Справа № 161/4463/22
Провадження № 2/161/554/24
29 травня 2024 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді - Пахолюка А.М.
при секретарі - Грень А.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», про усунення перешкод у користування спільним майном, шляхом демонтажу добудови до житлового приміщення,-
ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «Явір 2011», про усунення перешкод у користування спільним майном, шляхом демонтажу добудови до житлового приміщення.
Свої вимоги, враховуючи відповідь на відзив, заперечення на заперечення відповіді на відзив, обґрунтовує тим, що є власником житлового приміщення № НОМЕР_1 загальною площею 17,3 кв.м., у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на третьому поверсі даного гуртожитку. Також, на третьому поверсі будинку знаходиться житлове приміщення № НОМЕР_2 , загальною площею 50,8 кв.м, що розташоване в кінці спільного коридору, напроти місць загального користування (санвузла, душової) та належить відповідачам на праві власності .
Вказує, що до житлового приміщення відповідачів здійснено добудову шляхом зайняття частини загального коридору площею 8 кв.м., що позбавляє його можливості вільно переміщуватись в коридорі, заносити великогабаритні речі та дана добудова здійснена без погодження співвласників будинку, порушує будівельні норми та чинить іншим співвласникам будинку перешкоди у вільному доступі до місць загального користування.
З врахуванням наведеного, просить суд, усунути перешкоди в користуванні спільним майном, - коридором третього поверху шляхом зобов'язання відповідачів демонтувати добудову до жилого приміщення АДРЕСА_2 , влаштованому на коридорі третього поверху.
У відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив відповідач ОСОБА_2 , вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають до задоволення. Вказує, що, оскільки, добудову здійснено в коридорі, який є допоміжним приміщенням багатоквартирного будинку та перебуває у спільній сумісній власності усіх співмешканців, то саме ОСББ є органом, що уповноважений на звернення до суду про демонтаж добудови, в інтересах усіх співвласників.
Зазначає, що не заперечує щодо користування даною прибудовою, однак, не є її власником, а право на користування їм надане зборами співвласників, що оформлене протоколом зборів співвласників 3-го поверху будинку, що відповідає положенням Статуту ОСББ та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку».
Також вказує, що позивач, жодним чином не обґрунтував в чому саме полягають перешкоди у користуванні його майном та як вони здійснюються, не довів належними та допустимими доказами, що його право було порушено чи йому чиняться відповідачами перешкоди в користуванні його майном.
Ухвалою суду від 25 квітня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.
Ухвалою суду від 14 листопада 2022 року клопотання позивача задоволено, призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 15 лютого 2024 року поновлено провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 04 березня 2024 року підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду справи по суті.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив, запереченнях. Крім того, суду пояснив, що у зв'язку із зменшенням ширини коридору загального користування, через добудову відповідачів, позивач не має можливості занести душову кабіну до душової кімнати. Також вказав, що до розгляду даної справи по суті, ні йому, ні позивачу не було відомо про наявність рішення зборів ОСББ «Явір 2011», яким надано право користування співвласниками будинку додатковими приміщеннями, які включені в площу для оплати комунальних послуг, а тому на даний час, оспорюють дане рішення у Господарському суді Волинської області. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав з підстав наведених у відзиві на позовну заяву, запереченнях на відповідь на відзив. Просили відмовити в його задоволенні.
Інші відповідачі в судове засідання не з'явилися, хоча повідомлялися судом про день, час та місце розгляду справи.
Представник третьої особи в судове засідання також не з'явився хоча повідомлявся судом про день, час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 є співвласником житлового приміщення АДРЕСА_3 загальною площею 17,30 кв.м., що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, видане згідно з розпорядженням від 08.09.2011 року № 960-р і зареєстроване у відділі реєстру житлового фонду під № 960-р/11 (а.с. 12).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідачам ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на праві спільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності від 23.09.2010 року, належить жиле приміщення АДРЕСА_2 , площею 50,8 кв.м (а.с. 13).
Крім того, згідно з викопіюванням з матеріалів інвентаризаційної справи №57483 гуртожитку по АДРЕСА_1 , станом на 2012 рік, вбачається наявність прибудови до жилого приміщення №113, коридору площею 5,3 кв.м. та приміщення 2 кладовки, площею 2,7 кв.м., інформації щодо самовільного будівництва даних приміщень немає (а.с. 152).
Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на ту обставину, що відповідачі після приватизації жилого приміщення №113, у коридорі загального користування на третьому поверсі гуртожитку, здійснили незаконну добудову, чим порушили санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку та створили перешкоди іншим співвласникам будинку у вільному доступі до місць загального користування, а відтак, підлягає демонтажу.
З даного приводу, суд зазначає наступне.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. ( ч. 1 ст. 319 ЦК України).
Передбачений ст. 391 ЦК України спосіб захисту - усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном - підлягає застосуванню у тих випадках, коли між позивачем, який є власником майна, і відповідачем, який користується спірним майном, не існує договірних відносин щодо цього майна і майно перебуває у користуванні відповідача не на підставі договору, укладеного з позивачем.
У відповідності до ч. 2 ст. 319 ЦК України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. У разі порушення своїх прав власник згідно зі ст. 391 ЦК України має право, зокрема, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. ( 382 ЦК України).
За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.
Правовою підставою вимог про усунення перешкод у користуванні майном є норма статті 391 Цивільного кодексу України, відповідної до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до цієї статті власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном.
Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
Підставою негаторного позову є посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення ним цих правомочностей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).
Власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.( п. 2 ст. 10 Закону України « Про приватизацію державного житлового фонду»).
Використання приміщень загального користування, а також допоміжних приміщень, зміна їхнього призначення, відповідно до ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», відноситься до виключної компетенції загальних зборів співвласників будинку, а не окремих мешканців.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єкти, що належать до спільного майна багатоквартирного будинку, можуть за рішенням загальних зборів об'єднання передаватися в користування, у тому числі на умовах оренди, фізичним та юридичним особам за умови, що не будуть погіршені умови експлуатації багатоквартирного будинку.
Судом встановлено, що відповідно до протоколу установчих зборів від 20 січня 2011 року у гуртожитку за адресою АДРЕСА_1 створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011». Рішенням загальних зборів ОСББ «Явір 2011» (протокол №17 від 13 листопада 2016 року) затверджено Статут ОБСС «Явір 2011» (нова редакція) (далі - Статут) (а.с. 75-86).
Пунктом 3.12 Статуту визначено, що за рішенням загальних зборів повноваження щодо прийняття рішень стосовно спільного майна, яким користується лише певна група співвласників, за умови що при цьому не порушуються права інших співвласників, можуть бути передані цій групі учасників. Такі рішення стосовно спільного майна приймаються зборами зазначеної групи співвласників у порядку, передбаченому пунктами 3.4 - 3.11 Статуту.
У п. 4.5. Статуту вказано, що за рішенням загальних зборів допоміжні приміщення та інше спільне майно будинку можуть передаватися в користування окремим співвласникам. Порядок користування спільним майном визначається загальними зборами (а.с. 84).
Із матеріалів справи вбачається, що протоколом зборів співвласників 3-го поверху 2-го під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 від 22 червня 2022 року, підтверджено право користування співвласників 3-го поверху 2-го під'їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 приміщень загального користування на 3-му поверсі багатоквартирного будинку кожному співвласнику згідно даних технічного паспорту, які включені у платіжки на оплату комунальних послуг зокрема:
- квартира АДРЕСА_4 добудова в загальному коридорі площею 5,3 кв. м. і 2,7 кв.м приміщення у місці загального користування (експлікація технічного паспорта до кв. АДРЕСА_4 );
- квартира АДРЕСА_5 добудова в загальному коридорі площею 2,9 кв.м (експлікація технічного паспорта № НОМЕР_3 ).
Отже, добудови у коридорі загального користування є допоміжними приміщеннями та на праві спільної сумісної власності належать співвласникам будинку, а розпорядження ними здійснюється за рішенням загальних зборів ОСББ.
Відповідно до пп. б п. 5.2 Статуту співвласник зобов'язаний виконувати рішення статутних органів, прийнятих у межах їх повноважень (а.с. 70-73).
Таким чином, як вбачається з протоколу зборів співвласників, співвласники прийняли рішення про надання спірних добудов відповідачам, що відповідає положенням Статуту та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», отже, відповідачі використовують їх на законних підставах.
Окрім цього, зазначеним рішенням ОСББ, позивачу також була надана у користування добудова у загальному коридорі, а відтак, твердження ОСОБА_4 , про порушення його прав внаслідок користування відповідачами добудовою не відповідає встановленому п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, принципу добросовісності.
При цьому, звернення позивача до Господарського суду Волинської області з позовною заявою до ОСББ «Явір 2011» про визнання недійсним рішення зборів співвласників 3-го поверху 2-го під'їзду багатоквартирного будинку ОСББ «Явір 2011» 16.05.2024 року, не зупиняє дії зазначеного рішення на стадії розгляду даної справи по суті.
Відтак, доводи позивача щодо незаконності надання у користування допоміжних приміщень відповідачам, суд вважає безпідставними, оскільки, спірні прибудови, площею 5,3 кв.м. та 2,7 кв.м. не є власністю відповідачів, а право на користування ними, надано останнім на законних підставах.
Також, з висновку експерта від 12.01.2024 року №3/2024 ТзОВ «Волинь-Експерт» судової будівельно-технічної експертизи, вбачається, що зміни конструктивного елемента - загального коридору третього поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 , внаслідок добудови до житлового приміщення №113 наявні у зв'язку з влаштуванням огороджувальних конструкцій (стін) приміщення 1 коридору, площею 5,3 кв.м. та приміщення 2 кладовки, площею 2,7 кв.м. Площа загального коридору третього поверху гуртожитку по АДРЕСА_1 зайнята добудовою до секції №113 - 8,37 кв.м. (а.с. 141-156).
Оцінюючи зазначений письмовий доказ, суд вважає, що висновки даної експертизи жодним чином не встановлюють порушення санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку, на які посилається позивач, як на одну із підстав для задоволення позову.
Так, висновок експерта від 12.01.2024 року №3/2024 судової будівельно-технічної експертизи, та висновки у ньому наведенні, не містять конкретних посилань на норми нормативно-правових актів у галузі будівництва, зокрема, пункти ДБН, які були порушені при здійсненні добудови, а лише підтверджують наявність такої добудови до жилого приміщення №113 та його площу, а тому не впливають на загальні висновки суду у даній справі.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували доводи позивача з приводу того, що відповідачі перешкоджають іншим співвласникам будинку у вільному доступі до місць загального користування.
Позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів, як власника жилого приміщення № НОМЕР_1 на третьому поверсі у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 діями відповідачів, а саме того, що добудова на третьому поверсі цього гуртожитку, яка знаходиться з протилежної сторони по загальному коридорі з житловим приміщенням позивача, має будь-який фізичний контакт з цим приміщенням, впливає на його санітарний, протипожежний та технічний стан, перешкоджає вільному доступу до житлового приміщення позивача, тощо.
Доводи про те, що добудова позбавляє позивача можливості вільно переміщуватись в коридорі, заносити великогабаритні речі, також не підтверджено належними та допустимими доказами.
Разом з тим, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Також, п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову про усунення перешкод в користуванні спільним майном, - коридором третього поверху шляхом зобов'язання відповідачів демонтувати добудову до жилого приміщення №113, необхідно відмовити у зв'язку з його недоведеністю та безпідставністю.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі відмови в позові, судовий збір та інші судові витрати покладаються на позивача.
Таким чином, сплачений судовий збір та витрати позивача на професійну правничу допомогу розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 27, 77, 81, 89, 110, 141, 263-265, 354 ЦПК України, на підставі ст. 41, 47 Конституції України, ст.ст. 15, 23, 356, 361, 376, 379, 380, 382, 383, 385, 386, 391 Цивільного кодексу України, Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», суд,-
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», про усунення перешкод у користування спільним майном, шляхом демонтажу добудови до житлового приміщення.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , жиле приміщення №119.
Відповідач - ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , жиле приміщення №113.
Відповідач - ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_6 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , жиле приміщення №113.
Відповідач - ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_7 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , жиле приміщення №113.
Відповідач - ОСОБА_7 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_6 , жиле приміщення №113.
Третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Явір 2011», код ЄДРПОУ - 37537480, адреса місцезнаходження: 43020, м. Луцьк, вул. Ніла Хасевича, 8.
Повне судове рішення складено 06 червня 2024 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк