Ухвала
05 червня 2024 року
м. Київ
справа № 583/2206/23
провадження № 61-8149ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана адвокатом Абрамовичем Олексієм Володимировичем, на постанову Сумського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року у складі колегії суддів: Собини О. І., Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договорів оренди землі та стягнення боргу,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Райз Північ» про розірвання договорів оренди землі та стягнення боргу, у якому просив розірвати договір оренди землі№ 249/6, укладений 27 липня 2016 року між ним та ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки площею 3,1444 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0009; розірвати договір оренди землі № 53/18 від 16 липня 2018 року, укладений між ним та ТОВ «Райз Північ», площею 0,5288 га з кадастровим номером 5920380400:01:001:0010; стягнути з ТОВ «Райз Північ» на його користь невиплачену індексацію в розмірі 11 263 грн.
Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди землі № 249/6, який укладено 27 липня 2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди земельної ділянки площею 3,1444 га, кадастровий номер 5920380400:01:001:0009. Розірвано договір оренди землі № 53/18 від 16 липня 2018 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Райз Північ», площею 0,5288 га з кадастровим номером 5920380400:01:001:0010. Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 невиплачену індексацію за договорами оренди землі в сумі 11 263 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постановою Сумського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Райз Північ» задоволено частково. Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 жовтня 2023 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами оренди №249/16 від 27 липня 2016 року та №53/18 від 16 липня 2018 року в розмірі 1 340, 51 грн., обраховану без вирахування податків та інших обов'язкових платежів та 128, 83 грн судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
29 травня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана адвокатом Абрамовичем О. В., на постанову Сумського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023)
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
У касаційній скарзі вказується, що вимоги про розірвання двох договорів оренди є немайновими, а тому в силу закону ця справа не є малозначною.
Касаційний суд звертає увагу, що у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла ціна позову визначається сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки (пункт 8 частини першої статті 176 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 35 482,96 грн (22 932,36 грн + 1 287,60 грн + 11 263 грн) і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови Сумського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року про можливість її оскарження до Верховного Суду не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржене рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржене судове рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою, яка підписана адвокатом Абрамовичем Олексієм Володимировичем, на постанову Сумського апеляційного суду від 30 квітня 2024 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договорів оренди землі та стягнення боргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков