06 червня 2024 року
м. Київ
справа № 673/674/23
провадження № 61-7872ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Лідовця Р. А. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана їхнім представником - адвокатом Ходаківською Іриною Юріївною, на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визнання особи такою, що не прийняла спадщину,
У червні 2023 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту родинних відносин та визнання особи такою, що не прийняла спадщину.
Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя доводився двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя доводився двоюрідним дядьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя доводився двоюрідним дядьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 щодо визнання ОСОБА_4 такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовлено.
Додатковим рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 27 березня 2024 року стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 712,50 грн та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 712,50 грн та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 712,50 грн та судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково.
Рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2024 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання ОСОБА_4 такою, що не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 змінено, викладено мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
У травні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана їхнім представником - адвокатом Ходаківською І. Ю., на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана їхнім представником - адвокатом Ходаківською І. Ю., не може бути прийнята судом касаційної інстанції, оскільки у порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, заявником у касаційній скарзі не вказано підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Абзацом першим частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого, другого пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права щодо якої відсутній висновок та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо:
1) справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду;
2) в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою;
3) судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні;
4) судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу;
5) справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою;
6) судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції;
8) суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
У касаційній скарзі заявники узагальнено посилаються на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження.
Саме по собі посилання у касаційній скарзі на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права без зазначення на обґрунтування випадків (випадка), перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, не є виконанням вимог процесуального закону (пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) щодо обов'язкового зазначення у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження.
Отже, заявникам необхідно надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги, в якій повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав) та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникам строк для усунення її недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , яка подана їхнім представником - адвокатом Ходаківською Іриною Юріївною, на рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 січня 2024 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 квітня 2024 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникам.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. А. Лідовець