Рішення від 30.05.2024 по справі 927/191/24

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/191/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження господарську справу

за позовом: заступника прокурора Чернігівської області

код ЄДРПОУ 02910114; вул. К.Чорного, 9, м. Чернігів, 14000

в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської міської ради

код ЄДРПОУ 34339125, вул. Магістратська,7, м. Чернігів, 14000,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ”

код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013;

до відповідача-2: Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська міська лікарня №2” Чернігівської міської ради,

код ЄДРПОУ 14233274, пр-т М. Грушевського, 168 Б, м. Чернігів, 14034

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 1 185 620,47 грн

Представники учасників справи:

від прокуратури: Ходико О.Є.

від позивача: не прибув

від відповідача-1: Якимчук Ю.В.

від відповідача-2: не прибув

Заступником прокурора Чернігівської області подано позов в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” та відповідача-2: Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська міська лікарня №2” Чернігівської міської ради, про:

- визнання недійсними додаткових угод №2 від 01.03.2021№3 від 17.03.2021, №4 від 25.08.2021, №5 від 06.09.2021, №6 від 07.10.2021, №7 від 07.10.2021, №8 від 07.10.2021, №9 від 29.10.2021, №10 від 01.11.2021, №11 від 25.11.2021, №12 від 30.12.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2021 №310229ВЦ, укладених між Комунальним некомерційним підприємством “Чернігівська міська лікарня №2” Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 14233274) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” (код ЄДРПОУ 41823846);

- стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” на користь бюджету Чернігівської міської територіальної громади коштів у сумі 1 643 469,71 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.03.2024 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 28.03.2024 та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Учасники справи були належним чином повідомлені про дату, час та місце підготовчого засідання шляхом направлення 01.03.2024 ухвали суду про відкриття провадження у справі до електронних кабінетів в системі «Електронний суд».

У встановлений судом строк відповідачем-1 та прокурором через підсистему “Електронний суд” подано відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив разом.

Суд долучив до матеріалів справи подані сторонами заяви по суті з доданими до них документами (відзив, відповідь на відзив та заперечення), як такі, що подані у порядку та строк, встановлені Господарським процесуальним кодексом України та судом, а тому спір вирішується з їх урахуванням.

У підготовчому засіданні 28.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.04.2024, про що повідомив прокурора та відповідача-1 під розписки, а позивача та відповідача-2 ухвалою від 28.03.2024, доставленою до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд 28.03.2024 16:47.

До початку розгляду справи по суті прокурором подано заяву про зменшення розміру позовних вимог.

У заяві прокурором зазначено, що до позовної заяви долучено акт № 310229ВЦ/177344/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 16.12.2021 про передачу ТОВ «Енера Чернігів» та прийняття КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради активної електричної енергії за грудень 2021 року в об'ємі 185387 кВт/год на загальну суму 819 353,89 грн з ПДВ, а також платіжне доручення від 22.12.2021 № 682 на суму 819 353,89 грн, які відносяться до іншого договору від 18.11.2021 № 310229/1ВЦ.

Таким чином, КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради поставлено 1 508 935 кВт/год на загальну суму 4 455 655,96 грн, з них сплачено кошти місцевого бюджету у сумі 3 537 379,71 грн. КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради повинно було сплатити за фактично поставлену електроенергію згідно Договору від 05.01.2021 за № 310229 ВЦ 2 942 423,25 грн (1694322 кВт/год х 1,95 грн), з них за рахунок коштів бюджету Чернігівської міської ради 2 351 759,24 грн (1 206 030,38 кВт/год. х 1,95 грн). Отже, різниця між сумою бюджетних коштів, які фактично перераховано ТОВ «Енера Чернігів» (3 537 379,71 грн) за електроенергію по ціні, визначеної з урахуванням додаткових угод, та сумою (2 351 759,24 грн ) за електроенергію за ціною згідно умов договору від 05.01.2021 № 310229ВЦ становить 1 185 620,47 грн.

З огляду на викладене, прокурор просить зменшити розмір позовних вимог з 1 643 469,71 грн до 1 185 620,47 грн та повернути сплачений судовий збір пропорційно до зменшення суми позовних вймог (57 960,05 грн - 51 092,31 грн) - 6 867,74 грн.

Проаналізувавши у судовому засіданні 30.04.2024 заяву прокурора про зменшення розміру позовних вимог, суд приймає зменшення розміру позовних вимог, оскільки це не протирічить діючому законодавству та не порушує нічиї права та охоронювані законом інтереси, а також є процесуальним правом сторони, відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, та заяву подано з дотриманням вимог Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно, з урахуванням поданої прокурором заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка задоволена судом, предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача-1 коштів в сумі 1 185 620,47 грн.

Суд перейшов до розгляду справи по суті та оголосив перерву в судовому засіданні до 30.05.2024, про що повідомив прокурора та відповідача-1 під розписки, а позивача та відповідача-2 ухвалою від 30.04.2024, доставленою до їх електронних кабінетів в підсистемі Електронний суд 30.04.2024 20:34.

У судовому засіданні 30.05.2024 суд розглянув справу по суті та на підставі ч. 6 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при укладанні між відповідачами спірних додаткових угод було порушено вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення за відсутності відповідного коливання ціни такого товару на ринку, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі. Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки відповідач-2 сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача-1 до місцевого бюджету Чернігівської міської територіальної громади 1 185 620,47 грн безпідставно отриманих коштів.

Відповідач-1 проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави в суді у цій справі відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах особи, яка не має статусу позивача у справах щодо оскарження процедури закупівлі;

- відповідачами було правомірно укладено оспорювані додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару, оскільки такі зміни відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України «Про публічні закупівлі»; жодна з наведених угод не містить в собі вимог щодо збільшення ціни товару понад десять відсотків, отже відповідна вимога ч.2 ст.41 Закону сторонами дотримана;

- договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод до договору, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов'язання є договірними.

Відповідач-2 відзиву на позов не подав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач-2 не подав відзиву на позов, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

У відповіді на відзив прокурор заперечив проти доводів відповідача-1, викладених у відзиві на позов, та вважає, що належним чином обґрунтував підстави представництва інтересів держави у цій справі та звернення до суду з цим позовом. Зазначає, що укладення 11 додаткових угод про збільшення ціни на понад 130% та зменшеннґя обсягів поставок є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця та грубо порушує інтереси дерожави. Посилається на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.

Відповідач-1 у наданих запереченнях знову наголошує на відсутності підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави, вважає, що оскаржувані додаткові угоди були укладені правомірно та заперечує щодо застосування даних правовідносин приписів ст.216, 1212 ЦК України. Також зазначає, що на момент укладення між сторонами договору та оспорюваних додаткових угод, а також виконання сторонами умов Договору, постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 не діяла, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин між сторонами. Великою Палатою Верховного Суду у складі суддів: Шевцової Н.В., Булейко О.Л., Кривенди О.В., Мазура М.В., Пількова К.М. було постановлено окрему думку щодо зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, у якій колегія суддів вважає, що не було підстав для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», викладеного у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10% за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Інших заяв по суті у встановлений строк до суду не надходило.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

30.11.2020 КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради на веб-порталі публічних закупівель “Prozorro” розміщено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2020-11-30-007940-b із закупівлі «Електрична енергія», за кодом ДК 021:2015-093100005 (Електрична енергія) обсягом 1 650 000 кВт/год за бюджетні кошти очікуваною вартістю 4 125 000,00 грн з терміном постачання з 01.01.2021 до 31.12.2021.

За результатами проведених торгів переможцем визнано ТОВ “Енера Чернігів” з ціновою пропозицією у розмірі 3 217 500,00 грн з ПДВ.

05.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Енера Чернігів” (далі - Постачальник) та КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради (далі - Споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №310229ВЦ (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції Споживачу Постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник продає електричну енергію згідно ДК 021:2015, код 09310000-5 - Електрична енергія (електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику ввартість використованої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з п. 2.2. Договору обсяги 1 650 000 кВт/год.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є Додатком 1 до цього Договору (п.3.1. Договору), тобто з 01.01.2021.

У пункті 5.1. Договору визначено, що сума Договору складає 3 217 500,00 грн з ПДВ.

Остаточна сума визначається після проведення розрахунків за фактично відпущену електричну енергію з урахуванням ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

Умови Договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) Постачальника, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції Постачальника без зменшення обсягів закупівлі.

Істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань Сторонами в повному обсязі крім випадків, зокрема, збільшення ціни за одиницю Товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого Товару на ринку у разі коливання ціни такого Товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в Договорі про закупівлю.

Згідно з п.5.3. Договору спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Так, у пункті 1 Комерційної пропозиції (Додатку №2 до Договору) визначено, що ціна електричної енергії: 1,95 грн за 1 кВт/год.

Згідно пункту 13.1. Договору термін дії Договору з 01.01.2021 до 31.12.2021, а в частині розрахунків - до їх повного здійснення.

ТОВ “Енера Чернігів” звернулось до відповідача-2 з листом №03.1/858 від 23.02.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України». Враховуючи, що ТОВ «Енера Чернігів» не може постачати електричну енергію за збитковою ціною, просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав Експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-57 від 15.02.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год у січні 2021 року становила 1462,52 грн; за 10 днів лютого (01.02-10.02) 2021 року - 1698,79 грн; тенденція росту цін +16,15%.

01.03.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 2 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 2 від 01.03.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.02.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 525 193,06 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 2,109569 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

ТОВ “Енера Чернігів” звернулось до відповідача-2 з листом №03.1/1024 від 09.03.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України». Враховуючи, що ТОВ «Енера Чернігів» не може постачати електричну енергію за збитковою ціною, просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав Експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати №ЧК-99 від 09.03.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год у січні 2021 року становила 1462,52 грн; у лютому 2021 року - 1632,56 грн; тенденція росту цін +11,63%.

17.03.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 3 від 17.03.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.03.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 408 053,145 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 2,28507 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

ТОВ “Енера Чернігів” звернулось до відповідача-2 з листом №03.1/1484 від 16.08.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України». Враховуючи, що ТОВ «Енера Чернігів» не може постачати електричну енергію за збитковою ціною, просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1842/21 від 10.08.2021, де зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України за липень 2021 року (01.07 - 31.07) - 1 444,05 грн/МВт.год та за 5 серпня 2021 року - 1 988,79 грн/МВт.год; тенденція росту цін +37,72%.

25.08.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 4 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 4 від 25.08.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 360 660,042 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 2,478112 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

ТОВ “Енера Чернігів” звернулось до відповідача-2 з листом №03.1/3728 від 20.08.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України». Враховуючи, що ТОВ «Енера Чернігів» не може постачати електричну енергію за збитковою ціною, просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав Експертний висновок Харківської торгово-промислової палати № 1934/21 від 18.08.2021, де зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 05.08.2021 - 1988,79 грн/МВт.год та станом на 09.08.2021 - 2240,53 грн/МВт.год; тенденція росту цін +12,65%.

06.09.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 5 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 5 від 06.09.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 05.08.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 316 386,432 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 2,690439 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до відповідача-2 із листами №03.1/4208 від 20.09.2021, №03.1/4209 від 20.09.2021, в яких зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінові довідки Харківської торгово-промислової палати:

- №2277-2/21 від 21.09.2021, де зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 12.09.2021 - 1889,08 грн/МВт.год та станом на 16.09.2021 - 2164,79 грн/МВт.год; тенденція росту цін +14,59%.

- №2277-3/21 від 21.09.2021, де зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 12.09.2021 - 1889,08 грн/МВт.год та станом на 17.09.2021 - 2374,09 грн/МВт.год; тенденція росту цін +25,67%.

- №2277-4/21 від 21.09.2021, де зазначено середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 06.09.2021 - 2261,59 грн/МВт.год та станом на 14.09.2021 - 2596,47 грн/МВт.год; тенденція росту цін +14,81%.

07.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 6 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 6 від 07.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 284 485,96721 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 2,923978 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

07.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 7 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 7 від 07.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 02.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 254 808,30691 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 3,180847 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

07.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 8 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 8 від 07.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 03.09.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 227 249,63542 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 3,463378 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до відповідача-2 із листом №03.1/5155 від 25.10.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати №2631/21 від 21.10.2021, в якій зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год станом на 14.09.2021 становила 2596,47 грн; станом на 19.09.2021 - 2840,05 грн; тенденція росту цін +9,38%.

29.10.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 9 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 9 від 29.10.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,38% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 212 652,03696 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 3,755158 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до відповідача-2 із листом №03.1/5382 від 02.11.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач-1 надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2710/21 від 29.10.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН в ОЕС України (без ПДВ та без урахування тарифу на передачу електричної енергії) за 1 мВт/год становила: станом на 03.10.2021 - 2 535,12 грн; станом на 28.10.2021 - 3 113,44 грн; відсоток коливання ціни +22,81 %; станом на 19.10.2021 - 2 840,05 грн; станом на 28.10.2021 - 3 113,44 грн; відсоток коливання ціни +9,63 %.

01.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 10 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 10 від 01.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 04.10.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,62% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 198 759,96086 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 4,082472 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

ТОВ «Енера Чернігів» звернулось до відповідача-2 із листом №03.1/6187 від 30.11.2021, в якому зазначило про різке підвищення законодавчо встановленого рівня на електричну енергію, що діють в торговій зоні «ОЕС України», та просило підписати додаткову угоду щодо зміни електричної енергії ціни.

На підтвердження зростання ціни на електричну енергію відповідач надав експертний висновок Харківської торгово-промислової палати №2985/21 від 25.11.2021, в якому зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год за першу декаду жовтня (01.10.-10.10.) 2021 року становила 2568,15 грн; за першу декаду листопада (01.11.-10.11.) 2021 року - 3374,95 грн; відсоток коливання ціни +31,42%; - станом на 07.11.2021 - 3013,92 грн; станом на 09.11.2021 - 3502,09 грн; відсоток коливання +16,20%.

25.11.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 11 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 11 від 25.11.2021), що поширює свою дію на відносини сторін з 01.11.2021, за умовами якої, відповідно до п.2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,70% і викласти п.2.2., 5.1. Договору в наступній редакції: обсяги - 1 198 277,31713 кВт/год; ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тариф) - 4,444259 грн з ПДВ за 1 кВт/год.

30.12.2021 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 12 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 12 від 30.12.2021), що набуває чинності з 01.01.2022, якою продовжено термін дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, збільшено відповідно до постанови НКРЕКП від 01.12.2021 № 2454 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «Укренерго» на 2022 рік» тариф на послуги з передачі електричної енергії на рівні 0,34564 грн кВт/ічі д (без ПДВ) та встановлено ціну електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни - 4,506311 грн за 1 кВт/год.

10.01.2022 між ТОВ «Енера Чернігів» та КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради укладено додаткову угоду № 13 про внесення змін та доповнень до Договору (Додаткова угода № 13 від 10.01.2022), якою продовжено термін дії Договору на строк, достатній для проведення процедури закупівлі в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, сума Додаткової угоди - 643 500,00 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради та ТОВ «Енера Чернігів» підписано наступні акти прийому-передачі електроенергії за січень-грудень 2021 року та січень 2022 року, згідно яких сплачено за поставлену електроенергію бюджетні кошти Чернігівської міської ради та власні кошти:

-Акт №310229ВЦ/14544/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за січень 2021 року в об'ємі 119537 кВт/год на загальну суму 233097,16 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 23.02.2021 № 17 - 156 517,00 грн, від 23.02.2021 № 18 - 21 100,00 грн та власні у сумі 55 480,16 грн згідно платіжного доручення від 25.02.2021 №284.

-Акт №310229ВЦ/31755/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за лютий 2021 року в об'ємі 111189 кВт/год на загальну суму 234 560,32 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 16.03.2021 № 31 - 197 105,32 грн, від 16.03.2021 № 32 - 10 500,00 грн та власні у сумі 46 470,00 грн згідно платіжного доручення № 403 від 17.03.2021.

-Акт №310229ВЦ/48491/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергїї за березень 2021 року в об'ємі 130178 кВт/год на загальну суму 277 951,84 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжного доручення від 20.04.2021 № 70 - 226 951,36 грн та власні згідно платіжного доручення від 30.04.2021 № 893 - 51 000,00 грн.

- Акт №310229ВЦ/64888/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енеріії за квітень 2021 року в об'ємі 115051 кВт/год на загальну суму 262 899,59 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно? 18.05.2021 № 88 - 10 200,00 грн, від 18.05.2021 № 89 - 200 499,59 грн та власні кошти у сумі 52 200,00 грн згідно платіжного доручення від 17.05.2021 №992.

-Акт № 310229ВЦ/81513/1 прийняття-передавання товарної продукдії - активної електричної ензргії за травень 2021 року в об'ємі 104298 кВт/год на загальну суму 238 328,23 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 18.06.2021 №223 - 7000,00 грн, від 18.06.2021 № 224 - 190 073,02 грн та власні у сумі 41 255,21 грн згідно платіжного доручення від 15.06.2021 № 1764.

-Акт № 310229ВЦ/97621/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за червень 2021 року в об'ємі 108776 кВт/год на загальну суму 248 560,78 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 21.07.2021 №280 - 12 000,00 грн, №281 - 193 217,97 грн та власні у сумі 43 342,81 грн згідно платіжного доручення від 23.07.2021 №2280.

-Акт №31029ВЦ/113238/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за липень 2021 року в об'ємі 136699 кВт/год на загальну суму 312 366,78 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти у сумі 263829,06 грн за 115457,76 кВт/год згідно платіжних доручень від 18.08.2021 № 350 - 12 500,00 грн, від 18.08.2021 №351 - 251 329,06 грн та власні у сумі 48537,72 грн згідно платіжного доручення № 2583 від 25.08.2021.

-Акт №310229ВЦ/129033/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за серпень 2021 року в об'ємі 117323 кВт/год на загальну суму 315 650,45 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 17.09.2021 № 414 - 241 356,05 грн, від 17.09.2021 № 415 - 12 000,00 грн та власні у сумі 62 294,40 грн згідно платіжного доручення від 17.09.2021 №2894.

-Акт №310229ВЦ/146366/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електрічної енергії за вересень 2021 року в об'ємі 122398 кВт/год на загальну суму 423 910,49 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 22.10.2021 № 483 - 324 347,71 грн, від 22.10.2021 № 484 - 13 000,00 грн та власні у сумі 86 562,78 грн згідно платіжного доручення від 26.10.2021 №3301.

-Акт № 310229ВЦ/155441/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за жовтень 2021 року в об'ємі 153450 кВт/год на загальну суму 626 455,33 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівське міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 09.11.2021 № 529 - 483 201,75 грн, від 09.11.2021 № 530 - 14 000,00 грн та власні у сумі 129 253,58 грн згідно платіжного доручення від 10.11.2021 №3564.

-Акти №310229ВЦ/176213/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за листопад 2021 року в об'ємі 184085 кВт/год на загальну суму 813 600,62 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 16.12.2021 № 653 - 652 440,84 грн, від 16.12.2021 № 654 - 12 204,51 грн, від 16.12.2021 № 655 - 12 000,00 грн та власні у сумі 136 955,27 грн згідно платіжного доручення від 20.12.2021 № 4119.

-Акт №310229ВЦ/485/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за грудень 2021 року в об'ємі 59802 кВт/год на загальну суму 254 307,16 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 27.01.2022 № 4 - 74 868,36 грн, від 27.01.2022 № 5 - 5000,00 грн та власні у сумі 184 438,80 грн згідно платіжного доручення від 28.01.2022 № 139.

- Акт №310229ВЦ/500/1 прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії за січень 2022 року в об'ємі 46149 кВт/год на загальну суму 203 967,17 грн з ПДВ.

КНП «Чернігівської міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради на рахунок ТОВ «Енера Чернігів» перераховано бюджетні кошти згідно платіжних доручень від 27.01.2021 № 3 - 198 967,17 грн та від 27.01.2022 № 6 - 5000,00 грн.

130178 кВт/год 136699 кВт/год 178609 кВт/год 46149 кВт/год) 234 560,84 грн 248 560,78 грн 626 455,33 грн

Таким чином, КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради поставлено 1 508 935 кВт/год на загальну суму 4 455 655,96 грн, з них сплачено кошти місцевого бюджету у сумі 3 537 379,71 грн.

Прокурором зазначено, що внаслідок укладення з порушенням Закону України “Про публічні закупівлі” спірних додаткових угод розмір безпідставно сплачених відповідачем-2 бюджетних коштів відповідачу-1 становить 1 185 620,47 грн, які прокурор просить стягнути з відповідача-1.

Оцінка суду.

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.

Статтею 1 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

Водночас, існує категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі):

«Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

При цьому ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує - наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах, не може тлумачитися розширено.

Відтак прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Наведене Конституційним Судом України розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Відповідно до ч. 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

У Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Згідно з ч. 4, 7 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов'язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Чернігівської міської ради.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об'єднання територіальних громад; 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про місцеве самоврядування” місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною 1 статті 143 Конституції України передбачено, зокрема, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно складають та схвалюють прогнози відповідних місцевих бюджетів, розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України (частина 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону (частина 1 статті 61 Закону України «Про місцеве самоврядування»).

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради створено за рішенням Чернігівської міської ради від 29.03.2018 № 29/VІІ-9 та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» шляхом перетворення комунального закладу охорони здоров'я Чернігівська міська лікарня №2 Чернігівської міської ради у комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська міська лікарня №2».

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради є Чернігівська міська рада.

Відповідно до статуту КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради (далі-Підприємство) є лікарнянним (амбулаторним) закладом охорони здоров'я - комунальним унітарним некомерціний підприємством, що надає послуги з надання первинної медичної допомоги, вторинної/спеціалізованої, третинної/високоспеціалізованої медичної допомоги будь-яким особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, а також вживає заходи із профілактики захворювань населення та підтримання громадського здоров'я (п. 1.1).

Майно підприємства є спільною власністю територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради (п.1.2).

Підприємство створене на базі майна територіальної громади міста Чернігова, власником Підприємтва є територіальна громада м. Чернігова в особі Чернігівської міської ради (п.1.5).

Підприємство є юридичною особою публічного права. Права та обов'язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації (п.4.1)

Джерелами формування майна та коштів підприємства є серед інших, кошти місцевого бюджету (п.5.3.п.п. 5.3.2).

Фінансування діяльності підприємства здійснюється у встановленому порядку за рахунок місцевого та державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством України (п.5.10.1).

Власник має право здійснювати контроль фінансово-господарської діяльності підприємства та контроль за якістю і обсягом надання медичної допомоги. Підприємство подає власнику, за його вимогою, бухгалтерський звіт та іншу документацію, яка стосується фінансово-господарської діяльності, кадрової, медичної діяльності (п.10.4).

За обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (частина 1 статті 22 Бюджетного кодексу України»).

Згідно з п. 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Пунктом 3 частини 5 цієї статті визначено, що головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження в законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та / або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них в установленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.

Таким чином, Чернігівська міська рада є розпорядником бюджетних коштів вищого рівня по відношенню до КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради, яка є в свою чергу одержувачем вказаних коштів.

Закупівлі електричної енергії за Договором від 05.01.2021 № 310229ВЦ та оскаржуваними до нього додатковими угодами проведена у тому числі і за рахунок коштів місцевого бюджету.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі” завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару понесла саме Чернігівська міська рада, як засновник КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради та особа, яка здійснює його фінансування.

Правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями Бюджетного кодексу України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджений Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Абзацами першим та другим п. 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого п. 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Таким чином, КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо постачання електричної енергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 905/1907/21 від 21.06.2023.

Згідно із частиною четвертою статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважаються бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (п. 8.49.) зазначено, що оскільки засновником Школи та власником її майна є територіальна громада Черкаської області в особі Ради, яка фінансує і контролює діяльність цього комунального закладу, а також зобов'язана контролювати виконання обласного бюджету, зокрема законність та ефективність використання Школою коштів цього бюджету за договорами про закупівлю товарів, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов'язаних із законним та ефективним витрачанням коштів обласного бюджету, а тому є належним позивачем у цій справі. Схожі висновки викладені у постановах КГС ВС від 22.12.2022 у справі № 904/123/22, від 26.10.2022 у справі № 904/5558/20 (підпункти 5.50, 5.51) та від 21.12.2022 у справі № 904/8332/21 (пункт 33).

Прокуратурою в межах повноважень, наданих ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», на адресу Чернігівської міської ради 19.01.2024 за № 15/3/2-1713-24 направлено лист, яким повідомлено про порушення Закону України «Про публічні закупівлі» під час укладання додаткових угод та про необхідність вжиття заходів, у тому числі представницького характеру, щодо усунення порушень закону, зокрема визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Відповідно до інформації Чернігівської міської ради (лист від 09.02.2024 №151/2-10/вих/02/580/20/вх/03) міська рада не зверталась та не планує звертатись до суду з позовом до ТОВ «Енера Чернігів» про визнання недійсними додаткових угод до Договору від 05.01.2021 №310229ВЦ про постачання електричної енергії та стягнення надмірно сплачених коштів за непоставлену електричну енергію.

Таким чином, Чернігівська міська рада підтвердила нездійснення жодних заходів на усунення допущених порушень.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки використання коштів місцевого бюджету Чернігівської міської ради становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста; завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності; неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладення підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним закладом незаконних правочинів, може порушувати економічні інтереси територіальної громади.

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, з огляду на незаконне використання бюджетних коштів шляхом укладення оспорюваних додаткових угод, на підставі яких сплачено кошти у надмірній сумі, і невжиття уповноваженим органом у спірних правовідносинах заходів щодо усунення таких порушень.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття належних заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.

В порядку частини четвертої статті 23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор повідомив позивача про подання позову в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

За таких обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення прокурором факту бездіяльності Чернігівської міської ради, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави, відтак доводи відповідача-1 про залишення позову без розгляду, судом відхилені.

Суд врахував, що можливість використання відповідачем-1 безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес. Разом з тим, потенційно факт перерахування відповідачу-1 зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання бюджетних коштів, унеможливлює їх раціональне та ефективне використання, що підриває фінансово-економічні основи держави. З наведеного слідує, що при вирішенні даного спору наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Щодо визнання недійсними додаткових угод.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв'язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов'язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10% пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України “Про публічні закупівлі” вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України “Про публічні закупівлі”, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Відповідно до статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” та статті 236 Господарського процесуального кодексу України висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права; при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи не можуть приймати рішення, які скасовують судові рішення або зупиняють їх виконання.

Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.

Суд відхиляє доводи відповідача-1 про неможливість врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, так як вона була ухвалена після укладення між відповідачами Договору та спірних додаткових угод, оскільки, по-перше, постанова Верховного Суду не є нормативно-правовим актом, а відтак до неї не застосовуються правило “дії закону у часі”, по-друге, такі висновки стосуються застосування норм права щодо збільшення ціни товару в договорі про закупівлю, які є правовими підставами цього позову.

Щодо доводів відповідача-1 про необхідність врахування окремої думки щодо зазначеної постанови ВП ВС суд зазначає, що окрема думка судді - це сформований суддею письмовий документ, який є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим (наданим) рішенням (висновком) або викладенням обставин, що доповнюють мотивувальну частину рішення (висновку).

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (ч. 3 ст. 34 ГПК України).

Таким чином, окрема думка судді містить незгоду з прийнятим рішенням або наданими висновками, однак не є обов'язковою для суду.

Як встановив суд, відповідачі уклали Договір за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”, а на момент підписання Договору сторонами були погоджені всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за Договором відповідно до вимог частини третьої статті 180 Господарського кодексу України та Закону України “Про публічні закупівлі”.

Так, відповідно до п. 2.2, 5.3 Договору, п. 1 Комерційної пропозиції (Додаток №2 до Договору), загальний обсяг постачання електричної енергії складав 1 650 000 кВт/год; ціна електричної енергії на момент укладання Договору становила 1,95 грн за 1 кВт/год.

Водночас згідно з Додатковими угодами угоди №№2-12 змінено істотні умови Договору, а саме: збільшено ціну за одиницю товару з 1,95 грн до 4,506311 грн за 1 кВт/год. Фактично ціна за 1 кВт/год (одиницю товару) збільшилася на 131,09%, порівняно з погодженою під час закупівлі.

Необхідність укладення оспорюваних Додаткових угод до Договору обґрунтовано відповідачем коливанням ціни електричної енергії на ринку, на підтвердження якого (коливання) відповідачем-1 було надано експертні висновки Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-57 від 15.02.2021, № ЧК-99 від 09.03.2021, Харківської торгово-промислової палати №1842/21 від 10.08.2021, №1934/21 від 18.08.2021, №2631/21 від 21.10.2021, №2710/21 від 29.10.2021, №2985/21 від 25.11.2021, цінові довідки Харківської торгово-промислової палати №2277-2/21 від 21.09.2021, №2277-3/21 від 21.09.2021, №2277-4/21 від 21.09.2021.

Тобто оспорювані додаткові угоди були укладені на підставі п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Суд встановив, що 01.03.2021 між відповідачами укладено Додаткову угоду №2, якою з 01.02.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1кВт/год до 2,109569 грн.

Разом з тим, за Договором відповідач-1 протягом періоду з 01 лютого по 01 березня 2021 року щоденно постачав, а відповідач-2 приймав та споживав електричну енергію.

Тобто Додатковою угодою №2 сторони змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана відповідачу-2 та спожита ним з 01 лютого 2021 року.

Отже, товар, поставлений відповідачем-1 до 01 березня 2021 року, був не тільки прийнятий відповідачем-2 у власність, а й спожитий.

Як виснувала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов'язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадку збільшення ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

В експертному висновку Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-57 від 15.02.2021, який був наданий на підтвердження наявності коливання, зазначено, що середньозважена ціна електроенергії на РДН ОЕС України (без ПДВ) за 1 мВт/год у січні 2021 року становила 1462,52 грн; за 10 днів лютого (01.02-10.02) 2021 року - 1698,79 грн; тенденція росту цін +16,15%.

Проте вказаний експертний висновок не містить відомостей щодо середньозваженої ціни на РДН в ОЕС станом на дату укладання Договору, а тому не може підтвердити реальне коливання ціни на електричну енергію між моментом укладення Договору та до моменту укладення Додаткової угоди №2 (або отримання пропозиції про її укладення).

Отже, експертний висновок Чернігівської регіональної торгово-промислової палати № ЧК-57 від 15.02.2021 не підтверджує коливання ціни електричної енергії на ринку в період від дати укладення договору, так і на момент звернення відповідача-1 до відповідача-2 з листом про укладення Додаткової угоди №2.

Відповідно до інших додаткових угод №№3-12, ціна за 1 кВт/год електричної енергії збільшена більше ніж на 10% від початкової ціни, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо їх застосування.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Частиною третьою статті 215 ЦК України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи вищевикладене, суд, встановивши наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання Додаткових угод №№2-12 недійсними на момент їх укладення, дійшов висновку, шо спірні додаткові угоди суперечать наведеним вище положенням ЦК України та Закону України “Про публічні закупівлі”, а відтак про наявність підстав для визнання їх недійсними відповідно до ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 1 185 620,47 грн.

Згідно із частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

За висновками КГС ВС, викладеними у підпункті 6.45 постанови від 16.05.2021 у справі № 910/11847/19, правовий статус розпорядників бюджетних коштів, їх повноваження та відповідальність визначені положеннями БК України та підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, якою затверджено Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок).

Відповідно до статті 22 БК України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

Пунктом 18 частини першої статті 2 БК України передбачено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня - розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього (абзац третій пункту 7 Порядку).

Поняття та функції розпорядників бюджетних коштів визначені підпунктом 47 статті 2 БК України, згідно з яким розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (підпункт 6.20) та від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18 (підпункт 6.22)).

Бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження. Бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому. Бюджетне призначення - повноваження головного розпорядника бюджетних коштів, надане цим Кодексом, законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), яке має кількісні, часові і цільові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування (пункти 6, 7 та 8 частини першої статті 2 БК країни).

Абзацами першим та другим пункту 5 Порядку визначено, зокрема, що установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду. Установи мають право брати бюджетні зобов'язання витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах, установлених затвердженими кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

За змістом абзацу другого пункту 43 Порядку розпорядники мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету, планами надання кредитів із загального фонду бюджету, планами спеціального фонду.

Отже, КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради у спірних правовідносинах, які виникли щодо закупівлі електричної енергії за Договором, діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня (висновки КГС ВС, викладені у підпункті 6.49 постанови від 16.03.2021 у справі № 910/11847/19).

Відтак у даному випадку визнання недійсними спірних додаткових угод має наслідком повернення безпідставно сплачених коштів саме до місцевого бюджету, чим буде відновлене порушене право територіальної громади мста Чернігова в особі позивача, який є розпорядником таких коштів.

Оскільки додаткові угоди №№2-12 є недійсними та не породжують правових наслідків, правовідносини між відповідачами щодо ціни електричної енергії, поставленої за Договором, мали регулюватись додатком №2 «Комерційна пропозиція», підписаним сторонами при укладенні зазначеного договору, згідно з яким ціна за одиницю електричної енергії складає 1,95 грн за 1 кВт/год з ПДВ.

Як встановив суд, КНП «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради поставлено 1 508 935 кВт/год на загальну суму 4 455 655,96 грн, з них сплачено кошти місцевого бюджету у сумі 3 537 379,71 грн.

КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» Чернігівської міської ради повинно було сплатити за фактично поставлену електроенергію згідно Договору від 05.01.2021 за № 310229ВЦ 2 942 423,25 грн (1694322 кВт/год х 1,95 грн), з них за рахунок коштів бюджету Чернігівської міської ради 2 351 759,24 грн (1 206 030,38 кВт/год. х 1,95 грн).

Отже, різниця між сумою бюджетних коштів, які фактично перераховано ТОВ «Енера Чернігів» (3 537 379,71 грн) за електроенергію по ціні, визначеної з урахуванням додаткових угод, та сумою (2 351 759,24 грн) за електроенергію за ціною згідно умов Договору від 05.01.2021 № 310229ВЦ становить 1 185 620,47 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 1 185 620,47 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем-1, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач-1 зобов'язаний повернути їх до місцевого бюджету, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

При цьому доводи відповідача-1 про те, що приписи ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, враховуючи їх договірний характер, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах “Трофимчук проти України”, “Серявін та інші проти України” обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

За подання позовної заяви прокурором сплачено судовий збір у розмірі 57 960,05 грн згідно з платіжною інструкцією № 336 від 21.02.2024.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

З огляду на те, що прокурором зменшено розмір позовних вимог та подано клопотання про повернення судового збору, суд зобов'язаний повернути прокурору судовий збір у розмірі переплаченої суми. За заявою про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 1 185 620,47 грн.

Отже, прокурору належить повернути з Державного бюджету судовий збір в сумі 6867,74 грн.

При ухваленні рішення в справі, суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, до яких зокрема належить судовий збір.

За частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак з відповідачів підлягає відшкодуванню сплачений судовий збір у сумі 25 546,16 грн з кожного.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4,7 Закону України „Про судовий збір”, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди №2 від 01.03.2021, №3 від 17.03.2021, №4 від 25.08.2021, №5 від 06.09.2021, №6 від 07.10.2021, №7 від 07.10.2021, №8 від 07.10.2021, №9 від 29.10.2021, №10 від 01.11.2021, №11 від 25.11.2021, №12 від 30.12.2021 щодо внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу від 05.01.2021 №310229ВЦ, укладені між Комунальним некомерційним підприємством «Чернігівська міська лікарня №2» Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 14233274) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів» (код ЄДРПОУ 41823846).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013) на користь бюджету Чернігівської міської територіальної громади (код ЄДРПОУ 37972475, отримувач - ГУК у Черніг.обл/тг м Чернігів/24060300, банк отримувач - Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку UA048999980314030544000025739, ККДБ 24060300 «Інші надходження») кошти в сумі 1 185 620,47 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ” (код ЄДРПОУ 41823846, проспект Перемоги, буд.126Б, м. Чернігів, 14013) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, UA 248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 25 546,16 грн.

5. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства “Чернігівська міська лікарня №2” Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 14233274, пр-т М. Грушевського, 168 Б, м. Чернігів, 14034) на користь Чернігівської обласної прокуратури (одержувач: Чернігівська обласна прокуратура, UA 248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ) сплачений судовий збір у розмірі 25 546,16 грн.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Повернути на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000; р/р UA248201720343140001000006008, код ЄДРПОУ 02910114, банк ДКСУ м. Київ) з Державного бюджету України 6867,74 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією № 336 від 21.02.2024, яка знаходиться в матеріалах справи №927/191/24 Господарського суду Чернігівської області.

Дане рішення є підставою для повернення сплаченої суми судового збору з Державного бюджету України.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор