03 червня 2024 рокуСправа №160/7869/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/7869/24 за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери. 43, код ЄДРПОУ: 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
27 березня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 212450010616 від 20.02.2024р. про відмову ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 з 12.02.2024 року за віком, зарахувавши періоди роботи з 01.04.1982 по 26.10.1982 повністю за фактичною тривалістю у колгоспі імені Леніна та з 01.11.1982 по 31.01.2001 повністю за фактичною тривалістю у КСП «РАССВЕТ» членом колгоспу та на посаді лаборанта на молочно-товарній фермі № 1.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-2 про відмову в призначенні пенсії позивачу, оскільки протиправно не зараховано період трудової діяльності відповідно до трудових книжок через недоліки їх оформлення.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 160/7869/24 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/7869/24. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
19 квітня 2024 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив на позовну заяву, який надійшов від представника відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що спірне рішення не приймав. Разом з відзивом надано матеріали пенсійної справи позивача.
Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався, копію ухвали та позовну заяву з додатками отримав завчасно, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
12.02.2024 року позивач звернулася до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком. Відповідно до принципу екстериторіальності, передбаченого Порядком №22-1, заява позивача розглянута відповідачем-2.
Рішенням відповідача-2 від 20.02.2024 року №212450010616 відмовлено позивачу в призначенні пенсії. Зазначено, що до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника від 01.04.1982 року (відсутня печатка на титульній сторінці), а також згідно трудової книжки колгоспника від 03.12.1984 року (відсутня дата народження заявниці на титульній сторінці). Також в уточнюючій довідці від 22.02.2022 року зазначено ім'я « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним.
Не погодившись з цим рішенням відповідача-2, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної центральної ради професійних спілок від 06.09.1973 року №656 затверджено постанову «Про трудові книжки робітників та службовців» (далі - Порядок №656).
Порядок №656 містить наступні положення:
Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців. Трудові книжки ведуться усім робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п. 1 Порядку №656).
Заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства, установи, організації у присутності працівника. Відомості про працівника засвідчуються підписом спеціально уповноваженої особи та печаткою (п. 5 Порядку №656).
З кожним записом, що вноситься до трудової книжки (вкладиш), призначення, переміщення та звільнення адміністрація зобов'язана ознайомити власника цієї книжки (п. 7 Порядку №656).
Трудові книжки зберігаються в адміністрації підприємства, установи, організації як бланки суворої звітності, а при звільненні робітника чи службовця видаються йому руки (п. 11 Порядку №656).
При звільненні робітника чи службовця всі записи про роботі, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, в установі, організації, засвідчуються підписом керівника підприємства, установи, організації або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою (п. 13 Порядку №656).
Відповідальність за організацію робіт з ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, яка призначається наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність (п. 18 Порядку №656).
Згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємства, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 (далі - Інструкція №162)
Згідно п. 1.1. Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудової діяльності робітників та службовців.
Трудові книжки ведуться на всіх робітників і службовців державних, кооперативних та громадських підприємств, установ та організацій*, які пропрацювали понад 5 днів, у тому числі на сезонних та тимчасових працівників, а також на позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 2.2. Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати.
У трудову книжку вносяться:
відомості про працівника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність;
відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення;
відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства;
відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Стягнення до трудової книжки не записуються.
Пунктом 2.3. Інструкції №162 встановлено, що всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - у день звільнення повинні точно відповідати текст наказу (розпорядження).
Основним правовим питанням в цій справі є правові наслідки відсутності на першій сторінці трудової книжки позивача чіткої печатки підприємства та виправлення щодо дати заповнення трудової книжки. З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до Постанови №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для власника трудової книжки, а отже, й не може впливати на її особисті права
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі №569/16691/16-а.
Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідачем не враховано, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 19.12.2019 року по справі №307/541/17.
Вищевикладені правові висновки є актуальними і для юридичної ситуації позивача, оскільки попри відмінність правових актів, які регулювали спірні правовідносини, юридичний зміст таких актів є тотожним - фактичне ведення трудових книжок, а також відповідальність за таке ведення, покладається на роботодавця, а не працівника.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Стосовно трудової книжки колгоспника від 01.04.1982 року №0530112 суд зазначає, що копія такої трудової книжки міститься в матеріалах справи, а на її титульній сторінці дійсно відсутня печатка.
Стосовно трудової книжки колгоспника від 03.12.1984 року №0829193 суд зазначає, що копія такої трудової книжки міститься в матеріалах справи, а на її титульній сторінці дійсно не заповнено дату народження власника.
Будь-яких інших зауважень до трудових книжок позивача відповідачем-2 не висловлено, судом також не виявлено інших недоліків їх оформлення. Стосовно визначених зауважень суд констатує їх формальний характер, оскільки в іншій частині зміст трудових книжок позивача дозволяє однозначно їх ідентифікувати з позивачем (через прізвище, ім'я та по-батькові, співставлення періодів роботи, врахування наданих довідок і тд).
Отже, відповідач-2 безпідставно не врахував трудові книжки позивача, а ці документи підлягали безпосередньому врахуванню та оцінці для підтвердження наявного стажу позивача.
Стосовно архівної довідки від 22.02.2022 року №01-20/75 суд зазначає, що копія такої довідки міститься в матеріалах справи. Згідно змісту такої довідки вона видана стосовно « ОСОБА_3 » на основі особових рахунків робітників та колгоспників за 1983-2004 роки згідно документів архівного фонду в СТОВ «Рассвет» Великоолександрівського району Херсонської області.
В свою чергу згідно паспорта громадянина України позивача її ім'я « ОСОБА_4 ». Тобто, в наявності невідповідність архівної довідки від 22.02.2022 року №01-20/75.
Оцінюючи зауваження відповідача-2 до оформлення довідки суд зазначає, що виявлені розбіжності не можуть мати своїм наслідком відмову у призначенні пенсії позивача, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність складання відповідної довідки.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №607/14668/16-а, постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 року у справі №280/7020/22.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справі №580/4012/19.
В цій справі довідка від 22.02.2022 року може бути однозначно ідентифікована з позивачем через співставлення із записами у трудових книжках позивача від 01.04.1982 року та від 03.12.1984 року.
Отже, відповідач безпідставно не врахував цю довідку, в свою чергу вона підлягала безпосередньому врахуванню та оцінці для підтвердження наявного стажу позивача.
Таким чином, рішення відповідача-2, що є предметом оскарження, є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на безпідставність висловлених у ньому зауважень.
Щодо позовної вимоги позивача до відповідача-1 про зобов'язання зарахувати відповідні періоди роботи до стажу позивача та призначити їй пенсію суд зазначає наступне.
Предметом судового розгляду в цій справі була правомірність рішення відповідача від 20.02.2024 року №212450010616. Це рішення ґрунтується на неврахуванні трудових книжок та архівної довідки позивача в цілому. Отже, відповідачем-2 не надавалася оцінка записам трудових книжок та архівної довідки, не досліджувалися змістовно відповідні записи і судом, оскільки спірне рішення ухвалено не в зв'язку з такими записами та не щодо таких записів, а щодо відповідних документів в цілому як неналежного джерела відомостей про стаж позивача.
Таким чином, підстави для зобов'язання призначити позивачу пенсію з зарахуванням стажу відсутні, оскільки наразі відсутнє рішення компетентного органу про неврахування усіх чи частини записів трудової книжки та архівної довідки, в наявності лише рішення щодо їх неврахування в цілому, в ході прийняття якого відповідні записи відповідачем-2 не досліджувалися. В свою чергу підтвердження стажу згідно відомостей трудової книжки та інших документів здійснюється органами Пенсійного фонду України, в той час як судом здійснюється перевірка таких дій на предмет відповідності законодавству. Оскільки правова оцінка записам трудової книжки та архівній довідці позивача наразі не надана жодним органом Пенсійного фонду України (в наявності лише відмова у їх прийнятті як документів в цілому), суд не може підмінити компетенцію іншого органу державної влади та перебрати на себе його повноваження.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у відповідній частині позовних вимог до відповідача-1 та зобов'язує відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії з урахуванням спірних документів.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується квитанцією від 20.03.2024 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 як суб'єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в ході судового розгляду. Судовий збір підлягає стягненню в повному розмірі з огляду на повне задоволення основної позовної вимоги, а також з огляду на неможливість задоволення похідної позовної вимоги виключно в результаті протиправної поведінки відповідача-2, що констатована цим рішенням суду.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427), відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери. 43, код ЄДРПОУ: 21108013) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 20.02.2024 року №212450010616 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 12.02.2024 року з урахуванням трудової книжки колгоспника від 01.04.1982 року УКР №0530112, трудової книжки колгоспника від 03.12.1984 року УКР №0829193, а також архівної довідки від 22.02.2022 року №01-20/75.
В задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери. 43, код ЄДРПОУ: 21108013) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (зареєстрована: АДРЕСА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко