Ухвала від 06.06.2024 по справі 910/12257/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

06.06.2024Справа № 910/12257/13 (910/8650/23)

Суддя Господарського суду міста Києва Яковенко А.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" в особі ліквідатора Огулькової А.М.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколаб»

про витребування майна

в межах справи №910/12257/13

За заявою ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/12257/13 за заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" про банкрутство.

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" в особі ліквідатора Огулькової А.М. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколаб» про витребування майна.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Суд відзначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з огляду на таке.

По-перше, відповідно до вимог частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір вираховується в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частина 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір»).

При цьому, судовий збір з позовної заяви про витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях, як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Аналогічна правова позиція міститься в пункті 2.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Звертаючись із даним позовом до суду, заявником було сплачено судовий збір у розмірі 19 891,92 грн., що підтверджується доданою до матеріалів позовної заяви банківської квитанції № 32528798800007008333 від 31.05.2023.

Вказаний розмір судового збору позивачем сплачено відповідно до визначеної вартості майна станом на 2010 рік у розмірі 1 300 125,00 грн.

В той же час, суд критично ставиться до визначення розміру судового збору позивачем, виходячи з вартості майна на 2010 рік, оскільки позов був поданий в 2023 році.

Згідно зі ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлового будинку від 15.12.2020 укладеного між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ніколаб» ціна продажу спірного майна становить 27 288 751,05 грн.

Таким чином, правомірним розмір судового збору за подачу даної позовної заяви про витребування майна є 409 331,27 грн. (27 288 751,05 грн. (вартість майна) *1,5%).

За таких обставин, позивачем не доплачено судовий збір у розмірі 389 439,35 грн. (409 331,27 грн. (судовий збір визначений судом) - 19 891,92 грн. (судовий збір, сплачений позивачем за подачу даної позовної заяви).

По друге, відповідно до п.4 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Так, в прохальній частині позовної заяви позивач просить витребувати з незаконного володіння ТОВ «Ніколаб» у володіння законного власника - ТОВ «Будівельно-івнестиційна компанія «Інтербудінвест» нежитловий будинок, загальною площею 1 368,90 кв.м., що розташований за адресою: м. Київ, вул. Салютна, будинок №15 (РНОНМ 1812628880000) шляхом внесення запису про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

В той же час, суд зазначає, що предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Таким чином, формулювання «витребування майна шляхом внесення запису про право власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» потребує уточнень, а саме вказана вимога є окремою вимогою про визнання права власності, або така є фактично способом виконання рішення, у разі його задоволення.

У відповідності до частини 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" в особі ліквідатора Огулькової А.М. підлягає залишенню без руху, адже позивачем не було дотримано вимог п.4 ч. 3 ст. 162, п. 2, ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України при зверненні з нею.

Суд звертає увагу Позивача на те, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" в особі ліквідатора Огулькової А.М. до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ніколаб» про витребування майна залишити без руху.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудівнест" в особі ліквідатора Огулькової А.М. протягом десяти робочих днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- доказів доплати судового збору у розмірі 389 439,35 грн.;

- уточнення формулювання прохальної частини позову;

- у разі подання додаткових доказів - доказів направлення відповідних доказів іншим учасникам справи на адресу місцезнаходження, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань або через свої електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя А.В. Яковенко