Єдиний унікальний номер справи: 766/12025/23
Номер провадження: 33/819/ 59/24
Головуючий у першій інстанції: Рябцева М.С.
Доповідач: Калініна О.В.
29 травня 2024 року Херсонський апеляційний суд у складі судді Калініної О.В., при секретарі Литвиненко Т.О. за участю ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 19 лютого 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 лютого 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
ОСОБА_1 на вказану постанову подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову від 19.02.2024 року скасувати закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вказує, що постанова від 19.02.2024 року підлягає скасуванню, як така що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що:
Транспортним засобом він не керував, суд невірно розтлумачив надані ним пояснення в судовому засіданні ; з наданих на запит суду відеоматеріалів встановити , що він керував транспортним засобом неможливо, оскільки відеоматеріал є непослідовний , фрагментарний;
Підстав для зупинки його у зв'язку із порушенням ПДР не було та працівниками не зазначено;
Протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП йому вручено не було; суд не мав процесуальних прав проводити судовий процес без даних про вручення йому копії протоколу про правопорушення, оскільки це є істотним порушенням права на захист, так як йому фактично не пред'явлено адміністративне звинувачення;
При огляді на стан сп'яніння свідків не було залучено;
Про відео з нагрудної камери поліцейського в протоколі не зазначено;
Суд в порушення презумпції невинуватості сам збирав докази його вини, випробовуючи відеозапис з нагрудної камери поліцейського;
Рапорт працівника поліції не може слугувати доказом винуватості водія у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки він є зацікавленою особою;
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки Драгер йому не пред'являлося, ці документи відсутні і в матеріалах справи.
Судом не враховані правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17 , від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а .
ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення апелянта , вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи клопотання та апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч.7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги та в межах викладених в ній доводів.
З постанови від 19.02.2024 року вбачається, що суд встановив, що ОСОБА_1 28.11.2023 року о 17.20 год., в м. Херсоні по вул. Острівське шосе, керував транспортним засобом «Тойота Авенсіс», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер», результат огляду 1,46 проміле. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР.
Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення , як видно, суд побудував на даних, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 096748 від 28.11.2023 року,
- чек-листі тесту газоаналізатора «Драгер», результат 1,46 %;
- рапорті працівника поліції про те, що під час патрулювання міста за адресою: м. Херсон, вул. Острівське шосе, був зупинений водій автомобілю «Тойота Авенсіс» реєстраційний номер НОМЕР_1 , під час розмови з водієм, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано пройти медичний огляд на місці за допомогою газоприладу «Драгер» або у найближчому медичному закладі. Водій погодився пройти огляд на місці. За результатом проходження медичного огляду на місці за допомогою алкотестера «Драгер», у останнього було виявлено 1,46 проміле;
- відеофайлах з нагрудних відео реєстраторів поліцейських, якими підтверджено обставини, за яких ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки за допомогою алкотестеру «Драгер», після проходження тесту, результат виявився 1,46 проміле, заперечень щодо результатів огляду не заявляв.
Здійснюючи перегляд вказаної постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд враховує наступне.
За приписами п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У відповідності до положень ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно із п. п. 1, 6, 7, 9, 10 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, згідно положень ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом на виконання вимог ст.ст. 245,252,278, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясовано обставини вчинення адміністративного правопорушення, надано належну оцінку дослідженим доказам.
Як вбачається суд взяв до уваги протокол про адміністративне правопорушення ААБ № 096748 від 28.11.2023 року, в якому зазначено , що 28.11.2023 року о 17.20 год., в м. Херсоні по вул. Острівське шосе, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Тойота Авенсіс», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода , результат алкотестеру Драгер 6810 показав 1,46 проміле, порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР.
У протоколі зазначено, що автомобіль передано тверезому водію ОСОБА_2 .
Зміст протоколу відповідає вимогам ст. 256 КУпАП , заперечень щодо зазначених у протоколі обставин ОСОБА_1 до протоколу не вніс, пояснень не надав.
Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 не спростував того , що він відмовився підписувати протокол та давати пояснення.
Доводи апелянта про те, що суд не мав підстав розглядати справу через неотримання ним копії протоколу , апеляційний суд відхиляє, оскільки , як видно, ОСОБА_1 як особа , щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами на викладення своїх заперечень та отримання копії протоколу.
Протокол про адміністративне правопорушення оцінений судом у сукупності з іншими доказами, і обставини , які в ньому зазначені, об'єктивно підтверджуються, зокрема чек-листом алкотестера Драгер , з якого видно , що 28.11.2023 року ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння і результат алкотестера - 1, 46 %.
Обставини , які вказані у протоколі узгоджуються із відомостями , що зафіксовані на відеозаписі , з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп'яніння , результат алкотестеру 1,46 проміле.
КУпАП не містить застережень щодо об'єму відеозапису, який може бути наданий до суду як доказ у справі про адміністративне правопорушення, а досліджений судом відеозапис фіксує саме ті обставини, які підлягають з'ясуванню при розгляді справи за ч. 1 ст.130 КУпАП, тобто процес проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння алкотестером Драгер та його результати.
На відеозаписах, витребуваних апеляційним судом за клопотанням апелянта та досліджених , зафіксовано запис обставин з моменту проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння до закінченням складання протоколу про адміністративне правопорушення. Обставини, що зафіксовані на досліджених апеляційним судом відеозаписах не спростовують висновки суду , викладені у постанові.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, про те, що суд першої інстанції позбавлений права самостійно збирати докази по справі, а саме не повинен був витребовувати запис з камери нагрудного відеореєстратора патрульного поліцейського є непереконливим з огляду на положення п.4 ст.278 КУпАП, відповідно до яких визначено повноваження органу(посадової особи) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішити, зокрема, питання щодо витребування необхідних додаткових матеріалів. Отже, витребування судом відеозапису фіксації події адміністративного правопорушення є належним заходом, спрямованим на встановлення усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема для перевірки дотримання вимог поліцейським порядку проведення огляду на стан сп'яніння , передбачений ст. 266 КУпАП.
В апеляційній скарзі апелянт не наводить доводів по свою незгоду із результатами пройденого огляду алкотестером Драгер. Не вбачається того, що ОСОБА_1 висловлював свою незгоду із результатами огляду після його проходження також з досліджених судом матеріалів провадження.
Посилання апеляційної скарги на те, що перед проходженням огляду йому поліцейськими не було надано сертифікат відповідності на алкотестер і що ці документи відсутні в матеріалах справи , як на підставу для скасування постанови , не є прийнятними.
Згідно з положеннями п. 5 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 09.11.2015 року ( далі- Інструкція) перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_1 перед проходженням огляду технічним засобом вимагав у поліцейського надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки- алкотестера Драгер 6810 , а тому доводи про порушенням поліцейським цих вимог не знайшли свого підтвердження. Під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 підтвердив , що не заявляв вимогу про надання сертифікатів на алкотестер. Клопотань про витребування цих документів апеляційним судом апелянт не заявляв.
Щодо необхідності присутності двох свідків при проведенні огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, то апеляційний суд зауважує, що таке твердження не узгоджується зі змістом частини 2 статті 266 КУпАП в редакції з , яка була чинною на день складання протоколу, згідно якої присутність свідків передбачена лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису, якщо огляд проводиться поліцейським. Щодо обставин справи, яка переглядається, фіксування проходження огляду відбувалося технічними засобами відеозапису, що відповідає приписам закону.
Не є спроможними і твердження апеляційної скарги про те, що провадження у справі підлягає закриттю , оскільки на відеозаписі не зафіксовано, що ОСОБА_1 керував автомобілем до його зупинки. Нормами ст. 266 КПК передбачено, що поліцейським має бути застосовані технічні засоби відеозапису саме під час проведення огляду на стан сп'яніння.
Разом із тим, нормами КУпАП не передбачено, що інші обставини , які підлягають встановленню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачене ст.130 КУпАП мають бути доведені лише відеозаписом.
Ці обставини встановлюються сукупністю доказів, визначених ст. 251 КУпАП України.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку сукупності досліджених доказів та дійшов висновку, що вони вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Так у протоколі про адміністративне правопорушення від 28.11.2023 року, до змісту якого ОСОБА_1 не було внесено заперечень та який за приписами ст. 251 КУпАП є самостійним доказом зазначено, що ОСОБА_1 у вказані у протоколі час та місці керував транспортним засобом та пройшов огляд на стан сп'яніння на алкотестері Драгер 6810 з результатами 1, 46 проміле.
Під час проходження огляду та складання протоколу ОСОБА_1 як видно з матеріалів справи не вказував на те, що автомобілем керувала інша особа , як про те він зазначив під час апеляційного розгляду в своїх поясненнях.
Як видно із постанови суду , під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вказував на те, що він дійсно керував автомобілем, його зупинили працівники поліції на блокпосту, під час перевірки документів працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно розтлумачив його пояснення в цій частині апеляційним судом відхиляються, оскільки пояснення є зрозумілими для тлумачення їх прямого значення.
Про те, що не він , а інша особа керувала транспортним засобом ОСОБА_1 , як видно, вказав лише на стадії апеляційного розгляду , про допит цієї особи в якості свідка клопотання не заявляв, такі його пояснення апеляційний суд оцінює критично. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 також не наводив обґрунтування того, що інша особа керувала транспортним засобом на момент зупинки поліцейськими.
В наявному у справі рапорті поліцейського зазначено, що при патрулюванні мікрорайону Корабел « Острів» поліцейськими був зупинений транспортний засіб Тойота Авенсіс, реєстраційний номер НОМЕР_1 для фільтраційних заходів , під час розмови було виявлено, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано продути алкотестер Драгер, він погодився, результат показав 1,46 проміле, на нього було складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зміст обставин, які зафіксовані у цьому рапорті поліцейського узгоджуються з обставинами зафіксованими у протоколі та не суперечать поясненням ОСОБА_1 під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про те, що рапорт поліцейського не може бути взятий до уваги через його зацікавленість є непереконливими, апеляційна скарга не містить виклад обставин, які б давали підстави для висновку про неупередженість чи зацікавленість поліцейського при збиранні доказів.
Обставини, що підтверджуються рапортом (поясненнями ) посадових осіб, що порушили провадження у справі про адміністративне правопорушення , які узгоджуються з іншими доказами у справі, можуть бути визнані судом належними доказами та прийняті до уваги судом.
Також з матеріалів справи вбачається , що 28.11.2023 року поліцейським винесена постанова серії БАВ № 060294 згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.11.2023 року о 17:20 год. у м. Херсоні по вул. Острівське шосе керував транспортним засобом без полісу цивільної правової відповідальності, чим порушив п. 2.1 ПДР.
Відомостей про оскарження апелянтом цієї постанови матеріали справи не містять.
Не міститься у справі і відомостей про оскарження правомірності дій поліцейських щодо зупинки автомобіля .
Апеляційний суд за наведеного відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що апелянт не був водієм автомобіля в момент зупинки, які спростовуються сукупністю покладених в основу постанови доказів.
Посилання апелянта як на підставу для скасування постанови суду на обставини які були встановлені у постанові Верховного суду від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17, від 20.02.2019 року у справі № 404/4467/16-а не є релевантними.
За приписами ст. 13 Закону України " Про судоустрій та статус суддів " висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права, тобто висновки саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд першої чи апеляційної інстанції , посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
Судові рішення, на які посилається апелянт ухвалені за приписами КАСУ та щодо фактичних обставин справи, які не є релевантними до справи щодо ОСОБА_1 , правовідносини не є подібними.
Суд мотивував свої висновки , дав належну оцінку дослідженим доказам у їх сукупності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі не наведено .
Апеляційний суд дійшов висновку, що з наведених в апеляційній скарзі підстав постанова суду від 19.02.2024 року скасуванню не підлягає .
Стягнення на ОСОБА_1 накладено у межах строків, визначених ст. 38 КУпАП.
Дотримався суд і загальних правил накладення стягнення за адміністративне правопорушення, визначених ст. 33 КУпАП.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 з наведених вище підстав слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Залишити без змін постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 19.02.2024 року якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Копію постанови направити учасникам справи у порядку ст. 295 КПК.
Суддя О.В. Калініна