05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 546/1185/23
провадження № 61-7346ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Червинської М. Є. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Решетилівського районного суду Полтавської області та Держави України в особі Державної казначейської служби України про зобов'язання внесення змін до АСДС та стягнення моральної шкоди,
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- зобов'язати Державу Україну в особі Решетилівського районного суду Полтавської області видалити із АСДС недостовірну інформацію про те , що ОСОБА_1 10 вересня 2023 року подала процесуальний документ по провадженню №2/546/132/23 для якого не визначається інше провадження , а не заяву про самовідвід судді Зіненка Ю. В.; що ОСОБА_1 є учасником справи № 734/3795/23 та кримінального провадження №12023270350000225;
- зобовязати Державу України в особі Решетилівського районного суду Полтавської області внести до АСДС достовірну інформацію про те , що
10 вересня 2023 року ОСОБА_1 подала заяву про відвід судді Решетилівського районного суду Полтавської області Зіненка Ю. В. по справі №546/239/23 із створенням обліково-статистичної картки з індексом «2-вї» та формування провадження з індексом «2-ві»
-Стягнути з Держави України на користь ОСОБА_1 шляхом безспірного списання коштів з відповідного рахунку Державного бюджету України 100 738,00 грн у відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року, яку залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, у відкритті провадження у справі за позовом
ОСОБА_1 до Держави України в особі Решетилівського районного суду Полтавської області, Держави України в особі Державної казначейської служби України про зобов'язання внесення змін до АСДС та стягнення моральної шкоди відмовлено.
Роз'яснено позивачу право на звернення до Полтавського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
ОСОБА_1 17 травня 2024 року звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року, повний текст якої складено 17 квітня 2024 року.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України заявницею не додано до касаційної скарги документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
У касаційній скарзі та поданому разом з нею клопотанні заявниця просить звільнити її від сплати судового збору посилаючись на скрутне матеріальне становище. Вказує, що в ухвалі Верховного Суду від 12 червня 2023 року в справі № 546/291/23 встановлено скрутне матеріальне становище
ОСОБА_1 .
На підтвердження вказаного надала скан-копію трудової книжки, скрин-шот інформації з порталу Пенсійного фонду України та витяг з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків стосовно відсутності у
ОСОБА_1 доходів у 2023 році.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.
За змістом статті 136 ЦПК України єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони і особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан заявниці.
Наведені заявницею доводи та надані докази не можна визнати такими, що унеможливлюють чи утруднюють сплату судового збору або свідчать про відсутність коштів для сплати судового збору, оскільки з наданих з доказів не можливо повністю встановити її майновий стан.
Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Підпунктом 9 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подачу фізичною особою касаційної скарги на ухвалу суду складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3 028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 2 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, заявниця має сплатити за подання касаційної скарги судовий збір у розмірі 484,48 грн (3 028,00 грн х 0,2) х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи наведене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 02 жовтня 2023 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 10 квітня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк - десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М. Є. Червинська