04 червня 2024 рокуСправа №160/6989/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (53219, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Перспективна, б.180, ЄДРПОУ 03341339) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
18 березня 2024 року Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати податково повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 01 лютого 2024 року № 0048400413 про застосування штрафу в розмірі 7 230,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету;
- визнати протиправним та скасувати податково повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 01 лютого 2024 року № 0048430413 про застосування штрафу в розмірі 35 665,80 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету;
- визнати протиправним та скасувати податково повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 01 лютого 2024 року № 0048370413 про застосування штрафу в розмірі 238 346,41 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;
- визнати протиправним та скасувати податково повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області від 01 лютого 2024 року № 0048360413 про застосування штрафу в розмірі 56 661,13 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що позивач не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, мотивуючи, що штрафні санкції за порушення термінів сплати (перерахування) податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) у період з 01.03.2020 року і до 01.07.2023 року не застосовується.
З 17 березня 2022 року по 01 серпня 2023 року строки сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) були зупинені, що виключає нарахування штрафних санкцій за порушення термінів сплат узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу).
Ухвалою від 25 березня 2024 року суд відкрив провадження у адміністративній справі; справу №160/6989/24 та призначив до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
09.04.2024 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подало письмовий відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі з таких підстав. Відповідач зазначає, що Законом № 2260 -ІХ, який набрав чинності 27 травня 2022 року, поновлено відповідальність платників податків, у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом України, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи , з урахуванням обставин , передбачених п.п. 112.8.9 а. 112.8 ст. 112 Кодексу , що звільняють від фінансової відповідальності, та скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19).
На думку відповідача, КП «Нікопольводоканал» застосовуються штрафні санкції та висновки викладені у акті перевірки є законодавчо обґрунтованими та такими, що відповідають діючому законодавству України.
Відповідач не погоджується з твердженнями позивача на форс-мажорні обставини, оскільки доказів звернення КП «Нікопольводоканал» за отриманням відповідного сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин, наявність яких унеможливила виконання ним податкових обов'язків через наявність зазначених обставин у період з 24.02.2022 року до заперечень на акт перевірки позивач не надав.
18.04.2024 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якому вказав, що граничний термін подання заяви про відсутність можливостей своєчасно виконувати податкові обов'язки сплив до настання обставин, що є підтвердженням неможливості виконання податкового обов'язку позивачем. Окремий порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків після 30 вересня 2022 року законодавством України не встановлений.
Також позивач зазначає, що наявність форс-мажорних обставин може доводитись й іншими доказами, якщо інше не передбачено законом або договором. Навіть за відсутності сертифіката ТПП, отриманого в передбаченому законом порядку, сторона не позбавлена можливості доводити наявність форс-мажорних обставин іншими доказами, якщо інше не встановлено законом чи договором.
22.04.2024 року контролювальний орган надав заперечення відповідь на відзив, де зазначив, що відповідач правомірно застосував штрафні санкції за порушення норм податкового законодавства та склав податкові повідомлення-рішення від 09.08.2023 року № 0218200411, № 0218220411 на загальну суму 125 486,52 грн.
Платник податків не може посилатись лише на існування форс-мажорних обставин на території України, такі мають бути підтверджені документально в силу вимог Порядку № 255.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради (код ЄДРПОУ 03341339) є платник податку на прибуток та частини чистого прибутку доходу.
На підставі п.п.19-1.1.1, п.п.19-1.1.2, п.19-1.1 ст.19, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 розділу І Кодексу у порядку визначеному п.57.1 ст.57, п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 та ст.76 розділу II Кодексу проведено камеральну перевірку КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» щодо порушення термінів сплати (перерахування) податку на прибуток та частини чистого прибутку згідно поданих податкових декларацій з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року, 2022 рік, І квартал 2023 року, півріччя 2023 року та три квартали 2023 року та розрахунків по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за три квартали 2022 року, 2022 рік, І квартал 2023 року та півріччя 2023 року.
За результатами перевірки контролювальний орган зробив висновок про порушення КП «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 , пункту 57.1 статті 57 Кодексу щодо термінів сплати узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на прибуток та частин чистого прибутку (доходу).
За результатами перевірки складений акт про результати камеральної перевірки КП «НІКОПОЛЬВОДОКАНАЛ» щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток від 28.12.2023 №49352/04-36-04-13/03341339.
На підставі висновків акту та відповідно до п. 124.3 ст.124 Податкового кодексу України Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області виніс податкові повідомлення-рішення:
- від 01.02.2024 №0048400413 про застосування штрафу в розмірі 7 230,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету
- від 01.02.2024 №0048430413 про застосування штрафу в розмірі 35 665,80 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з частини чистого прибутку (доходу) комунальних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету;
- від 01.02.2024 №0048370413 про застосування штрафу в розмірі 238 346,41 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності;
- від 01.02.2024 №0048360413 про застосування штрафу в розмірі 56 661,13 грн. за порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності.
Позивач склав заперечення на акт перевірки, в якому виклав незгоду з проведеним розрахунком штрафної санкції, за результатами розгляду яких, оскаржувані податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скаргу позивача - без задоволення.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями від 01.02.2024 №0048400413, №0048430413, №0048370413, №0048360413, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі -ПК України).
Пунктом 49.1 ст. 49 ПК України встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені ПК України строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений ПК України звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПК України подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності (п. 49.2 ст. 49 ПК України).
Підпунктом 49.18.2 п. 49.18. ст. 49 ПК України визначено, що податкові декларації крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий)період, що дорівнює: календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)
Відповідно до пп. 49.18.6 п. 49.18. ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Пунктом 120.1 ст. 120 ПК України передбачено, що за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 ПК України) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено ПК України, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Згідно із пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.
Відтак перелік порушень податкового законодавства, за які контролюючим органом нараховуються штрафні санкції в період дії карантину на території України є вичерпним та не включає застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків подання податкової звітності у період з 01 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Суд звертає увагу, що Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.
Згідно із підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (в редакції Закону №2260-ІХ) визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Законом №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
Підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в редакції внесених змін Законом №2260-ІХ, чітко визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.
Вказані строки, з урахуванням положень абз. 3 п. 69.1 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (в редакції Закону № 2260-IX) для подання звітності за І квартал 2022 року, закінчилися 20.07.2022.
Як видно з акту про результати проведення камеральної перевірки від 28.12.2023 № 49352/04-36-04-13/03341339 податкова звітність узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) подана з порушенням термінів сплати що, на думку податкового органу, свідчить про порушення вимог пп.16.1.4 п. 16.1 статті 16, пункту 57.1 статті 57 Кодексу.
Подання позивачем вищевказаної податкової звітності за три квартали 2022 року, 2022 рік, І квартал 2023 року, півріччя 2023 року та три квартали 2023 року та розрахунків по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за три квартали 2022 року, 2022 рік, І квартал 2023 року та півріччя 2023 року здійснене вже у період дії Закону №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, яким поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок, у тому числі щодо порушення граничних строків подання податкової звітності, за виключенням тих випадків, коли граничний термін її подання припадає на період з 24.02.2022 року по 27.05.2022 року (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови подання такими платниками податку податкової звітності (за період з 24.02.2022 по 27.05.2022) до 20.07.2022.
Законом № 2260-ІХ визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.
Аналіз наведених положень Закону № 2260-ІХ свідчить про те, що починаючи з 27.05.2022 у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства в ході проведення камеральної перевірки під час дії воєнного стану на території України, в тому числі з питань своєчасності подання податкової звітності, контролюючий орган уповноважений застосовувати штрафні санкції незважаючи на дію карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Таким чином, суд відхиляє аргументи позивача стосовно відсутності підстав для застосування відносно нього штрафної санкції в силу пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.
У позовній заяві позивачем зазначено, що норма пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не була виключена з Податкового кодексу України, тому така норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
Суд відхиляє наведені аргументи позивача, оскільки Законом № 2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок
Суд наголошує, що підпунктом 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в редакції внесених змін Законом № 2260-ІХ імперативно визначено, що мораторій (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) не застосовується.
Таким чином, з 27.05.2022 позивач був проінформований про те, що у випадку виявлення порушень вимог податкового законодавства під час проведення камеральної перевірки контролюючий орган вправі застосовувати штрафні санкції відносно платників податків, незважаючи на дію мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій, передбаченого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що в свою чергу, фактично і спростовує твердження позивача стосовно правової невизначеності та необхідності застосування норми пункту 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до спірних правовідносин
Підсумовуючи наведене вище, суд вважає, що Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради порушило терміни сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, за що, починаючи з 27.05.2022, підлягає притягненню до фінансової відповідальності відповідно до положень ст. 124 Податкового кодексу України.
29.07.2022 наказом Міністерства фінансів України № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225).
Згідно із пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 225, у разі неможливості виконання платником податків податкового обов'язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30.09.2022 р., заяву про відсутність такої можливості (крім виконання обов'язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо) разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 р. № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов'язок, у тому числі обов'язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 № 225 (в подальшому Переліки документів) до контролюючого органу в порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Порядку № 225, платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 1 Порядку № 225 цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов'язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.
Вказані норми Порядку № 225 набрали чинності з 06.09.2022 та фактично надали можливість платникам податків підтвердити неможливість виконання податкового обов'язку на період воєнного стану до його припинення, в тому числі за попередні періоди та застосування після 27.05.2022 положень п. 69.1 п. 69 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою подальшого уникнення нарахування штрафних санкцій за невиконання таких обов'язків у випадках, коли неможливість їх виконання підтверджена платником податків у встановленому законодавством порядку.
Як видно з матеріалів справи, податкова звітність з податку на прибуток підприємств за три квартали 2022 року, 2022 рік, І квартал 2023 року, півріччя 2023 року та три квартали 2023 року та розрахунків по частині чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями, за три квартали 2022 року, 2022 рік, І квартал 2023 року та півріччя 2023 року сплачена позивачем вже під час дії вказаного Порядку.
Матеріали справи не містять відомостей щодо того, що після набрання чинності Порядком № 225 позивач скористався правом подання заяви про неможливість виконання податкових обов'язків, з огляду на що, станом на день винесення спірних податкових повідомлень-рішень відповідно до норм чинного законодавства позивач вважався таким, що має можливість своєчасно виконати податкові обов'язки в терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Також, позивач у позовній заяві посилається на наявність форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання податкового обов'язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та частини чистого прибутку (доходу) а саме знаходження підприємства в місті Нікополі та перебування міста Нікополь в зоні активних бойовий дій. Позивач зазначає про лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким визначено що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), наявність якої додатково свідчить про відсутність підстав для притягнення позивача до відповідальності.
Суд зазначає, що, зокрема, п.п. 6,7 абз. 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 225, серед обставин, які можуть бути покладені в основу заяви платника податків про неможливість виконання податкових обов'язків зазначені такі: перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження/знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації; інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.
З урахуванням наведеного вище аналізу норм податкового законодавства, вказані позивачем обставини могли бути предметом оцінки саме в процедурі розгляду заяви про неможливість виконання податкових обов'язків згідно з Порядком № 225, яка позивачем подана не була. Саме вказана процедура є спеціальною для платників податків відповідно до норм ПК України, в межах якої має бути підтверджено наявність форс-мажорних обставин щодо конкретної особи.
Стосовно посилань позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким визначено, що введення військового стану в Україні з 24.02.2022 до його офіційного закінчення є обставиною непереборної сили (форс-мажорною обставиною), суд зазначає про таке.
Форс-мажорні обставини повинні бути встановлені щодо конкретного платника податків з урахуванням обставин, що безпосередньо позбавили можливості саме цього платника податків виконати відповідний обов'язок.
З приводу належності підтвердження факту настання форс-мажорних обставин листом ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 Верховний Суд у постанові від 06.09.2023 у справі №910/6234/22 зазначив, що вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
Також Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 у справі № 906/540/22 зазначив, що лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, посилання позивача на вказаний лист ТПП України не є обґрунтованими та позивачем не доведено належними фактами та доказами наявність в нього форс-мажорних обставин та неможливість саме у зв'язку з форс-мажорними обставинами своєчасно подати податкову звітність.
Статтею 124 податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Якщо зарахування коштів з електронного рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість в оплату узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеного в уточнюючому розрахунку до податкової декларації, здійснюється на наступний операційний день, штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.
Позивачем у матеріалах справи не зазначено та не надано належних та допустимих доказів щодо незастосування до позивача штрафу за порушення визначені в акту перевірки від 28.12.2023 № 49352/04-36-04-13/03341339.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно із п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду щодо правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень не спростовують.
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1,2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивач не надав до суду належних доказів щодо неправомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень або порушення відповідачем процедури прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Суд таких обставин також не встановив.
Дослідивши обставини справи та подані сторонами документи, зробив висновок про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради (53219, Дніпропетровська область, місто Нікополь, вул. Перспективна, б.180, ЄДРПОУ 03341339) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 06.06.2024 року.
Суддя С.В. Ніколайчук