СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/1103/24
ун. № 759/24000/23
03 червня 2024 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., вирішуючи питання про самовідвід об'єднаних матеріалів цивільної справи №759/11815/23 (пр.№2/759/2161/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та цивільної справи № 759/24000/23 (пр.№2/759/1103/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
11.04.2024 р. суддею Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. клопотання ОСОБА_3 про об'єднання справ в одне провадження задоволено та постановлено ухвалу про об'єднання в одне провадження цивільної справи № 759/11815/23 (2/759/2161/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, яка знаходиться у провадженні судді Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. та цивільної справи № 759/24000/23 (2/759/6222/23) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, яка знаходиться у провадженні судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю., передавши справу на розгляд судді, який раніше відкрив провадження у справі (№759/24000/23 (2/759/6222/23).
Суддя, ознайомившись із матеріалами цивільної справи №759/11815/23 (пр.№2/759/2161/24) та цивільної справи № 759/24000/23 (пр.№2/759/1103/24), доходить наступного висновку.
Встановлено, що 26.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 14.12.2021 р. у розмірі 550000,00 доларів США.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Журибеди О.М. від 30.06.2023 р. відкрито провадження у справі № 759/11815/23, вирішено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Журибеди О.М. від 22.11.2023 року провадження у справі закрите.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.01.2024 року ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 22.11.2023 року скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.02.2024 року визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Твердохліб Ю.О. справу передано судді 08.02.2024 року.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м.Києва Твердохліб Ю.О. від 09.02.2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
Разом із цим, 06.12.2023 р. адвокат Герасимчук В.А., який здійснює представництво інтересів ОСОБА_1 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з вищевказаним позовом у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 11.11.2021 р. у розмірі 811602,00 грн. та понесені судові витрати.
Ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. від 11.12.2023 р. справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №759/24000/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 187 ЦПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Застосовуючи системно-структурний спосіб тлумачення вищевказаної норми можна дійти висновку, що цивільне процесуальне законодавство розрізняє прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі, які не є тотожними процесуальними діями.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи № 759/11815/23 провадження у справі відкрито ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва Журибеди О.М. від 30.06.2023 р.
Постановою Київського апеляційного суду від 25.01.2024 р. у справі №759/11815/23, ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 22.11.2023 року про закриття провадження у справі скасована, справа направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Таким чином, після скасування ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 22.11.2023 року постановою Київського апеляційного суду і направляння цивільної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції та після проведення автоматизованого розподілу судової справи між суддями, суддя Твердохліб Ю.О. згідно вимог ЦПК України повинна була лише прийняти справу до свого провадження, оскільки ухвала про відкриття провадження від 30.06.2023 р. не скасована і є чинною, а повторне відкриття вже відкритого провадження у справі є неможливим.
Відповідно до ч.2 ст. 188 ЦПК України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Згідно ч.7, 8 ст. 188 ЦПК України, про об'єднання справ в одне провадження, роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу. Справи, що перебувають у провадженні суду, в разі об'єднання їх в одне провадження передаються на розгляд судді, який раніше за інших суддів відкрив провадження у справі.
Враховуючи те, що раніше відкрито провадження у справі №759/11815/23 (пр.№2/759/2161/24), об'єднанні матеріали цивільних справ №759/11815/23, № 759/24000/23 підлягають передачі на розгляд судді Твердохліб Ю.О.
Разом із цим, начальником відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ ОСОБА_4 доповідною запискою повідомлено про технічну неможливість передачі об'єднаних справ судді Твердохліб Ю.О.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З метою дотримання цієї гарантії, в частині запобігання можливій необ'єктивності та упередженості судді, статтями 36 та 37 ЦПК України встановлено виключний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді, а також наведені випадки недопустимості повторної участі судді в розгляді справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому поняття "інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості" є оціночним, тлумачення та використання якого залежить від суб'єктивного усвідомлення певних обставин особою, яка його застосовує, виходячи зі свого внутрішнього переконання та власного ставлення до них.
Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.
Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Згідно зі статтею 39 ЦПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим до початку з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами.
Оскільки цивільне процесуальне законодавство встановлює загальні вимоги до вмотивованості відводу (самовідводу), суд звертається до інших джерел права, які визнані в Україні, для більш детального аналізу. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Це положення узгоджується зі статтею 9 Конституції України, що встановлює пріоритет міжнародного права в Україні.
Щодо формування складу суду, то Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча й розподіл справи конкретному суду підпадає під "свободу розсуду", якою користуються національні органи влади у такому випадку, потрібно переконатися, що цей розподіл був сумісний із пунктом 1 статті 6 Конвенції та, зокрема, з його вимогами незалежності та неупередженості (Рішення у cпpaвi Moiseyev проти Росіївід 9 жовтня 2008 року, заява N 62936/00, параграф 176).
З наведеного слідує, що здійснення належної процедури щодо розподілу справи конкретному судді є однією зі складових права на справедливий суд, порушення якого є недопустимим.
Суддя звертає увагу, що технічна неможливість здійснення розподілу справи конкретному судді не може бути підставою для порушення імперативних вимог цивільного процесуального законодавства.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою (ч. 9 ст. 40 ЦПК України).
За вказаних обставин, з метою забезпечення недопущення порушення ст. 6 Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та дотримання вимог ч.7, 8 ст. 188 ЦПК України, суддя вважає за необхідне заяви самовідвід та передати об'єднані матеріали справ до цивільної канцелярії Святошинського районного суду міста Києва для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. 36-40, 187, 188 ЦПК України, суддя
Заяву судді Єросової Іванни Юріївни про самовідвід у цивільній справі за об'єднаними матеріалами цивільної справи №759/11815/23 (пр.№2/759/2161/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та цивільної справи № 759/24000/23 (пр.№2/759/1103/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити.
Відвести суддю Святошинського районного суду міста Києва Єросову Іванну Юріївну від розгляду цивільної справи за об'єднаними матеріалами цивільної справи №759/11815/23 (пр.№2/759/2161/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та цивільної справи № 759/24000/23 (пр.№2/759/1103/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Цивільні справи №759/11815/23 (пр.№2/759/2161/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та цивільної справи № 759/24000/23 (пр.№2/759/1103/24) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, передати до цивільної канцелярії Святошинського районного суду міста Києва для повторного автоматизованого розподілу справи між суддями в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: І.Ю. Єросова