Житомирський апеляційний суд
Справа №935/2718/21 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р.О.
Категорія 31 Доповідач Шевчук А. М.
05 червня 2024 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Талько О.Б., Коломієць О.С.,
розглянувши заяву правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову
у цивільній справі №935/2718/21 за позовом правонаступників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та земельної ділянки
за апеляційною скаргою правонаступників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2022 року
Від правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 надійшла заява про забезпечення позову на стадії апеляційного провадження, в якій вона просить заборонити вчиняти певні дії ОСОБА_4 , а саме: зносити, реконструювати, проводити будь-які дії з будинком та допоміжними будівлями на спірній земельній ділянці з кадастровим номером №1822510100:01:009:0222 за адресою: АДРЕСА_1 . Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що предметом спору є будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0931 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, на якій знаходяться споруди. Їй 11 квітня 2024 року стало відомо, що сарай, гараж та літня кухня відповідачем ОСОБА_4 знесені. У підтвердження таких обставин долучає фото. Також із спілкування з сусідами вона дізналася, що відповідач має намір знести будинок, який знаходиться на земельній ділянці. Крім того, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань відкрито кримінальне провадження №12023060420000234 за фактом викрадення її майна. Кримінальне провадження було відкрито на підставі того, що відповідачем у справі не було повернуто її речі, які знаходилися у спірному будинку та цінне майно, яке знаходилося в гаражі, сараї та літній кухні. Вказані події викликають у неї побоювання, що у випадку не забезпечення позову буде ускладнено виконання рішення суду.
Перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 Просила визнати недійсним договір дарування житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки загальною площею 0,0931 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 16 липня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу Серьожкіною О.М.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 16 травня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання недійним договорів дарування житлового будинку та земельної ділянки, що знаходяться в АДРЕСА_1 від 16 липня 2014 року відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.
У зв'язку зі смертю позивача, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 10 січня 2024 року залучено до участі у справі правонаступників ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За положеннями ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 2 частини першої ст.150 ЦПК України позов забезпечується також забороною вчиняти певні дії.
Частиною третьою ст.150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року в справі №381/4019/18 вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
При оцінці зазначеної співмірності, слід ураховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів їхній меті.
Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі у разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер.
Крім цього, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з норм статей 11,12,81 ЦПК України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді арешту або заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх у межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Встановивши, що між сторонами існує спір щодо нерухомого майна, а невжиття заходів забезпечення позову в спосіб, який просить заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення або ефективний захист, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_4 вчиняти певні дії, а саме: зносити, реконструювати, проводити будь-які дії з будинком та допоміжними будівлями на спірній земельній ділянці з кадастровим номером №1822510100:01:009:0222 за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказаний вище вид забезпечення є співмірним із позовом, що заявлений у даній справі.
Керуючись ст.ст.149-151,259,381 ЦПК України, суд
Заяву правонаступника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову задовольнити.
Заборонити ОСОБА_4 вчиняти певні дії, а саме: зносити, реконструювати, проводити будь-які дії з будинком та допоміжними будівлями на спірній земельній ділянці з кадастровим номером №1822510100:01:009:0222 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча Судді: