провадження №2/279/1081/24
Справа № 279/2280/24
06 червня 2024 року м.Коростень Житомирської області
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін цивільну справу №279/2280/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу, зазначивши, що 17.01.2011 року з відповідачем уклали шлюб, який було зареєстровано виконавчим комітетом Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області та зроблено актовий запис №2. Мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спільне життя з відповідачем не склалось, вони разом не проживають, спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують.
Просить суд постановити рішення про розірвання шлюбу між нею та відповідачем. Малолітніх дітей залишити проживати з нею. Також просить стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. та за надання професійної правничої допомоги в розмірі 5500,00 грн.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач в заяві до суду вказав, що позовні вимоги визнає.
Дослідивши письмові матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне :
Судом встановлено, що 17.01.2011 року сторонами було укладено шлюб, зареєстрований виконавчим комітетом Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області та зроблено актовий запис №2.
Сторони втратили взаєморозуміння та взаємоповагу, спільного господарства не ведуть, шлюбних відносин не підтримують, разом не проживають, що є підставами для розірвання шлюбу між ними. Примирення не бажають, тому суд вважає, що збереження шлюбу між сторонами неможливо.
Сторони мають малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач не заперечив проти того, щоб дитина проживала з позивачем.
Враховуючи те, що укладення та розірвання шлюбу є добровільним, примушування до шлюбу не допускається, його існування протирічить інтересам позивача , позовні вимоги підлягають задоволенню .
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають сятгненню з відповідача, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
Що стосується витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклала з адвокатом Бугайовим Д.М. договір про надання правової (правничої) допомоги від 25.03.2024 року, відповідно до п.3.1 якого за правову (правничу) допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього Договору. Відповідно до додатку №1 до договору сторонами погоджено фіксований розмір винагороди, який за правову допомогу щодо розірвання шюбу становить 5500,00 грн. Згідно з актом прийманні- передачі наданої правової (правничої) допомоги від 05.04.2024 року загальна вартість послуг складає 5500,00 грн., відповідно до квитанції № 17 від 05.04.2024 року позвачем було оплачено послуги за надання правничої допомоги в рорзмірі 5500,00 грн.
Відповідно доположень частини 3 ст.141 ЦПК України: при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.
Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, не надходження відзиву на позовну заяву), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 2000 грн. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.24, 104,105,110-112 Сімейного кодексу України,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою м.Коростень Житомирської області, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцем м.Радужний, Тюменської області, РФ, укладений 17.01.2011 року та зареєстрований виконавчим комітетом Сингаївської сільської ради Коростенського району Житомирської області (актовий запис №2), розірвати.
Місцем проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити за місцем проживання матері, ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат зі сплати судового збору та 2000 (дві тисячі) гривень за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано .
Сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом