Провадження № 11-кп/821/409/24 Справа № 691/10/18 Категорія: ч. 2 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
03 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси матеріали кримінального провадження № 12016250110000626 за апеляційною скаргою прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_7 на вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року, яким:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрований: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий по АДРЕСА_2 , громадянин України, українець, неодружений, непрацюючий, раніше судимий, в т.ч. Дніпровським районним судом м. Києва :
- 25.04.2007 року за ч. 1 ст. 190 КК України до позбавлення волі на 3 роки, із застосуванням ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки;
- 23.04.2020 року за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком на 1 рік;
- 28.06.2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України, з урахуванням ст. 71 КК України (по відношенню до вироку від 23 квітня 2020 року), до позбавлення волі на строк 2 роки 1 місяць;
- 26.07.2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у сумі 17 000,00 гривень;
- 05.10.2022 року за ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням ст. 71 КК України (по відношенню до вироку від 28 червня 2022 року) до позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці та у порядку ст. 72 КК України вироку від 26 липня 2022 року виконувати самостійно;
- 18.10.2022 року за ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням ст. 71 КК України (по відношенню по вироку від 28 червня 2022 року), до позбавлення волі на строк 2 роки 2 місяці;
- 06.12.2022 року за ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням ст. 70 (по відношенню до вироку від 18 жовтня 2022 року), до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці та у порядку ст. 72 КК України вироку від 26 липня 2022 року виконувати самостійно;
- 26.04.2023 року за ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням ст. 70 КК України (по відношенню до вироку від 06 грудня 2022 року), до позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців та у порядку ст. 72 КК України вироку від 26 липня 2022 року виконувати самостійно;
- 20.10.2023 року за ч. 2 ст. 309 КК України, з урахуванням ч. 4 ст. 70, ст. 71 КК України, до позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців та штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 гривень, виконувати самостійно,
засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на 1 рік позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень за цим вироком та вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2023 року, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 7 місяців та штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000 гривень (вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 26 липня 2022 року за ч. 1 ст. 309 КК України), які виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено обчислювати з 22.11.2022 року, з моменту затримання працівниками Дніпровського УП ГУНП у м. Києві на підставі розпорядження, на виконання вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 28.06.2022 року.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 22.02.2024 ОСОБА_8 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 5 грудня 2016 року, близько 13-00 год., перебуваючи біля входу до магазину "Катюша", що по АДРЕСА_3 , умисно, таємно, повторно, керуючись корисливим мотивом, з вітрини магазину викрав бензинову ланцюгову пилку марки "Forte FGS 45-45", вартістю 1900 гривень, яка належить ОСОБА_9 , чим спричинив потерпілій матеріальну шкоду на вказану суму, а викраденим майном в подальшому розпорядився на власний розсуд.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_10 подав апеляційну скаргу в якій, не заперечуючи доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого, просив його змінити через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Доповнити резолютивну частину вироку наступними абзацами:
абзац 3 наступного змісту: «Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати в строк остаточно призначеного покарання відбуте частково покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2023».
Відповідно абзац 4 резолютивної частини вироку викласти у наступному формулюванні: «Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з дня набрання цим вироком законної сили».
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що призначаючи остаточне покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції залишив поза увагою та не врахував положення ч. 4 ст. 70 КК України в частині необхідності зарахування у строк покарання остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, частково відбутого ОСОБА_8 покарання за попереднім вироком від 20.10.2023 з урахуванням положень ст. 72 КК України.
Також суд припустився помилки при визначенні обвинуваченому початку строку відбування покарання.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_8 суд ухвалив обчислювати з моменту взяття його під варту в порядку виконання попереднього вироку, водночас не врахував, що в даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 під вартою не перебував, а з моменту затримання до дня ухвалення вироку Городищенського районного суду Черкаської області від 22.02.2024 відбував покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28.06.2022, тому в даному кримінальному провадженні початок строку відбування покарання повинен обчислюватися з дня ухвалення вироку.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обгрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по даному кримінальному провадженню вказані вимоги закону були дотримані не в повній мірі.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, відповідає фактичним обставинам провадження, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та ніким з учасників судового провадження не оспорюється.
Оскільки доведеність винуватості, кваліфікація дій, вид та розмір призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_8 учасниками судового провадження не оспорюються, тому вирок Городищенського районного суду м. Черкаси від 22.02.24 в цій частині апеляційним судом не перевіряється.
Доводи прокурора про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме положень ч. 4 ст. 70 КК України, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.ст. 409, 413 КПК України підставою для зміни вироку є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання є застосування кримінального закону, який не підлягає застосуванню, недотримання правил призначення покарання за сукупністю вироків або сукупністю злочинів.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, а в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 КК України.
З вироку суду вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи покарання ОСОБА_8 , правильно визначив правила призначення остаточного покарання - ч. 4 ст. 70 КК України, однак не дотримався вимог даної норми в частині зарахування в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, частково відбутого ОСОБА_8 покарання за попереднім вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2023, тому вирок суду в цій частині підлягає приведенню у відповідність до вимог матеріального права.
Доводи прокурора про неправильне визначення судом першої інстанції обвинуваченому ОСОБА_8 початку строку відбування покарання є обгрунтованими.
Вироком Городищенського районного суду від 22.02.2024 ухвалено строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з 22.11.2022, з моменту його затримання працівниками Дніпровського УП ГУНП у м. Києві на підставі розпорядження, на виконання вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 28.06.2022.
Водночас судом першої інстанції залишено поза увагою те, що в даному кримінальному провадження ОСОБА_11 запобіжний захід не обирався, він був затриманий на виконання іншого вироку суду та з моменту затримання до ухвалення вироку Городищенським районним судом Черкаської області - 22.02.2024 відбував покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 28.06.2022.
При вирішенні питання про початок строку відбування покарання ОСОБА_8 , суд першої інстанції допустив порушення вимог кримінального процесуального та матеріального законів, оскільки початок строку відбування покарання ОСОБА_8 ,в даному кримінальному провадженні, повинен обчислюватися з моменту набрання вироком законної сили, тобто з 03.06.2024 - дата постановлення ухвали Черкаського апеляційного суду.
Встановлені під час апеляційного розгляду порушення, допущені судом першої інстанції при ухваленні вироку, підлягають виправленню судом апеляційної інстанції шляхом зміни вироку суду в частині початку строку відбування покарання та доповнення резолютивної частини вироку абзацом 3 такого змісту: «Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати в строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_8 відбуте частково покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2023.»
У решті вирок суду залишити без змін.
Керуючись ст. 404, 405, п. 2 ч. 1 ст. 407, ст.ст. 409, 412, 413, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Городищенського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року щодо ОСОБА_8 - змінити в частині початку строку відбування покарання та доповнити резолютивну частину вироку абзацом 3 такого змісту:
«Відповідно до положень ч. 4 ст. 70 КК України зарахувати в строк остаточно призначеного покарання ОСОБА_8 відбуте частково покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 20.10.2023.»
Викласти абзац 4 резолютивної частини вироку викласти в такій редакції:
«Строк відбування покарання ОСОБА_8 обчислювати з дня набрання вироком законної сили.»
В решті вирок Городищенського районного суду Черкаської області від 22 лютого 2024 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців з часу проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий
Судді