м. Вінниця
05 червня 2024 р. Справа № 120/8352/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н. Л.,
розглянувши заяву позивача про визнання протиправними дій, вчинених відповідачем на виконання рішення суду у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
14.10.2022 до Вінницького окружного адміністративного суд звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі-відповідач), в якому просив:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України Вінницькій області щодо не включення для розрахунку пенсії ОСОБА_1 відпускних у сумі 151 205 гри. 04 коп., виплачених за 2016-2021 роки і вказаних у довідці № 04/48 від 09.04.2021 Державної служби країни з безпеки на транспорті.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Вінницькій області з 16 квітня 2021 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відпускних у сумі 151 205 гри. 04 коп., виплачених за 2016-2021 роки вказаних у довідці № 04/48 від 09.04.2021 Державної служби країни з безпеки на транспорті.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо невключення для розрахунку пенсії відпускних у сумі 151205,04 грн., виплачених за 2016-2021 роки, вказаних у довідці № 04/48 від 09.04.2021.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Разом із тим, постановою Верховного Суду від 05.07.2023 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
Верховний суд у постанові вказав, що судом першої інстанції не досліджувалось питання правомірності невключення відпускних за додаткову відпустку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відрядних та допомоги по тимчасовій непрацездатності при обчисленні складових, які включаються при розрахунку пенсії позивача.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невключення для розрахунку пенсії ОСОБА_1 всіх сум складових заробітної плати, визначених в довідці Державної служби України з безпеки па транспорті № 04/48 від 09.04.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців) роботи підряд перед зверненням, а саме відпускних, відпускних за додаткову відпустку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відрядних та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 16.04.2021 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням всіх сум складових заробітної плати (з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), визначених згідно довідки Державної служби України з безпеки па транспорті № 04/48 від 09.04.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), в тому числі, відпускних, відпускних за додаткову відпустку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відрядних та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
31.05.2024 від представника позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду порядку ст. 383 КАС України. В обґрунтування вказав, що 18.04.2024 вказане рішення набрало законної сили. 29.04.2024 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Шевчук О.О. відкрито виконавче провадження від 29.04.2024 № 74880455 з виконання виконавчого листа №120/8352/22.
Вказав, що листом від 22.05.2024 7426-6582/С-02/8-0200/24 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило ОСОБА_1 про виконання рішення суду «в межах покладених зобов'язань», а саме, що ним зроблено перерахунок пенсії, але при цьому не враховано в розрахунок середньомісячного заробітку компенсацію невикористаної відпустки в сумі 53167,32 грн., оскільки рішенням суду від 28.12.2023 це «не було зобов'язано Головне управління».
У зв'язку з чим представник позивача просить:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області по не врахуванні в розрахунку середньомісячного заробітку компенсацію невикористаної відпустки в сумі 53167,32 грн.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням компенсації невикористаної відпустки в сумі 53167,32 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.
Враховуючи приписи ч. 5 ст. 383 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд заяви позивача у письмовому порядку.
Надаючи правову оцінку обставинам, що викладені у поданій заяві, суд зважає на таке.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до статті 370 КАС України рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Частиною 1 статті 383 КАС України передбачено, що особа - позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 6 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Отже, інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначений у тому числі і приписами статті 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача та застосування приписів статті 383 КАС України можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
Відтак під час розгляду поданої позивачем заяви слід встановити, чи дійсно на виконання рішення суду, прийнятому за результатами розгляду цієї справи, відповідачем прийнято рішення, вчинені дії чи допущено бездіяльність, які призвели до порушення прав позивача, чи такі рішення, дії або бездіяльність, прийняті (вчинені) відповідачем, стосуються інших (нових) спірних правовідносин.
Так, звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 оскаржував дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невключення для розрахунку пенсії ОСОБА_1 відпускних у сумі 151205,04 грн., виплачених за 2016-2021 роки вказаних у довідці №04/48 від 09.04.2021 Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Разом із тим, постановою Верховного Суду від 05.07.2023 скасовано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 30.01.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для нового розгляду.
Верховний суд у постанові вказав, що судом першої інстанції не досліджувалось питання правомірності невключення відпускних за додаткову відпустку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відрядних та допомоги по тимчасовій непрацездатності при обчисленні складових, які включаються при розрахунку пенсії позивача.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.04.2024, адміністративний позов задоволено частково.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 адміністративний позов задоволено частково та зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 16.04.2021 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням всіх сум складових заробітної плати (з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), визначених згідно довідки Державної служби України з безпеки па транспорті № 04/48 від 09.04.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), в тому числі, відпускних, відпускних за додаткову відпустку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відрядних та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
При цьому, судом при вирішенні адміністративної справи, враховано, що Верховний суд у постанові вказав, що судом першої інстанції не досліджувалось питання правомірності невключення відпускних за додаткову відпустку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відрядних та допомоги по тимчасовій непрацездатності при обчисленні складових, які включаються при розрахунку пенсії позивача.
Представник позивача вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вчинило завідомо протиправні дії не враховані в розрахунку середньомісячного заробітку компенсацію невикористаної відпустки в сумі 53167,32 грн.
Суд зазначає, що стаття 24 Закону України «Про відпустки» гарантує, що у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Стаття 33 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ не містить положень про включення до заробітної плати державного службовця такої виплати, як компенсація за невикористані дні відпустки при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 24 Закону України «Про відпустки», які пов'язані зі звільненням особи зі служби.
Отже, грошова компенсація за невикористані дні відпустки є одноразовою виплатою, яка, хоча і включається до фонду заробітної плати (додаткового), проте є виплатою за невідпрацьований час (п.2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати), тобто має іншу правову природу - відноситься до разових платежів; не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків і має компенсаційний характер, пов'язаний, як правило, із фактом звільнення працівника.
Відтак, грошова компенсація за невикористану відпустку при звільненні не входить до системи оплати праці державних службовців згідно Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ, з якої обраховується пенсія, а має інше правове призначення.
Таким чином компенсація за невикористану відпустку при звільненні не є складовою заробітної плати для обчислення пенсії.
У підтвердження того, що пенсійним органом виконано судове рішення до заяви долучено копію рішення № 023830005221 від 13.05.2024.
Відтак суд установив, що відповідач виконав судове рішення, яке стосувалися здійснення перерахунку та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням всіх сум складових заробітної плати (з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), визначених згідно довідки Державної служби України з безпеки па транспорті № 04/48 від 09.04.2021 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), в тому числі, відпускних, відпускних за додаткову відпустку як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відрядних та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Суд враховує й те, що позивач в прохальній частині позову просив, серед іншого, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Вінницькій області з 16 квітня 2021 року здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням відпускних у сумі 151 205 гри. 04 коп., виплачених за 2016-2021 роки вказаних у довідці № 04/48 від 09.04.2021 Державної служби країни з безпеки на транспорті.
Відтак, відповідачем виконано рішення суду у спосіб визначений судом та не допущено будь-яких протиправних дій, які вчинені саме на виконання рішення суду у цій справі.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 у справі №120/8352/22 в частині неврахування в розрахунок середньомісячного заробітку компенсацію невикористаної відпустки в сумі 53167,32 грн.
Крім того, позивач просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, з урахуванням компенсації невикористаної відпустки в сумі 53167,32 грн., однак приписами ст. 383 КАС України такого не передбачено. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Однак, суд прийшов до висновку, що заява представника позивача подана у порядку ст. 383 КАС України, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 248, 256, 383 КАС України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої у порядку статті 383 КАС України, відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя підпис Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом Суддя
Секретар