Справа № 276/550/24
Провадження по справі№ 1-кп/276/72/24
05 червня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12024060460000019 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця смт. Володарськ-Волинський Володарсько-Волинського району Житомирської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, на утриманні інших осіб не має, раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
15.01.2024 близько 19 год. 00 хв. у ОСОБА_3 , який перебував на території домоволодіння по АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем марки М-412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 та який знаходився в гаражному приміщенні по АДРЕСА_2 .
У вказаний день, 15.01.2024 близько 23 год. 00 хв. ОСОБА_3 прибув до домоволодіння ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 , після чого, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, достовірно знаючи про те, що власник домоволодіння та сторонні особи відсутні та його злочинні дії ніким не будуть викриті, підійшов до гаражного приміщення, в якому зберігався автомобіль.
Перебуваючи поблизу гаражного приміщення, двері якого були зачинені на навісний замок, ОСОБА_3 за допомогою металевого лома, якого заздалегідь взяв з собою з метою полегшення вчинення злочину, шляхом ривка зірвав металевий замок, відчинив двері і таким чином проник до середини гаражного приміщення.
В подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння транспортним засобом, а саме автомобілем, ОСОБА_3 увійшов до підсобного приміщення, після чого руками виштовхав з приміщення автомобіль марки М-412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тобто незаконно заволодів транспортним засобом.
Надалі ОСОБА_3 зателефонував знайомому ОСОБА_6 та повідомив останнього про необхідність надання допомоги у транспортуванні зазначеного автомобіля, яким незаконно заволодів. ОСОБА_6 прибув до АДРЕСА_2 , де знаходився ОСОБА_3 та разом з ним приїхав неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не були обізнані про його злочинні наміри та яких він запевнив, що купив вказаний автомобіль. Після цього вони втрьох виштовхали автомобіль з подвір'я на автомобільну дорогу, де за допомогою автомобіля марки Ford, модель Escort, реєстраційний номер НОМЕР_2 , на якому прибув ОСОБА_6 , здійснили буксирування автомобіля, яким незаконно заволодів ОСОБА_3 .
Таким чином, своїми умисними діями, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, а саме автомобілем марки М-412, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить потерпілому ОСОБА_5 , поєднаному з проникненням у приміщення, ОСОБА_3 заподіяв останньому майнової шкоди на суму 28000 грн.
У судовому засіданні обвинувачений свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та беззастережно, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органом досудового слідства, та підтвердив факт незаконного заволодіння автомобілем марки М-412, в час, місці та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Пояснив, що навмисно вчинив ці дії з метою незаконного заволодіння транспортним засобом. Автомобіль повернуто потерпілому. Не оспорює доказів по даній справі, здобутих органом досудового розслідування. В судовому засіданні щиро покаявся, запевнив суд, що більше не буде вчиняти кримінальні правопорушення, просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засідання повідомив, що йому на праві власності належить автомобіль марки М-412, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 15.01.2024 від сусіда ОСОБА_8 дізнався, що автомобіль марки М-412, який знаходився в гаражі по АДРЕСА_2 , помітили на дорозі поблизу с. Поромівка. Після чого, викликав поліцію та було встановлено, що транспортний засіб викрали з його гаражного приміщення. Зазначив, що претензій до обвинуваченого не має, шкода наразі відшкодована, просить не карати його суворо.
Покази обвинуваченого та потерпілого в судовому засіданні послідовні та логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Крім того, винуватість ОСОБА_3 підтверджується даними протоколу проведення слідчого експерименту від 12.03.2024, в ході проведення якого останній відтворив на місці механізм своїх дій при вчиненні кримінального правопорушення, вказав на приміщення гаражу, де знаходився автомобіль, а також місце на дорозі, де в подальшому його залишив.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких скоєно злочин, суд, відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували, а тому суд вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого, потерпілого, а також дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.
Також в судовому засіданні суд роз'яснив учасникам судового процесу, що у даному випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Судом було з'ясовано, що учасники судового процесу правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, наслідки такого порядку дослідження доказів, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Таким чином, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину встановленою та доведеною повністю, і його дії кваліфікує за ч.2 ст.289 КК України, як умисні дії, які виразились у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаному з проникненням у приміщення.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст.12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до положень ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.
Також суд враховує особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, раніше не судимий, не працює, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, критично ставиться до вчиненого ним діяння та не бажає надалі вчиняти кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведені вище обставини, дані про особу обвинуваченого, наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням думки учасників процесу, зокрема потерпілого, який не має претензій до обвинуваченого, шкоду йому відшкодовано та не наполягає на суворості покарання, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 289 КК України - у виді позбавлення волі в мінімальному розмірі без конфіскації майна із застосуванням положень ст. 75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ч. 1 ст. 76 КК України.
Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу відсутні.
Питання про долю речових доказів, суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи суд відповідно до вимог ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченого.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, арешт на майно не накладався, у зв'язку з чим питання щодо їх долі судом не вирішується.
Керуючись ст. 100, 124, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 Кримінального кодексу України, і призначити йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75, 76 Кримінального кодексу України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного покарання за ч.2 ст.289 КК України, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік і 6 (шість) місяців не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки, а саме: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, а також повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.
Речовий доказ: автомобіль марки М-412, реєстраційний номер НОМЕР_1 - залишити потерпілому ОСОБА_5 як власнику.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи № СЕ-19/106-24/1280-АВ від 24.01.2024 у розмірі 1514 грн. 56 коп. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень п'ятдесят шість копійок).
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Володарсько- Волинський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя: ОСОБА_1