м. Вінниця
06 червня 2024 р. Справа № 120/4859/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Крапівницької Н.Л.,
розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до: Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області
про: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо надання відповіді на запит позивача від 02.04.2024 не по суті запиту.
Ухвалою від 19.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
Згідно із частиною 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи вбачається, що копію ухвали про відкриття провадження у справі було доставлено відповідачу до його електронного кабінету 22.04.2024 року о 16:27 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №640/22958/21 дійшов висновку, що довідка про доставку електронного листа є допустимим доказом, що підтверджує вручення стороні судового рішення, надісланого в електронній формі.
Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 надіслав на електронну адресу відповідача запит на інформацію від 02.04.2024 року (№79), в якому просив надати якісні копії всіх документів, що підтверджують здачу в приймальний пункт яблук, які були зібрані в саду Кузьминецького професійного аграрного ліцею в 2023 році та копії документів щодо оприходування (обліку) коштів за здані яблука, а також надати копії всіх документів за 2023 рік, які підтверджують повноваження кочегара ОСОБА_2 керувати трактором Кузьминецького ПАЛ Т-16, яким він транспортував яблука до приймального пункту.
05.04.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 листом №296 надано відповідь на запит від 02.04.2024 року (№79), до якого долучено наказ про створення комісії для обстеження саду яблуневого №30-Од від 25.03.2021, акт про результат обстеження саду яблуневого від 30.03.2021, акт на списання багаторічних насаджень та вказав, що ОСОБА_2 дійсно вчинив порушення правил дорожнього руху на тракторі Т-16 (саме цим трактором виконується робота по благоустрою ліцею), а правом керувати цим транспортним засобом, є посвідчення водія (відповідної категорії).
Вважаючи, що відповідач за результатами розгляду запиту від 02.04.2024 надав відповідь не по суті запитуваної інформації, тим самим порушивши норми частини 2 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації", позивач за захистом своїх прав звернувся до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частин другої та третьої статті 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Статтею 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1996 року № 2657-XII (далі - Закон №2657-XII) визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною другою статті 7 Закону №2657-XII встановлено, що ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Таким чином, системний аналіз частини другої статті 34 Конституції України та частини другої статті 7 Закону №2657-XII свідчить, що особа має право вибирати на власний розсуд форму копій документів, які вона запитує, як і джерела отримання цієї інформації.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 року № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Положеннями частини четвертої статті 13 зазначеного Закону передбачено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Частиною першою статті 3 Закону №2939-VI установлено, що право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Згідно із статтею 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних вебсайтах у мережі "Інтернет", на єдиному державному вебпорталі відкритих даних, на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно із частинами першою, другою статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
За пунктом 1 частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Поняття розпорядників інформації визначається у статті 13 Закону №2939-VI. Так, за пунктами 2, 3 частини першої статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Судом встановлено, що Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області є закладом професійної (професійно-технічної) освіти державної форми власності, який фінансується з державного бюджету та надає освітні послуги. А відтак, відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації в розумінні положень статті 13 Закону №2939-VI стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів та інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
Згідно з положеннями статті 20 Закону №2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною першою статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Частиною другою цієї статті встановлено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
А згідно частини третьої та четвертої статті 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Отже, системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право скористатися своїм правом на подання інформаційного запиту у встановленому законодавством порядку, якому кореспондує обов'язок розпорядника інформації надати на нього повну та достовірну інформацію (відповідь).
Згідно із частинами першою та другою статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача із запитом на інформацію від 02.04.2024 року (№79), в якому просив надати якісні копії ВСІХ документів, що підтверджують здачу в приймальний пункт яблук, які були зібрані в саду Кузьминецького професійного аграрного ліцею в 2023 році та копії документів щодо оприходування (обліку) коштів за здані яблука, а також копії всіх документів за 2023 рік, які підтверджують повноваження кочегара ОСОБА_2 керувати трактором Кузьминецького ПАЛ Т-16, яким він транспортував яблука до приймального пункту.
Проте, за результатами розгляду цього запиту відповідач листом від 05.04.2024 року надав позивачу наказ 30-ОД від 25.03.2021р. «Про створення комісії для обстеження саду яблуневого», акт «Про результати обстеження саду яблуневого від 30.03.2021р.», акт №1 від 30.03. 2021р. «На списання багаторічних насаджень» та повідомлено, що ОСОБА_2 дійсно вчинив порушення правил дорожнього руху на тракторі Т-16 (саме цим трактором виконується робота по благоустрою ліцею), а правом керувати цим транспортним засобом, є посвідчення водія (відповідної категорії).
Однак, відповідачем не надано інформацію, в тому числі копії документів, що підтверджують здачу в приймальний пункт яблук, які були зібрані в саду Кузьминецького професійного аграрного ліцею в 2023 році та копії документів щодо оприходування (обліку) коштів за здані яблука.
Надані позивачу наказ 30-ОД від 25.03.2021та акт «Про результати обстеження саду яблуневого від 30.03.2021р.», акт №1 від 30.03. 2021 «На списання багаторічних насаджень» лише містять відомості станом на 2021 про списання цих насаджень. Відомості щодо здачі в приймальний пункт яблук, які були зібрані в саду Кузьминецького професійного аграрного ліцею в 2023 році та копії документів щодо оприходування (обліку) коштів за здані яблука надані не були.
Також, відповідачем не надано копії всіх документів за 2023 рік, які підтверджують повноваження кочегара ОСОБА_2 керувати трактором Кузьминецького ПАЛ Т-16, яким він транспортував яблука до приймального пункту. Суд звертає увагу, у випадку неможливості надання такої інформації, відповідач повинен вказати підстави не надання запитуваної інформації з урахуванням вимог ЗУ «Про доступ до публічної інформації».
На переконання суду, Кузьминецький професійний аграрний ліцей у відповідь на запит позивача обмежився відправленням листа, який не містить запитуваної інформації.
Більше того, із вказаної відповіді на запит неможливо достеменно встановити чи володіє Кузьминецький професійний аграрний ліцей запитуваною позивачем інформацією.
Таким чином, суд погоджується із доводами позивача, що в даному випадку мало місце надання відповідачем не по суті запиту інформації на запит позивача від 02.04.2024 року, що слід розцінити як порушення частини 2 статті 22 Закону № 2939-VI.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином вказаними положеннями процесуального закону запроваджені спеціальні правила обов'язку доказування в адміністративній справі, які передбачені в тому числі й презумцією винуватості суб'єкта владних повноважень.
Тобто, виходячи з предмету даного спору та характеру спірних правовідносин саме відповідач мав обов'язок переконати суд в правомірності своєї поведінки та дотриманні ним положень Закону № 2939-VI щодо розгляду спірного запиту позивача.
Натомість, як свідчать матеріали справи, жодних доказів на спростування доводів позивача відповідач не надав. Тобто свого процесуального обов'язку в доказуванні правомірності власних дій/бездіяльності не виконав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області щодо надання відповіді не по суті запиту ОСОБА_1 від 02.04.2024 року (№79) підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області надати повну та достовірну інформацію на запит від 02.04.2024 року (№79), слід зазначити наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 4 статті 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом в рішенні.
З огляду на вищевикладені положення, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 02.04.2024 року (№79), із урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
В іншій же частині заявлених вимог суд не знаходить підстав для їх задоволення, оскільки на переконання суду, часткове задоволення позовних вимог у визначений судом спосіб є достатнім для забезпечення захисту прав позивача в межах існуючих спірних правовідносин.
За правилами статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Кузьминецького професійного аграрного ліцею Вінницької області щодо надання відповіді на запит ОСОБА_1 від 02.04.2024 року (№79) не по суті запиту.
Зобов'язати Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області повторно розглянути запит на інформацію ОСОБА_1 від 02.04.2024 року (№79), із урахуванням правової оцінки наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Кузьминецький професійний аграрний ліцей Вінницької області (вул. Студентська, 30, с. Кузьминці, Жмеринський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 02539743)
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар