуСправа №160/10583/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд, у складі судді Коренева А.О., розглянув у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі №160/10583/23 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 у справі №160/10583/23, що набрало законної сили 04.08.2023, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відновити нарахування та виплачувати щомісячну доплату до пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2023 у розмірі 2 000,00 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.
21 травня 2024 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі №160/10583/23, у якій вона просить замінити стягувача (позивача) по справі №160/10583/23 зі ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.05.2024 заяву призначено до розгляду у судове засідання на 06.06.2024.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно ч. 9 ст. 205 та ч. 2 ст. 379 КАС України, розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 75276952 від 26.12.2023, 30.11.2023 ОСОБА_2 помер.
Згідно з листом нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу від 09.05.2024 № 703, ОСОБА_1 є спадкоємцем I черги спадкування за законом
У зв'язку з чим, заявниця звернулася із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, мотивуючи її тим, що вона як спадкоємець померлого пенсіонера, який отримував пенсію за вислугу років, є його правонаступником в частині отримання неодержаних за життя стягувача пенсійних виплат.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4 ст.379 КАС України).
Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Зміст ст. 61 Закону № 2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України.
Зокрема, згідно ст.ст. 1218, 1219 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України, в свою чергу, визначено те, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї.
Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, до складу спадщини не включаються.
Разом з цим, норма ч. 1 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ містить перелік осіб, які можуть претендувати на отримання нарахованої, проте не отриманої за життя пенсії (доплати до пенсії) пенсіонером з числа військовослужбовців, а також умови, за яких такі особи можуть отримати право на виплату цих коштів.
Так, вищевказаними положеннями Закону № 2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При цьому, однією з умов виплати пенсії вказаним особам, що не включається до складу спадщини, є те, що пенсія (доплата до пенсії) повинна бути недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Отже, Закон № 2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Саме такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.
Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 61 Закону № 2262-ХІІ, зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Суд, звертає увагу заявниці, що відмова пенсійного органу у виплаті таких сум є підставою для звернення до суду із відповідним позовом.
З огляду на вищенаведені висновки, враховуючи відповідне законодавче регулювання та судову практику, що склалася при вирішенні спірних правовідносин аналогічного характеру, а також беручи до уваги необхідність дотримання критерію ефективності у правовідносинах щодо захисту осіб, що наділені правом отримання нарахованих, але неодержаних за життя пенсіонера сум пенсії, вказане процесуальне питання не може бути вирішене за правилами статей 52, 376 КАС України, тобто з використанням інституту процесуального правонаступництва або заміни сторони у виконавчому провадженні.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 15.02.2024 у справі № 420/25417/21, від 01.05.2023 у справі № 520/926/21, від 21.11.2023 у справі № 420/25799/21.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні (листі), а заява про заміну сторони виконавчого провадження не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 294, 295 379 КАС, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну стягувача у справі, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в строк і порядок, передбачені статтями 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Калугіна