м. Вінниця
06 червня 2024 р. Справа № 120/1807/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савчука Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Савчука Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (1), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області №024950008272 від 19.09.2023 року щодо відмови у призначенні пенсії згідно статті 55 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач (2) просить відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачу відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій, у зв'язку із відсутністю довідки про участь у бойових діях та необхідного страхового стажу.
Представником відповідача (1) також подано відзив на позовну заяву у якому зазначено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято законне та обґрунтоване рішення про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №603 від 23.01.2023 року, ОСОБА_1 в період з 15.04.2022 року по 21.01.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території Харківської та Донецької області.
12.09.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року.
За принципом екстериторіальності заяву позивача було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийнято рішення №024950008272 від 19.09.2023 року, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, у зв'язку із відсутністю довідки про участь в бойових діях та необхідного страхового стажу.
За доданими документами до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1987 року, оскільки наявні порушення пунктів 2.8, 2.11, 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме прізвище в трудовій книжці вказано "Дзись", а у паспорті "Дзісь";
- період роботи з 06.12.1984 року по 08.05.1985 року згідно архівної довідки №Д-24-99512/24-30 від 24.10.2017 року, оскільки прізвище в довідці не співпадає з паспортними даними "Дзись";
- період роботи в колгоспі з 01.1992 року по 30.09.2002 року, оскільки необхідно надати довідку з нарахуванням трудоднів за рік та встановленим мінімумом людиноднів, довідку про реорганізацію колгоспу.
Крім того, позивачем не надано довідку про участь у бойових діях.
Не погоджуючись із таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За правилами пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 25 лютого 2021 року у справі № 683/3705/16-а.
Судом встановлено, що позивачу не зараховано до страхового стажу:
- періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 16.07.1987 року, оскільки наявні порушення пунктів 2.8, 2.11, 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, а саме прізвище в трудовій книжці вказано "Дзись", а у паспорті "Дзісь";
- період роботи з 06.12.1984 року по 08.05.1985 року згідно архівної довідки №Д-24-99512/24-30 від 24.10.2017 року, оскільки прізвище в довідці не співпадає з паспортними даними "Дзись";
- період роботи в колгоспі з 01.1992 року по 30.09.2002 року, оскільки необхідно надати довідку з нарахуванням трудоднів за рік та встановленим мінімумом людиноднів, довідку про реорганізацію колгоспу.
Надаючи оцінку твердженням відповідача (2) щодо не зарахування до страхового стажу спірних періодів роботи, оскільки прізвище в трудовій книжці та довідці вказано "Дзись", а у паспорті "Дзісь", суд вказує наступне.
На титульному аркуші трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 16.07.1987 року /а.с. 15/ прізвище працівника зазначено російською мовою "Дзись".
Крім того, у оскаржуваному рішення відповідачем (2) вказано, що прізвище позивача в архівній довідці №Д-24-99512/24-30 від 24.10.2017 року не співпадає з паспортними даними "Дзись".
При цьому, відповідно до відомостей паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 09.02.2001 року, копія якого наявна в матеріалах справи /а.с. 10-11/, прізвище позивача зазначено, як і українською мовою "Дзісь", так і російською мовою "Дзись".
Отже, суд зазначає, що запис у трудовій книжці позивача виконано російською мовою та відповідає відомостям його паспорту.
Враховуючи те, що прізвище "Дзись" російською мовою має переклад українською мовою "Дзісь", суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів відповідачів, що зазначене у трудовій книжці та архівній довідці прізвище позивача "Дзись" не відповідає його паспортним даним.
Також суд вважає за необхідне вказати, що вищезазначена розбіжність в прізвищі позивача не може бути підставою неврахування відповідних періодів його роботи для обрахунку стажу при обчисленні пенсії, оскільки позивач не може відповідати за правильність оформлення документів і відповідність дотримання вимог законодавства на підприємстві.
При цьому, суд зазначає що доводи відповідача (2) стосовно не надання довідки з нарахуванням трудоднів за рік та встановленим мінімумом людиноднів і довідки про реорганізацію колгоспу є безпідставними, оскільки не надання таких довідок не може свідчити про відсутність у позивача права на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.1992 року по 30.09.2002 року за наявності належним чином оформлених записів про прийняття, переведення та звільнення з роботи.
Подібного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/3751/23 від 20 грудня 2023 року.
Стосовно тверджень відповідача (2), що позивачем не надано довідку про участь у бойових діях, то суд вважає їх також необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України №603 від 23.01.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_1 в період з 15.04.2022 року по 21.01.2023 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України на території Харківської та Донецької області.
На переконання суду, вказана довідка є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відмова позивачу в призначені дострокової пенсії за віком є передчасною, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №024950008272 від 19.09.2023 року не обґрунтоване, в зв'язку з чим наявні підстави для визнання його протиправним та як наслідок скасування.
З приводу позовних вимог зобов'язального характеру (про призначення пенсії), то оцінивши наявні у справі докази суд дійшов переконання, що приймаючи рішення №024950008272 від 19.09.2023 року про відмову ОСОБА_1 в призначені дострокової пенсії за віком, відповідач (2) не надав належної правової оцінки відомостям із трудової книжки позивача та архівній довідці, у зв'язку з чим зробив передчасний висновок про неможливість зарахування позивачу до страхового стажу періодів його роботи.
Суд вважає за необхідне зазначити, що у межах спірних правовідносин адміністративним судом не здійснюється призначення пенсії, а перевіряється виключно законність рішення органу пенсійного фонду про відмову в призначенні пенсії, за наслідками чого суд може визнати протиправними такі рішення, дії чи бездіяльність, а як наслідок - зобов'язати вчинити певні дії.
Слід звернути увагу, що функції органів Пенсійного фонду України щодо обчислення страхового стажу особи та призначення пенсії відносяться до виключної компетенції відповідача.
Відповідачем (2) не було надано належної оцінки в оскаржуваному рішенні відомостям страховий стаж позивача, що позбавляє можливість суду здійснити контроль дискреційних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та прийняти рішення зобов'язального характеру про призначення пенсії. Протилежний підхід призведе до втручання в дискреційні повноваження відповідача.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Доцільно відзначити, що здійснення дискреційних повноважень може в деяких випадках передбачати вибір між здійсненням певних дій і нездійсненням дії.
Акт, прийнятий у ході здійснення дискреційних повноважень, підлягає контролю відносно його законності з боку суду або іншого незалежного органу. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною 2 статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Отже, суд не може перебирати на себе функції, які відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України, зокрема здійснювати розрахунок страхового стажу та нарахування пенсії.
Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постановах № 240/10097/22 від 25 жовтня 2023 року, № 560/895/23 від 28 вересня 2023 року та № 560/4016/23 від 29 серпня 2023 року.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
У свою чергу, суд зазначає, що оскільки процедура вирішення питання про призначення пенсії не закінчена, суд не може обрати спосіб захисту визначений позивачем.
Відтак, враховуючи, що тим обставинам, які були встановлені судом належна оцінка відповідачем (2) як органом, до виключних повноважень якого належить призначення пенсії заявнику, не надавалася, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача щодо призначення дострокової пенсії за віком, з урахування правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №024950008272 від 19.09.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком від 12.09.2023 року, з урахування правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач(1): Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005, ЄДРПОУ 13322403);
Відповідач(2): Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Свентух Віталій Михайлович