Справа № 161/7846/24
Провадження № 2/161/2705/24
03 червня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого - судді Філюк Т.М.
за участю секретаря судового засідання Октисюк С.В.
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину,
23 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Свій позов мотивує тим, щовідповідач є батьком неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що несе додаткові витрати на утримання спільної з відповідачем дитини, які складаються з оплати навчання та харчування дитини. Загальна сума понесених додаткових витрат становить 63 193, 66 гривень, 50 % яких має їй компенсувати відповідач.
Просить суд стягнути з відповідача понесені додаткові витрати на неповнолітнього сина у розмірі 31 596,83 гривень.
Ухвалою суду від 08 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила задовольнити.
Відповідач заперечував щодо задоволення позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони є батьками неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується дослідженою в судовому засіданні копією свідоцтва про народження.
Відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 18 квітня 2019 року постановлено збільшити розмір аліментів та стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 850 гривень щомісячно до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Це положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається цією статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.
За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню у рахунок відшкодування додаткових витрат, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Наявність додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Заявляючи вимогу про стягнення додаткових витрат на утримання дитини позивач вказує, що такі додаткові витрати нею понесені у зв'язку з оплатою за навчання та харчування сина в приватній школі.
Встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в приватній школі за бажанням матері, що не є крайньою необхідністю чи особливими обставинами в розумінні положень статті 185 СК України.
Позивач не довела існування особливих обставин, які зумовили б необхідність платного навчання дитини при наявності можливості отримання дитиною безкоштовної середньої освіти, гарантованої державою, та не навела мотивів вибору освітнього закладу, що зокрема залежить від матеріальних можливостей та бажання батьків, а також погодження такого вибору з батьком дитини.
Понесення таких витрат є добровільним волевиявленням одного із батьків, позивачем не доведено погодження з відповідачем необхідності відвідування дитиною платного навчального закладу.
На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення додаткових витрат на утримання дитини у зв'язку з їх недоведеністю.
Керуючись ст.ст. 12, 13,77,81,89,141, 185, 263,264,265 430 ЦПК України, на підставі ст.ст.180, 184, 185 СК України, суд,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Дата складення повного тексту рішення 06 червня 2024 року
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області Т.М.Філюк