Справа № 161/10803/24
Провадження № 1-кс/161/2989/24
м. Луцьк 06 червня 2024 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , заступника начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_6 , розглянувши клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Слобода-Підлісівська Ямпільського району Вінницької області, громадянина України, українця, командира роти спеціальної розвідки в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, -
Заступник начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до Луцького міськрайонного суду Волинської області із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 строком на 60 (шістдесят) днів, із визначенням суми застави в розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання мотивує тим, що СВ Луцького РУП ГУНП у Волинській області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12024030580000465 від 03 лютого 2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до протоколу затримання від 04.06.2024 підозрюваного ОСОБА_5 04.06.2024 о 18 годині 00 хвилин затримано в порядку ст. 208 КПК України.
05 червня 2024 року ОСОБА_5 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, слідчий суддя заслухав думку слідчого, який вважав, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України, враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які, згідно з ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, зважаючи на особу підозрюваного, який може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, не може бути обраний, думку прокурора, який повністю підтримав клопотання та просив його задовольнити, думку підозрюваного та його захисника, які, кожен зокрема, щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечили.
Окрім цього, від командира запасного взводу запасної роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 , заступника командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 та командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_9 надійшли заяви про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки в яких зазначено, що вони готові взяти на поруки підозрюваного.
Прокурор та слідчий щодо обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки заперечили.
Підозрюваний та його захисник, кожен зокрема, вважали за можливе застосувати запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників, дослідивши клопотання та додані матеріали, дійшов наступного висновку.
Так, згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
З письмового повідомлення про нову підозру, доданого до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 в установленому законом порядку повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України. Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у можливості вчинення підозрюваним даних кримінальних правопорушень, а тому ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у межах даного кримінального провадження.
Водночас, необхідно зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що існують факти та інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, тобто підозра у даному кримінальному провадженні є обґрунтованою.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії підозрюваного кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Отже, обираючи запобіжний захід, слідчий суддя враховує особу ОСОБА_5 , який раніше не судимий, є командиром роти спеціальної розвіки в/ч НОМЕР_1 , тобто діючим війсковослужбовецем Збройних Сил України, активно та безпосередньо приймав участь у відбитті збройної агресії рф проти України, виконував бойові завдання, за особисту мужність і самовіддані дії у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі Указом Президента України від 18.04.2024 № 262/2022 нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеню, однак матеріалами клопотання стверджується вагомість наявних доказів про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, пов'язаних з придбанням, зберіганням, носінням та збутом вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу, в умовах воєнного стану, також наявні ризики, визначені ст. 177 КПК України, а саме підозрюваний, будучи обізнаним про тяжкість інкримінованих йому дій, розуміючи можливість призначення суворого покарання, яке йому може загрожувати у разі доведеності його вини за результатами розгляду кримінального провадження, може здійснити спроби переховування від органу досудового розслідування чи суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, спеціалістів, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші кримінальні правопорушення, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжких умисних злочинів, санкція частини статті якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, зважаючи на кількість епізодів злочинної діяльності та їх характер, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність, тому викладені у клопотанні обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України, на думку слідчого судді, не зможе запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, у зв'язку з чим щодо підозрюваного ОСОБА_5 , з огляду на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов'язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Матеріали справи не містять даних про застереження, які б унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою за станом здоров'я. Також і стороною захисту не надано будь-яких документів, які б свідчили про неможливість перебування підозрюваного під вартою.
Разом з цим, щодо заяв командира запасного взводу запасної роти в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_7 , заступника командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_8 та командира в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_9 про обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистої поруки слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, вимогами ст. 180 КПК України визначено, що особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
Таким чином, особиста порука належить до запобіжних заходів, які поєднані із психологічним впливом на поведінку підозрюваного, що ґрунтується на моральній відповідальності цієї особи перед тими особами, які за нього поручилися.
Крім того, однією з умов обрання такого запобіжного заходу є впевненість суду в тому, що поручитель (поручителі) дійсно може (можуть) впливати на поведінку підозрюваного та забезпечити його доставлення до суду на першу про те вимогу.
При цьому, важливою передумовою ефективної дії запобіжного заходу у вигляді особистої поруки є почуття довіри і поваги підозрюваного до поручителя. Такі взаємовідносини гарантують, з одного боку, прагнення самої особи до дотримання цього запобіжного заходу, а з другого - забезпечують можливість реального впливу поручителів на її поведінку.
Однак, слідчий суддя не вбачає, що особи, які звернулися із заявами про бажання взяти ОСОБА_5 на поруки, мають психологічний чи інший вплив на останнього, враховуючи, що вони є його колегами, а вчинення ним інкримінованих кримінальних правопорушень стало можливим у зв'язку із проходженням підозрюваним військової служби, з метою дотримання ним обов'язків, перебачених ст. 194 КПК України, що свідчить про неможливість забезпечення ними належної поведінки підозрюваного та запобігання наявних вищевказаних ризиків.
Відтак, беручи до уваги викладене вище, слідчий суддя не знаходить підстав на даному етапі кримінального провадження для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.
Згідно з ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Відповідно до протоколу затримання ОСОБА_5 затримано 04.06.2024 о 18:00 год., тому строк тримання під вартою слід обчислювати з вказаної дати та години.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя визначає розмір застави, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим та не порушує права підозрюваного, а підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_5 , слідчий суддя не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 176-178, 183, 193-194, 196-197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02.08.2024включно.
Строк тримання під вартою обчислювати з 04.06.2024, тобто з моменту фактичного затримання підозрюваного.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов'язків - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень.
Згідно з ч. 7 ст. 182 КПК України, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному ухвалою про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заставу в розмірі 181 680 (сто вісімдесят одна тисяча шістсот вісімдесят) гривень внести на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Волинській області: код ЄДРПОУ 26276277, депозитний рахунок №UA278201720355279002000002504, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172 та надати документ, що це підтверджує слідчому, прокурору або суду.
Згідно з ст. 183 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
-прибувати на виклик слідчих чи прокурорів, визначених у даному провадженні, а також до суду у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування кримінального провадження, а в разі неможливості з'явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену посадову особу;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-утриматись від спілкування з свідками, спеціалістами, експертами у даному кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби України у Волинській області свій паспорт для виїзду за кордон або інші документи, що дають право на виїзд з України (у разі наявності).
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
В задоволенні заяв ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 - відмовити.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню в порядку, передбаченому для виконання судових рішень, на підставі ст. 205 КПК України.
Копію ухвали вручити учасникам.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1