06 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/5321/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Ковальчука В.Д.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, яка призвела до невзяття на облік, ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 16 листопада 2023 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язання відповідача взяти на облік, нарахувати та виплачувати ОСОБА_2 з 16 листопада 2023 року щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
В обґрунтування позову законний представник вказала, що її дитина, в інтересах якої подано позов, має статус дитини, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, постійно проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, та на підставі Рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018, яким відновлено дію статті 37 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон №796-ХІІ), має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства. Однак відповідач протиправно не здійснює виплату цієї грошової допомоги її дитині.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.05.2024 відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю (законним представником) неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , яка має статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження, посвідченнями дитини, яка потерпіли від Чорнобильської катастрофи.
ОСОБА_2 відповідно до витягу з реєстру територіальної громади (Маневицької територіальної громади) від 20.04.2023 зареєстрована та проживає в смт Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106, віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Як слідує з довідки Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 22.05.2024 №1444, позивач не зверталася до Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації із заявою про призначення щомісячної грошової допомоги громадянам, які проживають на території зони радіоактивного забруднення, у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства на дитину ОСОБА_2 , тому вона на обліку як отримувач цієї допомоги в управлінні не перебуває.
Водночас до позовної заяви додано лист Відділення №1 Маневичі Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 15.02.2024 №С-21/ч, адресований ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , з якого слідує, що починаючи з 2015 року, кошти для призначення зазначеної допомоги управлінню не виділялись, в кошторисах не передбачались, а тому в Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації відсутня, передбачена законодавством України, можливість для здійснення та виплати відповідної допомоги.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі №796-ХІІ.
Відповідно до положень статті 37 Закону № 796-ХІІ (в редакції, чинній з 09.07.2007) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 № 107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (далі - Закон №107-VI) текст статті 37 Закону № 796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону № 796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
01.01.2015 набрав чинності Закон № 76-VIII, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону № 796-ХІІ.
Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону №796-ХІІ, яка із 17.07.2018 є чинною.
Відповідно до статті 63 Закону № 796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” розділ VI “Прикінцеві та перехідні положення” БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-ХІІ.
Відтак, за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній з 09.07.2007).
Крім того, 01.01.2017 набрав чинності Закон України від 06.12.2016 у №1774-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, та за змістом пункту 3 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення” цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом №1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-ХІІ щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18, та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.
Відтак, суд дійшов висновку, що громадянин, який має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, з 17.07.2018 (з дня прийняття Конституційним Судом України рішення № 6-р/2018) має право на відновлення виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII.
При вирішенні спору суд враховує, що позовні вимоги законний представник просить задовольнити в межах строку звернення до суду, передбаченого частиною другою статті 122 КАС України, тобто з 16.11.2023.
Суд також звертає увагу учасників справи на правову позицію, викладену в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2020 у зразковій справі №240/4946/18, яка полягає у такому.
Вказана грошова допомога є періодичним (щомісячним) платежем, виплата якого, за загальним правилом, не обмежена в часі. Вирішуючи питання про зобов'язання нарахувати та виплатити відповідні періодичні платежі особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, суди, у разі відсутності спору про право особи на отримання грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства або встановлення такого права в судовому порядку, не мають підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх нарахування і виплати, певним часовим проміжком, якщо не відбулося змін у законодавстві. У разі зміни чинного законодавства України, яким регулюються питання соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідач повинен керуватися нормами законів, чинних на час призначення (нарахування) виплат громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З огляду на встановлені у цій справі обставини, на підставі наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі №240/4946/18, а також враховуючи межі заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову частково шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати з 15.02.2024 (тобто з дати звернення та отримання відповіді відповідача про відмову у виплаті спірної грошової допомоги) ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону №796-XII та зобов'язання відповідача провести з 15.02.2024 ОСОБА_2 нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення спору. В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем судових витрат, останні розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 з 15 лютого 2024 року щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ.
Зобов'язати Управління соціальної та ветеранської політики Камінь-Каширської районної державної адміністрації (44500, Волинська область, місто Камінь-Каширський, вулиця Воля, будинок 2, ідентифікаційний код 03192023) провести з 15 лютого 2024 року ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), законним представником якої є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, до фактичної зміни обставин чи зміни нормативно-правових актів, що були застосовані судом під час вирішення спору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.Д. Ковальчук