06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 356/599/19
провадження № 51-2942 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2021 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року,
встановив:
Як вбачається із наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень інформації, вироком Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2021 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, відмовлено у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2021 року та повернуто його апеляційну скаргу.
У касаційній скарзі засуджений ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Згідно п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Проте засуджений ОСОБА_4 , оскаржуючи ухвалуКиївського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, взагалі не обгрунтовує, яких конкретних порушень закону допустився апеляційний суд, відмовляючи йому у поновленні строку на апеляційне оскарження вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2021 року, які б були підставами для скасування судового рішення.
Водночас засуджений у поданій касаційній скарзі вказує на незаконність вироку Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 30 червня 2021 року, який в апеляційному порядку не переглядався, тому відповідно до ст. 424 КПК України не є судовим рішенням, яке може бути предметом касаційного розгляду.
Крім того, згідно ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Проте у поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить розглянути його скаргу, що не відповідає повноваженням касаційного суду згідно вимог ст. 436 КПК України.
Крім того, усупереч ч. 5 ст. 427 КПК України до касаційної скарги засуджений не додає копій оскаржуваних судових рішень.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3