м. Вінниця
05 червня 2024 р. Справа № 120/419/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
11.01.2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 29.06.2023 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи".
Вподальшому, заява про призначення пенсії передана для розгляду та прийняття відповідного рішення за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області №025250004959 від 06.07.2023 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю документально підтвердженого факту проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
На переконання позивача, таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки єдиним документом, що підтверджує статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території посиленого радіологічного контролю 4 категорії та надає право на користування пільгами, є відповідне посвідчення.
Вищевикладені обставини стали підставою для звернення з позовною заявою до суду.
Ухвалою суду від 16.01.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
06.02.2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що до періоду проживання (роботи ) в зоні посиленого радіологічного контролю не зараховано період навчання з 19.08.1989 року по 29.06.1993 року та період проходження військової служби з 18.05.1986 року по 06.05.1988 року, оскільки місцерозташування даних установ не відноситься до зони посиленого радіологічного контролю.
Враховуючи, що період проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю позивача станом на 01.01.1993 року становить 1 рік 1 місяць 3 дні, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області правомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.
З огляду на викладене, представник відповідача вважає, що підстави для задоволення даного адміністративного позову відсутні.
07.02.2024 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує щодо задоволення даного адміністративного позову. Зокрема зазначає, що однією з умов для призначення пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є вимога щодо постійного проживання чи постійного місця праці у зоні посиленого радіологічного контролю на 01.01.1993 року не менше 4 років.
Враховуючи, що згідно наданих документів підтверджено факт проживання позивача у зоні посиленого радіологічного контролю - 1 рік 1 місяць 3 дні, у Головного управління пенсійного фонду у Львівській області відсутні правові підстави для призначення пенсії позивачу із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив, що відповідно до посвідчення серія НОМЕР_1 від 08.02.1996 року ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4).
29.06.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи", яка відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області №025250004959 від 06.07.2023 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, у зв'язку із відсутністю документально підтвердженого факту проживання (роботи) в зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років.
Не погоджуючись із таким рішенням пенсійного органу, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Згідно з частиною 3 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
Приписами пункту 2 частини 1 статті 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілим від Чорнобильської катастрофи:
- особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац 5).
Згідно із приміткою до зазначено пункту, початкова величина зниження пенсійного віку (2 роки) встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Таким чином, аналіз статті 55 зазначеного закону свідчить про те, що обов'язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі абз.5 ч.2 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" є факт постійного проживання та (або) праці такої особи у зоні безумовного (обов'язкового) відселення протягом 4 років до 01 січня 1993 року.
Судом встановлено, що згідно довідки виконавчого комітету Вапнярської селищної ради №013 від 08.01.2024 року, позивач з 13.02.1985 року по даний час зареєстрований та проживає в смт. Вапнярка, Тульчинського району, Вінницької області.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991 року, смт. Вапнярка, Тульчинського району відноситься до населених пунктів 4 категорії, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.
Частиною 3 статті 15 Закону №796-XII встановлено, що підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Відповідно до частини 4 статті 15 Закону №796-ХІІ видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Тобто, довідка виконавчого комітету Вапнярської селищної ради №013 від 08.01.2024 року, у розміні положень статті 15 Закону №796-ХІІ, підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, який проживає на забруднених територіях.
Більше того, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 08.02.1996 року.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду (ухвала від 04.09.2015 року у справі №690/23/15-а, постанова від 18.09.2018 року у справі №520/9284/17) єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем надано відповідачу усі необхідні документи для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №025250004959 від 06.07.2023 року про відмову у призначенні пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Що стосується доводів відповідачів про те, що відповідно до трудової книжки в період з 19.08.1989 року по 29.06.1993 року позивач навчався у Вінницькому філіалі Української сільськогосподарської академії, а у період з 18.05.1986 року по 06.05.1988 року проходив військову службу, а тому права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" немає, слід зазначити наступне.
Суд ще раз наголошує, що основним документом що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку є посвідчення громадянина, який постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) серії НОМЕР_1 від 08.02.1996 року, яке видавалося лише за умови, що станом на 1 січня 1993 року такий громадянин проживав у цій зоні не менше чотирьох років.
Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів того, що видане позивачу посвідчення визнано недійсним, а наданий статус скасований.
Надаючи правову оцінку обраному позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає наступне.
Як вже зазначено судом вище, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - зменшення віку передбачено на 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Суд вважає, що зарахувавши вищезазначені періоди проживання позивача на території радіоактивного забруднення пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону №1058, підлягає зменшенню на 5 років.
В той же час, статтею 26 Закону №1058 встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
Зі змісту рішення ГУ ПФУ у Львівській області №025250004959 від 06.07.2023 року вбачається, що страховий стаж позивача становить 35 років 3 місяці 7 днів.
На момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивачу виповнилось 55 років та його страховий стаж становив 35 років 3 місяці 7 днів, період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю дає йому право на зменшення пенсійного віку на 5 років, тобто, позивач набув право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з моменту досягнення 55 річного віку, а саме - з 21.05.2023 року.
За таких обставин, суд вважає, що позивач відповідає усім умовам, які є необхідними для прийняття відповідачем рішення про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у спосіб зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Визначаючись щодо дати з якої слід призначити позивачу пенсії, суд зауважує, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки, позивач досяг пенсійного віку 21.05.2023 року, звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії 29.06.2023 року, пенсія має бути призначене з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 22.05.2023 року.
Суд зазначає, що згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 року №28-2 (далі - Положення №28-2), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднані управління є територіальними органами Пенсійного фонду України.
Відповідно до частини 1 статті 58 Закону №1058-IV, Пенсійний фонд України є органом який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсію та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання пов'язані з веденням обліку пенсійних активів осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законами України і статутом Пенсійного фонду України.
Інструкцією користувача реалізації механізму розподілу та опрацювань звернень за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів від 21.12.2020 року внесені зміни в програмне забезпечення підсистеми призначення та виплати пенсії на базі електронної пенсійної справи в частині централізації призначення пенсії. Пенсійним фондом України впроваджено новий механізм розподілу та опрацювання звернень щодо призначення/перерахунку пенсій за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 року №25-1 Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України (далі - Постанова №25-1), зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 16.03.2021 року за №339/35961, передбачено опрацювання заяв про призначення/перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Відповідно пункту 4.2 розділу IV Постанови №25-1, після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішення за результатами заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Заяву про призначення пенсії позивач подав за місцем проживання та перебування на обліку, тобто до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Подана заява відповідно до принципу екстериторіальності розподілу єдиної черги завдань розглядалась Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області, яке прийняло рішення про відмову в призначенні пенсії.
При цьому, після надання відповіді електронна пенсійна справа, яка була отримана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області для опрацювання, була передана засобами програмного забезпечення до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи. Тому, пенсійна справа позивача після розгляду заяви перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Таким чином, суд дійшов висновку, що ефективним і достатнім способом захисту порушених прав на пенсійне забезпечення є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №025250004959 від 06.07.2023 року про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.05.2023 року.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №025250004959 від 06.07.2023 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 22.05.2023 року
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13322403);
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885).
Суддя Дончик Віталій Володимирович