Житомирський апеляційний суд
Справа №935/2034/23 Головуючий у 1-й інст. Щербаченко І. В.
Номер провадження №33/4805/515/24
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М.
05 червня 2024 року м.Житомир
Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., за участі: особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - Шень Катерини Федорівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу адвоката Шень Катерини Федорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року, якою останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
встановив:
Постановою судді Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 19.06.2023 о 08 год 00 хв в м. Коростишів по вулиці Семінарська керував транспортним засобом Subaru 4WD, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотест Драгер 6820, результат 0,52 проміле, тест № 564, від керування відсторонений шляхом передачі тверезому водієві. Своїми діями водій порушив вимоги 2.9 а) Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Шень К.Ф. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях її підзахисного. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази правомірності зупинки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , у зв'язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції останній не був зобов'язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Крім того, вказала на інші порушення, допущені працівниками поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння та під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, захисника, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Постанова судді згідно ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Проте, вищевказані вимоги закону суддею місцевого суду дотримані не були і висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, не підтверджується доказами.
Як на докази винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 262272 від 19.06.2023, відповідно до якого ОСОБА_1 19.06.2023 о 08 год 00 хв в м. Коростишів по вулиці Семінарська керував транспортним засобом Subaru 4WD, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння (огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Алкотест Драгер 6820, результат 0,52 проміле, тест № 564, від керування відсторонений шляхом передачі тверезому водієві), чим порушив вимоги 2.9а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2); акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів (а.с.3); роздруківку результату тестування №564 від 19.06.2023 на стан сп'яніння проведений за допомогою приладу Drager Alcotest 6810, результат тесту становить 0,52 ‰ проміле (а.с.4); рапорт інспектора СРПП Відділу поліції № 2 Житомирського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирської області Архипчука М. (а.с.5); відеозаписи з місця події (а.с.13).
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, враховуючи наступне.
Відповідно до змісту статті ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», визначено вичерпний перелік ознак, на підставі яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби, а також зазначено, що поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (ч.3 ст.35).
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції не було задокументовано, обґрунтовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм ОСОБА_1 таких положень Правил дорожнього руху чи інших нормативно-правових актів, чинних під час дії воєнного часу, які б відповідно до зазначених вимог закону давали право працівникам поліції здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього. Не містять таких доказів і наявні у справі відеозаписи з камер поліцейських. Також не усуває цих суперечностей і рапорт інспектора СРПП Відділу поліції № 2 Житомирського РУП Головного управління Національної поліції в Житомирської області Архипчука М., на який послався суд першої інстанції, як на доказ винуватості ОСОБА_1 , оскільки такий може бути належним доказом законності зупинки, лише в сукупності з іншими доказами. Тому, посилання в рапорті як на причину зупинки, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом здійснював маневрування та міг створити аварійну ситуацію, апеляційним судом не приймаються, як такі, що не підтверджені належними та допустимими доказами і не виходять за межі припущень, які не можна покласти в основу обвинувачення особи у вчиненні адміністративного проступку.
За таких обставин суд вважає, що водієм ОСОБА_1 не допущено порушень Правил дорожнього руху, чи інших дій, за які його транспортний засіб слід було зупинити, у зв'язку із чим, та за сукупністю з іншими обставинами, у даному конкретному випадку складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Всі сумніви щодо доведеності вини порушника тлумачаться на його користь, а викладені в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 відомості підтверджуються доказами у справі, які не можна визнати допустимими, а тому протокол про адміністративне правопорушення в даному випадку також не можна визнати доказом вини ОСОБА_1 в розумінні ст. 251 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд -
постановив:
Апеляційну скаргу адвоката Шень Катерини Федорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову Коростишівського районного суду Житомирської області від 15 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - скасувати.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Галацевич