Справа № 156/644/24
Провадження № 3/156/489/24
05 червня 2024 року сел.Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Малюшевська І.Є., розглянувши матеріали, що надійшли з військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Нікіта, Автономна Республіка Крим, українця, громадянина України, одруженого, військовослужбовця, старшого сапера розмінування 2 відділення розмінування 3 взводу розмінування 1 роти розмінування батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 , у званні старший солдат, зареєстрованого за адресою та машканця: АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - не з'явився,
І. Обставини справи встановлені судом
З протоколу про військове адміністративне правопорушення в/ч НОМЕР_1 № 361 від 03.06.2024 року слідує, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №151 від 31.05.2023 року старший солдат ОСОБА_1 перебуває на посаді старшого сапера розмінування 2 відділення розмінування батальйону розмінування 3 взводу роозмінування батальйону розмінування 1 роти розмінування батальйону розмінування. На момент складання протоколу старший солдат ОСОБА_1 перебуває на ППД батальйону розмінування у АДРЕСА_2 .
Старший солдат ОСОБА_1 згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.05.2024 року № 125 перебував у відрядженні в зведеному підрозділі підтримки № НОМЕР_2 (ЗППЗ) поблизу АДРЕСА_3 для виконання завдань з фортифікаційного обладнання оборонних рубежів.
19.05.2024 року близько 19:25 год майором ОСОБА_2 був виявлений старший солдат ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. У супроводі фельдшера молодшого сержанта ОСОБА_3 та старшого групи майора ОСОБА_2 старший солдат ОСОБА_1 був доставлений в медичний заклад - Комунальне некомерційне підприємство «Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань» (КНП «ОКМЦСНЗ») м. Суми для освідування.
19.05.2024 року близько 20:55 старший солдат ОСОБА_1 , перебуваючи в медичному закладі КНП «ОКМЦСНЗ» м. Суми та, очікуючи на проходження освідування на стан алкогольного спґяніння, пішов у туалет та не повернувся. Пошуки старшого солдата ОСОБА_1 , розпочаті групою супроводу, однак результату не дали.
19.05.2024 року о 21:25 год майору ОСОБА_2 вдалось додзвонитись до старшого солдата ОСОБА_1 , який повідомив, що повертатись на службу наміру не має. Місце свого перебування відмовився повідомляти, а також попросив його не шукати.
Однак, 19.05.2024 року о 21:55 год офіцеру психологу батальйону розмінування молодшому лейтенанту ОСОБА_4 також вдалось зв'язатись із старшим солдатом ОСОБА_1 , який повідомив, що обов'язково повернеться на службу.
22.05.2024 року близько 18:40 год старший солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся в розташування управління військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_4 , після чого близько 20:00 год у супроводі старшого лейтенанта ОСОБА_5 був доставлений у пункт постійної дислокації батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Таким чином старший солдат ОСОБА_1 19.05.2024 року умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби та проходження медичного огляду на встановлення факту алкогольного сп'яніння, самовільно залишив медичний заклад - КНП «ОКМЦСНЗ» м. Суми та був незаконно відсутній на військовій службі терміном до 3 (трьох) діб.
У зв'язку із введенням в Україні військового стану командування військової частини просить суд не розглядати адміністративне стягнення у виді арешту з утриманням на гауптвахті (гауптвахти на даний час виконують функції з утримання більш небезпечних осіб), а розглядати адміністративне стягнення у виді штрафу. Старший солдат ОСОБА_1 отримує гідне грошове забезпечення рівня контрактника. Адміністративне правопорушення передбачене частиною 3 статті 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення солдат ОСОБА_1 вчинив в умовах особливого періоду, оскільки, відповідно до ст.1 Закону України «Про оборону України», з моменту введення в дію Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 року № 69/2022 в Україні діє особливий період. У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року введено воєнний стан в Україні.
Такими своїми діями військовослужбовець ОСОБА_1 вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст. 172-11 КУпАП.
ІІ. Пояснення учасників справи
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, для участі у судовому засіданні не прибув. 04.06.2024 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подав заяву про здійснення розгляду справи без його участі та визнання своєї вини у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N 50966/99 від 14.10.2003).
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені в тому числі ст. 172-11 КУпАП розглядаються протягом доби (ч. 2 ст. 277 КУпАП).
Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 172-11 КУпАП не є обов'язковою.
Беручи до уваги те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього адміністративного протоколу і що розгляд справи відбудеться о 10:00 год 05.06.2024 року в Іваничівському районному суді Волинської області, проте не вжив жодних заходів для явки до суду, подав заяву про здійснення розгляду справи без його участі та визнання ним вини, та не подав клопотань щодо надання доказів невинуватості чи будь-яких інших доказів, які б вказували чи мали місце події, зазначені в протоколі та обставини їх виникнення, тому суддя вважає, що є всі підстави для прийняття справедливого, законного та неупередженого рішення без участі такого.
ІІІ. Застосоване судом законодавство:
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено у частинах 1 та 2 статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
За вимогами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд не уповноважений перекладати цей обов'язок на себе. Як кожен доказ окремо, так і вся їх сукупність, підлягають оцінці. Правильна оцінка доказів - це найважливіша умова прийняття законного, об'єктивного, обґрунтованого, і правильного рішення у справі. Оцінка доказів здійснюється за внутрішнім переконанням посадової особи. Це означає, що під час повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи у посадової особи формується своя певна думка щодо конкретної справи. Ця думка ґрунтується на некритичному ставленні до окремих доказів, відсутності будь-яких переваг одних доказів перед іншими, додержанні законності. До того ж посадова особа керується своєю правосвідомістю. Оцінюють докази посадові особи, що уповноважені розглядати справу про адміністративне правопорушення, а також інші особи, що беруть участь у справі. Це проявляється у клопотаннях, поясненнях цих осіб, що допомагає посадовій особі прийняти правильне рішення.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст.172-11 КУпАП адміністративним правопорушенням вважається, самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов'язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез'явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез'явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Суб'єктами даного адміністративного правопорушення є військовослужбовці.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-11 КУпАП є порядок проходження військової служби.
З об'єктивної сторони правопорушення полягає, зокрема, у самовільному залишенні військової частини або місця служби військовослужбовцем тривалістю до трьох діб.
ІV. Оцінка суду
З копії військового квитка серії НОМЕР_3 виданого 05.04.2023 року та копії витягу з наказу командира військової чакстини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_6 від 31.05.2023 року № 151 солдат ОСОБА_1 був мобілізований до лав Збройних Сил України та з 01.06.2023 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . На даний час обіймає посаду старшого сапера розмінування 2 відділення розмінування 3 взводу розмінування 1 роти розмінування батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 . Таким чином ОСОБА_1 , відповідно до ч. 6 ст. 2 «Про військовий обов'язок і військову службу» є військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку із чим на нього покладено обов'язок дотримуватися положень і правил військової служби, зокрема передбачених Статутом внутрішньої служби Збройний сил України. Обов'язки військовослужбовців визначені Статутом внутрішньої служби ЗС України, зокрема: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народу, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; беззастережно виконувати накази командирів (начальників); постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно.
Протокол в/ч НОМЕР_1 № 361 про військове адміністративне правопорушення від 03.06.2024 року є належним та допустимим доказом у розмінні ст.256 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про військове адміністративне правопорушення серії в/ч НОМЕР_1 № 361 від 03.06.2024 року у якому викладені обставини і зміст правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП;
- копією довідки-доповіді тво командира батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 від 19.05.2024 року про те, що старший сапер розмінування 2 відділення розмінування 3 взводу розмінування 1 роти розмінування старший солдат ОСОБА_1 19.05.2024 року близько 19:25 год був виявлений командиром зведеного підрозділу підтримки № НОМЕР_2 (ЗППЗ) майором ОСОБА_2 на ППД біля АДРЕСА_3 з ознаками алкогольного сп'яніння разом із солдатом ОСОБА_8 . У супроводі медика підрозділу, до якого прикомандирована група ЗППЗ, та старшого групи майора ОСОБА_2 , старший солдат ОСОБА_1 та солдат ОСОБА_8 були доставлені в КНП “Обласний клінічний медичний центр соціально небезпечних захворювань” м.Суми на освідування. Близько 20:55 год 19.05.2024 року старший солдат ОСОБА_1 попросився у туалет. Так як група супроводу складалась з двох осіб, у туалет із ст. солдатом ОСОБА_1 ніхто не пішов. Старший солдат ОСОБА_1 з туалету не повернувся, пошуки результату не дали. На дзвінки одразу не відповідав, проте о 21:25 год майору ОСОБА_2 вдалось додзвонитись до старшого солдата ОСОБА_1 ,який повідомив, що повертатись на службу не збирається, місце свого перебування відмовився повідомляти, а також попросив його не шукати. 19.05.2024 року о 21:55 год офіцеру психологу батальйону розмінування молодшому лейтенанту ОСОБА_4 вдалось зв'язатись із старшим солдатом ОСОБА_1 , який повідомив, що 20.05.2024 року повернеться на службу. На даний момент тривають пошукові дії.
- копією довідки-доповіді тво командира батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 від 22.05.2024 року про повернення з самовільного залишення військової частини відповідно до якої 22.05.2024 року близько 18:40 год він отримав інформацію від оперативного чергового військової частини НОМЕР_1 , що старший сапер розмінування 2 відділення розмінування 3 взводу розмінування 1 роти розмінування старший солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся в управління військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_4 . 22.05.2024 року близько 20:00 год старший солдат ОСОБА_1 у його супроводі був доставлений на ППД батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 ;
- копією наказу тво командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_9 від 27.05.2024 року № 742 про результати проведення службового розслідування за результатом якого старший солдат ОСОБА_1 з 05.05.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.05.2024 року № 125 перебуває у відрядженні в зведеному підрозділі підтримки № НОМЕР_2 поблизу АДРЕСА_3 для виконання завдань з фортифікаційного обладнання оборонних рубежів. 19.05.2024 близько 19:25 год командиром зведеного підрозділу підтримки № НОМЕР_2 майором ОСОБА_2 виявлені у пункті дислокації ЗППЗ біля АДРЕСА_3 старший солдат ОСОБА_1 та солдат ОСОБА_8 з ознаками алкогольною сп'яніння. У супроводі фельдшера батальйону до якого приряджений ЗППЗ молодшого сержанта ОСОБА_3 та старшого групи майора ОСОБА_2 військовослужбовців було доставлено в КНП «ОКМЦСНЗ» м. Суми для проходження медичного огляду на огляд на стан алкогольного, наркотичною чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції.
19.05.2024 близько 20:55 старший солдат ОСОБА_1 спитав дозволу вийти у туалет. Так, як група супроводу складалась з двох осіб у туалет із старшим солдатом ОСОБА_1 ніхто не пішов. Старший солдат ОСОБА_1 з туалету не повернувся. 19.05.2024 близько 20:59 год групою супроводу були розпочачі пошуки старшого солдата ОСОБА_1 Пошуки в будівлі та поблизу КНП «ОКМЦСНЗ» м. Суми результату не дали. Оскільки група майора ОСОБА_2 на освідування привезла двох військовослужбовців, було прийнято рішення припинити пошуки старшого солдата ОСОБА_1 та доставити солдата ОСОБА_8 у ІНФОРМАЦІЯ_2 для оформлення протоколу щодо адміністративного правопорушення за частиною 3 статті 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
19.05.2024 о 21:25 майору ОСОБА_2 вдалось до додзвонитись до старшого солдата ОСОБА_1 , який повідомив, що повертатись на службу наміру не має. Місце свого перебування відмовився повідомляти, а також попросив його не шукати.
Однак, 19.05.2024 о 21:55 год офіцеру психологу батальйону розмінування молодшому лейтенанту Ковальській ІО.ІО. також вдалось зв'язатись із старшим солдатом ОСОБА_1 , який повідомив, що обов'язково повернеться на службу, що свідчить про його умисні дії та намір військовослужбовця тимчасово ухилитися від військової служби.
22.05.2024 близько 18:40 год старший солдат ОСОБА_1 самостійно повернувся в розташування управління військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_4 , після чого близько 20:00 у супроводі старшого лейтенанта ОСОБА_5 був доставлений у пункт дислокації батальйону розмінування військової частини НОМЕР_1 що у АДРЕСА_2 .
В подальшому 22.05.2024 року близько 21:00 год старшого солдата ОСОБА_1 у супроводі старшого лейтенанта ОСОБА_10 було доставлено у приймальне відділення КНП «Іваничівська багатопрофільна лікарня» для проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують у вагу та швидкість реакції; за висновком № 55 від 22.05.2024 року старший солдат ОСОБА_1 визнаний тверезим (результат 0 ‰).
Таким чином, старший солдат ОСОБА_1 під час проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, в порушення ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України “Про оборону України”, статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу”, ст.ст. 11, 13, 16, 17, 49, 127, 128, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вимог Голови Адміністрації Держспецтрансслужби військової частини НОМЕР_1 щодо дотримання статутного порядку, недопущення порушень військової дисципліни під час проходження військової служби, порушив військову дисципліну, а саме: 19.05.2024 року умисно, з метою тимчасового ухилення від військової служби та проходження медичного огляду на встановлення факту алкогольного сп'яніння, самовільно залишив медичним заклад - КНП «ОКМЦСНЗ» м. Суми та незаконно був відсутній на військовій службі до 3 (трьох) діб. В діях старшого солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення військового адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Даний випадок став можливим внаслідок особистої недисципліновиності старшого солдата ОСОБА_1 , недостатніх його моральних і психологічних якостей, схильності військовослужбовця до вживання алкоголю, легковажного ставлення військовослужбовця до військової служби.
Під час проведення розслідування від старшого солдата ОСОБА_1 на ім'я командування військової частини НОМЕР_1 скарг та заяв не надходило.
За наслідками службового розслідування тво командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_9 старшому лейтенанту ОСОБА_10 віддано наказ скласти на старшого солдата ОСОБА_1 адміністративний протокол за попередньою правовою кваліфікацією передбаченою частиною 3 статі 172-11 КУпАП та надіслати на розгляд до відповідного суду. Також, за порушення статей 11, 13, 127, 128, 129 та 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, старшого сапера розмінування 2 відділення розмінування 3 взводу розмінування 1 роти розмінування старшого солдата ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено на нього дисциплінарне стягнення у виді суворої догани.
- копією письмових пояснень заступника командира 1 роти розмінування з морально-психологічного забезпечення батальйону розмінування в/ч НОМЕР_1 ст. лейтенанта ОСОБА_11 у яких описано обставини пошуку 19.05.2024 року ОСОБА_1 ;
- копією письмових пояснень заступника командира 2 роти розмінування з морально-психологічного забезпечення батальйону розмінування в/ч НОМЕР_1 майора ОСОБА_12 у яких описано обставини пошуку 19.05.2024 року ОСОБА_1 ;
- копією письмових пояснень офіцера батальйону розмінування в/ч НОМЕР_1 мол. Лейтенанта ОСОБА_13 у яких описано обставини пошуку 19.05.2024 року ОСОБА_1 ;
- іншими документами, доданими до протоколу.
Докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП є повними, безсумнівними, належними та допустимими, такими, що доповнюють одне одного, оскільки, відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Доказів поважності залишення медичного закладу та місця проходження служби ОСОБА_1 на розгляд суду не надано.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії посадових осіб щодо складання відносно нього протоколу про військове адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов висновку в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-11 КУпАП -самовільне залишення військової частини або місця служби будь-яким військовослужбовцем тривалістю до трьох діб.
V. Накладення адміністративного стягнення
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують відповідальність та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення суддею не встановлено.
Під час вирішення питання щодо накладення стягнення, суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», та цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд бере до уваги характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який є одруженим, військовослужбовцем, відсутність характеристики на ОСОБА_1 за місцем проходження служби, характер та обставини адміністративного правопорушення, також суд враховує майновий стан порушника (працевлаштований), ступінь його вини, до адміністративної відповідальності притягується вперше, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність, тому вважає за необхідне накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень.
Таке покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративні правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, однак враховуючи, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір" військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, тому суд не вбачає підстав для звернення судового збору із ОСОБА_1 .
Керуючись частиною 3 статті 172-11 КУпАП, статтями 33, 22, 34, 35, 40-1, 245, 250-252, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суд -
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-11 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот) гривень 00 коп.
Встановити ОСОБА_1 строк для добровільної сплати визначеної суми штрафу 15 днів з дня вручення йому копії цієї постанови. Рахунок для оплати штрафу: отримувач коштів: ГУК у Волинські області/с Павлівка/21081100; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA798999980313010106000003466.
У разі несплати штрафу правопорушником у встановлений строк стягнути в порядку примусового виконання цієї постанови із ОСОБА_1 в дохід держави подвійний розмір штрафу, визначеного в постанові, тобто 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від сплати судового збору на підставі п. 12 ч. 1 ст. 5 ЗУ "Про судовий збір".
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя І. Є. Малюшевська