05 червня 2024 року ЛуцькСправа № 140/1488/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом подану адвокатом Степанюком Сергієм Євгеновичем в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов адміністративний позов поданий адвокатом Степанюком Сергієм Євгеновичем в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС України у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач), відповідно до якого просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та поновити статус платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування».
Крім того, зазначає що оскаржуване рішення прийняте з порушенням встановленої податковим законодавством процедури, оскільки прийняте до закінчення строку подачі заперечень до акту про результати камеральної перевірки, що позбавило позивача можливості подати такі заперечення та бути своєчасно повідомленим про обставини, що мають значення для платника податку. Просить задовольнити позов повністю.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовних вимог не визнав та зазначив, що Головним управлінням ДПС у Волинській області на підставі п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування №10391/03-20-24-06 від 03.12.2021.
За результатами перевірки встановлено порушення, за які передбачено анулювання, а саме - не сплачено протягом двох послідовних кварталів податкові зобов'язання по єдиному податку абз. 8 п. п. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 та абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України.
ГУ ДПС у Волинській області на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено Акт перевірки № 10391/03-20-24-06 від 03.12.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезгаданий рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання».
На підставі висновку Акту перевірки №10391/03-20-24-06 від 03.12.2021, ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення №1055/03-20-24-06 від 30.12.2021 про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Підставою для анулювання свідоцтва є: наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 ПК України.
Вказує, що ГУ ДПС у Волинській області на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено Рішення №1055/03-20-24-06 від 30.12.2021 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, проте вищезазначений рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Щодо твердження позивача про те, що ним не було отримано акт камеральної перевірки №10391/03-20-24-06 від 03.12.2021, відповідач зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 було направлено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування №10391/03-20-24-06 від 03.12.2021, рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак вищезгаданий рекомендований лист було повернуто, з відміткою про повернення «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд неодноразово висловлював (підтримував) позицію, за якою листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належним чином врученими. Така позиція зустрічається у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №820/1400/17.
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17 у якій суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Щодо посилання позивача на своєчасну сплату єдиного податку вказує, що відповідно до підпункту 8 підпункту 298.2.3 статті 298 (в редакції, чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом 3 пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Згідно бази даних ІКС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника податку (далі - ІКПП) у ФОП ОСОБА_1 в ІКПП станом на 31.08.2021 обліковувалась заборгованість в сумі 28627,58 грн, яка виникла внаслідок щоквартальних автоматичних нарахувань.
Вищезазначені обставини, були предметом дослідження камеральної перевірки, за результатами якої складено акт щодо порушення платником єдиного податку вимог перебування на спрощеній системі оподаткування №10391/03-20-24-06 від 03.12.2021. Відповідно до частини 1 пункту 299.11 статті 299 ПК України (в редакції, чинній на час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення), у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки.
У відповіді на відзив позивач просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.
У запереченнях на відповідь на відзив представник ГУ ДПС у Волинській області в задоволенні позову просила відмовити з тих аналогічних у відзиві підстав.
Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5% з 2017 року.
03.12.2021 головним державним ревізором-інспектором Луцького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Волинській області проведено камеральну перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
На підставі акту камеральної перевірки від 03.12.2021 №10391/03-20-24-06 Головним управлінням ДПС у Волинській області 30.12.2021 року прийнято рішення №1055/03-20-24-06 про анулювання реєстрації платника єдиного податку щодо ФОП ОСОБА_1 . Підставою анулювання реєстрації платника єдиного податку є наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів відповідно до абзацу третього п. 299.10 ст. 299 ПК України.
Вважаючи рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування встановлюється статтею 298 ПК України, пунктом 298.1 якої передбачено, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.
Відповідно до пунктів 296.3, 296.4 статті 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.
Податкові декларації, подаються за базовий звітний (податковий) період, що у відповідності до підпункту 49.18.2 пункту 49.2 статті 9 ПК України дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 ПК України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
За положеннями пункту 299.2 цієї статті центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.
Згідно з пунктом 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема, у разі у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
У свою чергу, за приписами підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 ПК України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, зокрема, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 ПК України платники єдиного податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Пунктом 299.11 статті 299 ПК України визначено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках, зокрема в разі наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. При цьому, прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку третьої групи).
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №820/5346/17, від 05 жовтня 2021 року у справі №815/1764/16.
Тобто, для анулювання реєстрації платника єдиного податку контролюючим органом повинна бути:
1) проведена перевірка платника податків;
2) у випадку наявності підстав, на підставі акту відповідної перевірки - прийняття рішення про анулювання реєстрації, шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пунктом 86.1 ПК України акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати.
Так, зі змісту спірного рішення від 30.12.2021 №1055/03-20-24-06, судом встановлено, що підставою для виключення позивача з реєстру платників єдиного податку слугувало встановлення відповідачем наявності податкового боргу у ФОП ОСОБА_1 станом на кожне перше число місяця, протягом двох послідовних кварталів.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що у спірному рішенні про виключення з реєстру платників єдиного податку від 31.03.2023 №10429/6/13-01-04-1213/20772638 підставою для анулювання реєстрації платника податків зазначена лише інформація про наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що виник у платника єдиного податку, втім, контролюючим органом не зазначено, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акту перевірки, як це вимагає п. 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України.
На підтвердження проведення перевірки, до матеріалів справи долучено акт перевірки платника єдиного податку від 31.03.2023.
Надаючи правову оцінку вказаному акту, суд звертає увагу на наступне.
Так, пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно із пунктом 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Одним із прав платника податків відповідно до підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України є право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Право платника податків на подання письмових заперечень на акт перевірки та/або додаткових документів у порядку, встановленому нормами ПК України, та право брати участь у розгляді заперечень (додаткових документів) передбачено також пунктом 86.7 статті 86 ПК України.
Абзацом першого цього пункту встановлено, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
При цьому суд бере до уваги практику Верховного Суду, на яку посилається відповідач, щодо вручення документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Так, відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2021 року у справі № 812/821/17 у якій суд вказав, що у пункті 42.2 статті 42 ПК України закріплено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
В даному випадку, як встановлено під час розгляду справи, акт камеральної перевірки датований 03.12.2021 - повернувся «за закінченням терміну» - 04.01.2022, а рішення про анулювання платника податку датоване 31.12.2021, тобто прийняте раніше, аніж в платника виникло право на подання заперечення на акт перевірки, що визначене відповідно до абз.1 п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України (протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки)).
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом з порушенням порядку і строку, передбачених пунктами 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України, що позбавило позивача права на подачу протягом 10 робочих днів з дня отримання акта та розгляд заперечень на висновки такого акта, у зв'язку з чим рішення відповідача про виключення з реєстру платників єдиного податку є таким, що прийняте з порушенням закону, а тому лише з цих підстав є протиправними та підлягає скасуванню як протиправне.
Верховний Суд вже робив висновок щодо такого застосування норм пунктів 86.7 та 86.8 статті 86 ПК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постановах від 15 січня 2019 року у справі №826/3576/15, від 09 квітня 2019 року у справі №826/19830/16, від 17 лютого 2020 року у справі №808/7101/15, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19, від 14.01.2021 у справі №808/9011/15.
Щодо позовних вимог про зобов'язання податкового органу поновити реєстрацію позивача платником єдиного податку в Реєстрі платників єдиного податку, то суд зазначає наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті (визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії), суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
При цьому, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Згідно з пунктом 19-3.1 статті 19-3 ПК України до функцій державних податкових інспекцій належать: здійснення сервісного обслуговування платників податків; здійснення реєстрації та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням; формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстрів, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи; виконання інших функцій сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.
Відповідно до пункту 299.1 статті 299 ПК України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з пп. 299.13 ст. 299 ПК України з метою постійного забезпечення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб інформацією центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, щоденно оприлюднює для безоплатного та вільного доступу на єдиному державному реєстраційному веб-порталі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та власному офіційному веб-сайті такі дані з реєстру платників єдиного податку, у тому числі і дату виключення особи з реєстру платників єдиного податку.
Отже, у випадку анулювання реєстрації платником єдиного податку суб'єкт господарювання не може бути платником цього податку із дати вилучення з відповідного Реєстру. Анулювання реєстрації платником єдиного податку передбачає собою перехід платника податків на загальну систему оподаткування.
Платник податку, починаючи з дати анулювання реєстрації платником єдиного податку, та у разі, якщо за рішенням суду скасовано анулювання реєстрації такого платника, до дати прийняття такого рішення втрачає право перебувати на спрощеній системі оподаткування, тому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку з невідворотністю спричиняє виникнення низки негативних (несприятливих), для такого платника, юридичних наслідків.
При цьому, нормами ПК України не передбачена можливість звернення платника податків до контролюючого органу із заявою на поновлення його попереднього статусу платника єдиного податку та включення до реєстру за наслідками скасування у судовому порядку як протиправного рішення контролюючого органу про виключення з реєстру платників єдиного податку.
Тому, з врахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку про те, що оскільки оскаржуване рішення про виключення з Реєстру платника єдиного податку позивача є протиправним, тому з метою ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов'язати відповідача поновити позивача у Реєстрі платників єдиного податку та відновити відомості у Реєстрі платників єдиного податку.
Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в розмірі 3028,00 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією від 08.02.2024 №500.
Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Волинській області поновити фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 статус платника в реєстрі єдиного податку.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).
Суддя Ф.А. Волдінер