06 червня 2024 року
м. Київ
Справа № 205/3315/23
Провадження № 51 - 2899 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на судове рішення щодо запобіжного заходу,
встановив:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2024 року, копія якої долучена до касаційної скарги, задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 12021040690000034
по обвинуваченню ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 4 КК України та продовжено йому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, до 13 липня 2024 року.
Зі змісту касаційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 вбачається,
що він порушує питання про перегляд судового рішення щодо нього в касаційному порядку, проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених
ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 цього Кодексу.
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 1 п. 3 КПК України обвинувачений не зазначає конкретно які саме судові рішення він оскаржує. Обвинуваченому необхідно уточнити у вступній та прохальній частині касаційної скарги які саме рішення суду він оскаржує, а також зазначити дати їх постановлення.
Відповідно до ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України у касаційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того,
у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами
для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами
при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Згідно зі ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Обвинуваченому слід врахувати те, що відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального
та процесуального права, правову оцінку обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання
про достовірність того чи іншого доказу.
Крім того, касаційну скаргу подано із порушенням ст. 427 ч. 2 п. 5 КПК України, відповідно до якої у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Згідно з положеннями ст. 436 ч. 1 КПК України, суд касаційної інстанції
за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення
і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Отже, обвинувачений має зазначити прохання щодо судових рішень з врахуванням повноважень касаційного суду прийняти одне з рішень, передбачених ст. 436
КПК України.
Також в порушення вимог ст. 427 ч. 5 КПК України до касаційної скарги не додано копій судових рішень, що оскаржуються.
Крім того, обвинуваченому слід врахувати, що ухвала Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 травня 2024 року, копія якої долучена до касаційної скарги, не є судовим рішенням, що відповідно до ст. 424 КПК України може бути оскаржене в касаційному порядку.
Відповідно до ст. 427 ч. 3 КПК України якщо особа не бажає брати участі
у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається думка особи щодо бажання чи небажання брати участь у касаційному розгляді.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання
про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу ОСОБА_4 без руху.
Встановити ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3