Справа № 161/1914/21
Провадження № 1-кп/161/306/24
м. Луцьк 06 червня 2024 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в колегіальному складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
обвинувачених - ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному проваджені, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020030000000019 від 13.01.2020 року про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.3 ст.307, ч.3 ст.311, ч.3 ст.313, ч.2 ст.28 ч.2 ст.317 КК України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про: продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 на 60 днів; про продовження строку дії обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, щодо обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 на два місяці, а також про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_10 на 2 місяці. Клопотання прокурора мотивовані тим, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, які існували на час обрання запобіжних заходів вищевказаним обвинуваченим, а також продовження строку їх дії, не відпали, а продовжують існувати. При цьому, запобігти наведеним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку сторони обвинувачення, не можливо.
Прокурор подані ним клопотання підтримав та просив задовольнити, обвинувачений ОСОБА_12 та його захисник, кожен зокрема, просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити обвинуваченому ОСОБА_13 запобіжний захід на домашній арешт, обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник також просили відмовити у клопотанні прокурора, решта обвинувачених та їх захисники проти задоволення клопотань прокурора не заперечили.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали обвинувального акту, суд дійшов такого висновку.
У відповідності до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
На підставі вимог ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 5 ст. 191 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини в кримінальних справах розумний строк, про який йдеться у п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з моменту обвинувачення особи, тобто з часу, коли компетентні органи офіційно її повідомили, що вона вчинила злочин. Стосовно закінчення цього строку у кримінальних справах період, про який йдеться у п.1 ст. 6 Конвенції, охоплює все провадження, включаючи оскарження (Рішення Європейського суду з прав людини «Меріт проти України»).
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).
У п. п. 79, 80 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року Європейський суд зазначає, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Після спливу певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і судові органи зобов'язані навести інші підстави для продовжуваного тримання під вартою.
ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , кожен зокрема, обвинувачуються у вчиненні ряду умисних корисливих злочинів, один з яких відноситься до категорії особливо тяжких, санкція ч.3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, окрім того, обвинувачений ОСОБА_12 у ході судового провадження грубо порушив обов'язки, які були покладені на нього судом та ухилився від суду, внаслідок чого його було оголошено у розшук, а тому наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що вони можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі впливати на свідків, які на даний час не допитані судом.
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , кожен зокрема, обвинувачуються у вчиненні умисного корисливого злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, санкція ч.3 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що вони можуть вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в тому числі впливати на свідків, які на даний час не допитані в ході судового розгляду.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що наведені ризики не зменшилися та продовжують існувати, та менш суворі запобіжні заходи не здатні їм запобігти, тому слід продовжити строк дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжний захід у виді домашнього арешту в певний період доби.
Разом із тим, суд вважає, що ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_12 на даний час істотно зменшився, оскільки обвинувачений тривалий час перебуваює під вартою без винесення кінцевого процесуального рішення у справі, в разі доведення стороною обвинувачення його вини строк попереднього ув'язнення буде зараховано останньому у строк покарання. Обвинувачений ОСОБА_12 також ствердив, що наміру переховуватися від суду не має, зобов'язався прибувати за викликами в судові засідання у даній справі.
Із врахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що прокурором не доведено, що заявлені ризики на даний час не зменшилися, а також те, що вони виправдовують подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_12 під вартою. Окрім того, на думку суду, подальше перебування обвинуваченого під вартою буде суперечити п.п. «c» п. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.
На підставі ч.2 ст.331, ч.5 ст.199, ч.4 ст.194 КПК України суд відмовляє у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_12 та застосовує до останнього запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, у виді домашнього арешту із забороною залишати житло в певний період доби та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, що на думку суду, здатен запобігти ризикам, наявність яких була доведена прокурором при розгляді клопотань щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.177, 181, 369, 372 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження строку дії обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_11 задовольнити.
Продовжити на 2 (два) місяці, тобто до 06 серпня 2024 року, строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України що покладені на обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- прибувати за викликом до суду за викликами;
- не відлучатися за межі території України без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченими, свідками та експертами в даному кримінальному провадженні, поза межами судових засідань;
Продовжити на 2 (два) місяці, тобто до 06 серпня 2024 року, строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України що покладені на обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:
- прибувати до суду за викликами;
- повідомляти суд про зміну місця проживання та роботи;
- не відлучатися за межі території Волинської області без дозволу суду;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченими та свідками в даному кримінальному провадженні;
- здати (за наявності) на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту ОСОБА_10 задовольнити.
Продовжити на 2 (два) місяці, тобто до 06 серпня 2024 року включно, запобіжний захід у виді домашнього арешту застосований до обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_10 , без дозволу суду з 22.00 год. до 06.00 год. залишати місце свого проживання: АДРЕСА_1 .
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 такі обов'язки:
- повідомляти суд про зміну місця свого місця проживання або роботи;
- здати (за наявності) на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- прибувати за викликом до суду;
- утримуватися від спілкування з обвинуваченими та свідками в даному кримінальному провадженні.
У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_12 відмовити.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_12 запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 06 серпня 2024 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_12 , без дозволу суду з 22.00 год. до 07.00 год. залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у м.Луцьку для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття).
На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_12 такі обов'язки:
- прибувати за викликами до суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні №12020030000000019;
- носити електронний засіб контролю.
На підставі п.2 ч.3 ст.202 КПК України обвинуваченого ОСОБА_12 , негайно звільнити з-під варти та зобов'язати невідкладно прибути до місця свого проживання.
Ухвалу про продовження та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинувачених.
Згідно ст.181 ч.4 КПК України орган Національної поліції зобов'язаний негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий
Судді