Справа № 296/3010/24
2/296/1951/24
"03" червня 2024 р.м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики
02.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м.Житомира з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики і просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01.03.2024 у розмірі 61500 доларів США.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Корольовського районного суду м. Житомира від 02.04.2024 головуючим у даній справі визначено суддю Адамовича О.Й.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м.Житомира Адамовича О.Й. від 03.04.2024 року задоволено заяву про самовідвід судді Адамовича О.Й. у справі №296/3010/24, відведено суддю від участі в розгляді вказаної справи та передано справу №296/3010/24 для визначення складу суду у порядку ст.33 ЦПК України.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Корольовського районного суду м. Житомира від 05.04.2024 головуючим у даній справі визначено суддю Анциборенко Н.М.
05.06.2024 року представник позивача - ОСОБА_4 подала заяву про відвід головуючому судді Анциборенко Н.М. та зазначає, що існують обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею 40 ЦПК України визначено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу. Так, відповідно до ч.3 ст.40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Згідно ч.3 ст.39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч.2 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Дослідивши доводи, викладені представником позивача у заяві про відвід судді, суд вважає його необґрунтованим, оскільки статтями 36-37 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді.
Зокрема, ч.1 ст.36 ЦПК України визначено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Як вбачається із заяви представника позивача відвід судді мотивований наявністю обставин, які, на її думку, викликають сумнів у неупередженості судді. Водночас представником позивача не доведено наявність обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості судді та унеможливлюють ухвалення об'єктивного рішення у справі. Таким чином, оскільки заява не містить визначених процесуальним законодавством підстав для відводу судді, тому суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого представником позивача - ОСОБА_4 відводу судді.
При цьому, відповідно до висновку №1 Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів від 01.01.2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п.1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, відображеної, зокрема, в рішеннях у справі "Фей проти Австрії", '"Ветштайн проти Швейцарії", "Пуллар проти Сполученого Королівства", "Білуха проти України", наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
У пункті 2.5. Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 зазначено, у тому числі, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Крім того, у Основних принципах незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та №40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, зазначено що "Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів і відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь-якого боку і з яких би то не було причин".
Частиною другою статті 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон) передбачено, що судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур.
Відповідно до ст.63 Закону присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Присяжні виконують обов'язки, визначені пунктами 1, 2, 4-6 частини сьомої статті 56 Закону, як передбачено статтею 63 Закону. Тобто ті обов'язки, що передбачені для судді.
Законодавець прирівняв статус присяжних до статусу судді. Обов'язковою вимогою до присяжного є постійне проживання на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду.
Відповідно до ч.2 ст.34 ЦПК України у випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох присяжних, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.
Так, усі дії головуючого під час розгляду справи в повній мірі відповідають завданням та засадам цивільного судочинства, спрямовані на забезпечення захисту прав усіх учасників справи. Проте, ураховуючи, що відповідач ОСОБА_2 перебував у статусі присяжного Корольовського районного суду м. Житомира, тому з метою усунення можливих безпідставних звинувачень у необ'єктивному і упередженому розгляді справи та виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін, дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів сторін і цілями, для досягнення яких буде спрямоване рішення по справі, вважаю за необхідне заявити самовідвід від розгляду вищевказаної цивільної справи.
Керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України
Заявлений суддею Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. самовідвід від розгляду справи №296/3010/24 задовольнити.
Відвести головуючого суддю Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М. від розгляду цивільної справи №296/3010/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.
Передати справу №296/3010/24 до відділу організаційного забезпечення з розгляду цивільних та адміністративних справ для визначення складу суду у порядку ст.33 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.М. Анциборенко