Справа № 161/4309/24
Провадження № 1-кп/161/612/24
м. Луцьк 06 червня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5
розглянувши під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030580003431 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця міста Луцьк, Волинської області, працюючий приватним виконавцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2
раніше не судимий
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
05 березня 2024 року на розгляд Луцького міськрайонного суду Волинської області найшли матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023030580003431 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2024 року у ньому було призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до положень ст. 314 КПК України першочерговим завданням підготовчого судового засідання є вирішення питання про можливість призначення судового розгляду, у зв'язку з чим, суд з'ясовує, чи наявні підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 314 КПК України.
Обґрунтування можливості призначення судового розгляду
У підготовчому судовому засіданні, судом було заслухано думку учасників судового провадження щодо можливості призначення судового розгляду.
Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
Захисник ОСОБА_5 вважав, що в разі задоволення скарги підготовче судове засідання не може бути призначено.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку захисника.
Вирішуючи питання про можливість призначення судового розгляду у цьому кримінальному провадження, суд виходить з такого.
В ході дослідження обвинувального акту судом було встановлено, що він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки містить відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний слідчим, який його складав та прокурором, який його затвердив і до нього додані передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, а підстави для їх повернення прокурору відсутні.
Крім того, суд, з'ясувавши думку сторін, дослідивши обвинувальний акт та додані до них документи, встановив, що угоди у даному кримінальному проваджені не укладались і до суду не надходили, а підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, судом не встановлено.
Також, суд встановив, що дане кримінальне провадження підсудне Луцькому міськрайонному суду.
Таким чином, будь-яких перешкод для призначення судового розгляду не встановлено, а тому суд переходить до розгляду інших скарг, заяв та клопотань учасників підготовчого судового засідання, а також до вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду.
Вирішення питання щодо складання досудової доповіді
На підставі ст.314 ч.3 п.6 КПК України суд в інтересах економічного добробуту та прав людини вважає необхідним доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію», яку надати суду в розумний строк для судового розгляду.
Слід роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 на підставі ст.ст.14, 16 Закону України «Про пробацію» він має право приймати участь у підготовці досудової доповіді, а також на підставі ст.17 вказаного Закону зобов'язаний виконувати законні вимоги персоналу органу пробації та надавати про себе достовірну інформацію персоналу органу з питань пробації.
Вирішення питання щодо скасування арешту
Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 просив розглянути та задовольнити клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 13.11.2023 року.
Обвинувачений просить скасувати арешт на 37 предметів схожих на патрони із написами калібру 7,62, вилучених під час обшуку 03.11.2023 року в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , бо вбачається із змісту обвинувального акту йому не пред'явлено підозру у зберіганні цих предметів.
Захисник ОСОБА_5 підтримав вказане клопотання і просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, зазначив, що арешт накладено обґрунтовано, а тому підстави для його скасування відсутні.
Дослідивши та проаналізувавши доводи викладені обвинуваченим в своєму клопотанні, а також додані до нього документи, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого чи його захисника, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на принцип диспозитивності, суд має встановити наявність або відсутність лише тієї підстави для скасування арешту, про яку зазначає сторона захисту.
Судом встановлено, що арешт, про скасування якого просить заявник, було накладено ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду від 13.11.2023 року на майно, вилучене 03.11.2023 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , в тому числі і 37 предметів, схожих на патрони із надписами калібру 7,62.
Таким чином, накладення арешту на вказане майно було здійснено з підстав та в порядку, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку, зокрема на майнові та корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
При прийнятті рішення про накладення арешту, слідчий суддя посилався на положення ч. 5 ст. 170 КПК України, якими зокрема передбачено, що арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вважає вказане клопотання передчасним та відмовляє у його задоволенні, оскільки питання про скасування арешту майна вирішується одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд.
Скарга адвоката ОСОБА_5 .
У ході підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив скаргу на постанову слідчого про відмову в задоволенні клопотання.
Свою скаргу захисник ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що під час досудового слідства, а саме після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, захисником в інтересах ОСОБА_4 було заявлене клопотання про проведення слідчих дій та долучення до матеріалів кримінального провадження документів. Постановою слідчої відділення розслідування злочинів загальної кримінальної спрямованості СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 від 04.03.2024 року відмовлено в задоволенні клопотання. Дана постанова незаконна та підлягає скасуванню. Наведені в клопотанні слідчі дії мають істотне значення для повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин справи.
Просив постанову слідчої від 04.03.2024 року про відмову в задоволенні клопотання скасувати.
Обвинувачений вимоги скарги свого захисника підтримав і просив її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 заперечував проти її задоволення.
Дослідивши подану скаргу та додані до неї матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
Так, згідно з положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, предметом оскарження на підготовчому судовому засіданні можуть бути лише ті рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не могли бути оскаржені слідчому судді на досудовому розслідуванні в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України (за виключенням рішення про відмову у визнанні потерпілим та рішення, дії чи бездіяльності при застосуванні заходів безпеки, які можуть бути оскаржені як під час досудового розслідування так і під час підготовчого судового засідання).
При розгляді заявленої скарги, суд виходить з таких міркувань.
Враховуючи положення останнього абзацу ч. 4 ст. 291 КПК України, який забороняє надавати суду до початку судового розгляду інші документи ніж обвинувальний акт та додатки до нього, суд не має можливості на підготовчому судовому засіданні перевірити доводи сторони захисту, оскільки здійснення такої оцінки виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.
Суд, дослідивши подану скарги та заслухавши доводи сторін, дійшов таких висновків.
Положеннями ч. 2 ст. 303 КПК України, визначено, що скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора (ніж ті, що зазначені в частині 1 цієї статті) не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже, положення ч. 2 ст. 303 КПК України не містять імперативної вимоги щодо обов'язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказують на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та з дотриманням правил, передбачених статтями 314-318 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання "можуть бути предметом розгляду", а не "розглядаються" чи "підлягають розгляду" тощо, а також пряме відсилання до правил статей 314-316 КПК України).
Ані ч.2 ст.303, ані статті 314-316 КПК не передбачають, що суд в підготовчому судовому засіданні має право ухвалити за результатом розгляду таких скарг одне з рішень, які передбачені ч.2 ст.307 КПК України під час досудового розслідування, а саме скасовувати рішення слідчого чи прокурора, зобов'язувати припинити дію чи, навпаки, вчинити певну дію, відмовити в задоволенні скарги.
Натомість, за змістом ст. 314-316 КПК України, підготовче судове засідання є обов'язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якої є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
З огляду на вказану специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, в межах цієї стадії суд позбавлений можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, а також робити висновки щодо законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні.
Водночас, зі змісту поданої стороною захисту скарги вбачається, що викладені в ній доводи зводяться до виконання певних слідчих дій.
На переконання суду, викладені у скарзі аргументи потребують аналізу законності низки взаємопов'язаних процесуальних дій та рішень у кримінальному провадженні, а відтак, твердження захисника щодо допущених порушень під час досудового розслідування, заперечення з цього приводу сторони обвинувачення, підлягають дослідженню вже під час судового розгляду у ході дослідження доказів, оскільки це матиме значення для оцінки їх допустимості та належності.
Таким чином, розгляд по суті вказаної скарги під час підготовчого судового засідання був би передчасним, потягнув повернення обвинувального акту прокурору для виконання певних слідчих дій, а тому суд приходить до висновку про необхідність долучення її до матеріалів кримінального провадження, без вирішення порушених у них питань по суті.
Одночасно, суд роз'яснює стороні захисту, що доводи викладені у його скарзі будуть розглянуті на стадії судового розгляду, зокрема, під час дослідження доказів, а також під час надання їм оцінки в нарадчій кімнаті.
Вирішення питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду
З метою підготовки до судового розгляду, з'ясувавши думку учасників судового засідання, керуючись ч. 2 ст. 316 КПК України, суд вирішив призначити судовий розгляд на
З'ясувавши думку учасників про склад осіб, які братимуть участь в судовому засіданні, суд дійшов висновку про проведення судового розгляду за участю прокурора, обвинуваченого та захисника.
Щодо питання про виклик свідків, то суд вважає за необхідне вирішувати його на стадії судового розгляду після з'ясування обставин, які відомі або можуть бути відомі конкретному свідку і які мають значення для кримінального провадження.
Керуючись статтями 131, 167-169, 170-174, 236, 297-1, 303, 309, 314-316, 323, 372, 376 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у відкритому судовому засіданні на 14 червня 2024 року на 12 годину 45 хвилин у залі судових засідань Луцького міськрайонного суду Волинської області.
Провести судовий розгляд зазначеного кримінального провадження суддею одноособово в даному складі.
Доручити Луцькому міському відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію», яку надати суду в розумний строк для судового розгляду.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що на підставі ст.ст.14, 16 Закону України «Про пробацію» вони мають право приймати участь у підготовці досудової доповіді, а також на підставі ст.17 вказаного Закону зобов'язані виконувати законні вимоги персоналу органу пробації та надавати про себе достовірну інформацію.
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про скасування арешту майна- відмовити.
Скаргу захисника ОСОБА_5 долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
У судове засідання викликати осіб, які братимуть участь у судовому розгляді - учасників судового провадження.
Міра запобіжного заходу не обиралась.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення її судом.
Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на неї може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Ухвала постановлена в нарадчій кімнаті та надрукована в одному примірнику.
Суддя: ОСОБА_1