29 травня 2024 року Справа 160/13567/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Рищенко А.Ю., перевіривши позовну заяву Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заєвляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ" про визнання протиправною та скасування постанови,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заєвляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ" про визнання протиправною та скасування постанови.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені ст. 4 Закону України "Про судовий збір", станом на момент звернення до адміністративного суду.
Зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік", установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 гривень.
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом майнового характеру, ставка судового збору за який становить 3028,00 грн.
З урахуванням чого позивачу слід сплатити судовий збір у сумі 3028,00 грн, на реквізити:
ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/22030101;
банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.);
код ЄДРПОУ 37988155;
рахунок отримувача - UA368999980313141206084004632;
МФО - 899998;
код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Частиною першою та другою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову в паперовій формі зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій позовної заяви та доданих до неї документів. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Враховуючи те, що сторонами у справі є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ", тому позивачу необхідно було надіслати листом з описом вкладення копії позовних заяв з додатками для сторін.
Однак, в порушення ст. 161 КАС України, позивачем не додано до позовної заяви доказів підтвердження надіслання позовної заяви з додатками відповідачу та третій особі.
Пунктом 4 ст. 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Разом з тим, в порушення означених вимог КАС України позивачем не надано до позовної заяви належним чином завіреної копії оскаржуваної постанови.
Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 287 КАС України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суддя зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Як на поважність підстав пропуску строку позивач посилається на введення воєнного стану, повітряні тривоги та обстріли, які призводять до дедалі частого перебування у бомбосховищі, що відповідно унеможливлює вчасне та доцільне виконання поставлених строків.
Дійсно, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суддя наголошує, що питання поновлення строку звернення до адміністративного суду у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до адміністративного суду у всіх абсолютно випадках.
Натомість, позивач не зазначає та не надає доказів, яким чином запровадження воєнного стану в Україні вплинуло на пропуск строку звернення до адміністративного суду.
Суддя враховує, що такі обставини як ракетні обстріли та часті повітряні тривоги не можуть бути єдиною поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Отже, обставини, наведені позивачем у клопотанні про поновлення строку, не підтверджені належними доказами та не містять обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до адміністративного суду.
Таким чином, суддя дійшов висновку, що зазначені підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Враховуючи наведене, суддя приходить до висновку, що клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 241, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), третя особа, яка не заєвляє самостійних вимог щодо предмета спору - Товариство з обмеженою відповідальністю "СІЛЛ ОІЛ" про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без руху.
Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені, а саме надати:
- документ про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) у розмірі 3028,00 грн;
- докази направлення відповідачу та третій особі позовної заяви з додатками;
- копію постанови про накладення штрафу від 01.05.2024 №71409162;
- заяву про поновлення строку з зазначенням інших поважних підстав пропуску строку на звернення до суду та надати докази наявності таких підстав.
Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ст. ст. 160, 161 КАС України відповідно до цієї ухвали, позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу, згідно ст. 169 КАС України.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя А. Ю. Рищенко