23 травня 2024 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
до Миколаївського апеляційного суду надійшли апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2024 року.
Вивчивши апеляційні скарги, вважаю, що їх слід залишити без руху виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь - якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду.
Відповідно до положень ст. 392 КПК України вирок суду першої інстанції підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Згідно пункту 1 ч. 1 ст. 395 КПК України апеляційна скарга подається на судові рішення, ухвалені судом першої інстанції, - через суд, який ухвалив судове рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 393 КПК України апеляційна скарга може бути подана підозрюваним, обвинуваченим, його законним представником чи захисником.
Також, суд звертає увагу, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Апеляційна скарга - це документ, який сприймається і оцінюється судом в цілому, враховуючи наведені в ній вимоги та їх обґрунтування. Від викладених в апеляційній скарзі формулювань, доводів і прохань залежать наслідки апеляційного розгляду. Саме тому до форми і змісту апеляційної скарги пред'являються жорсткі вимоги, недотримання яких призводить до наслідків, передбачених ст. 399 КПК України.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
З положень ч. 1 ст. 407 КПК України вбачається, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити вирок без змін; змінити вирок; скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок; скасувати вирок і закрити кримінальне провадження; скасувати вирок і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі захисник, посилаючись на допущені судом істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неповного судового розгляду, під час якого залишились недослідженими обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого рішення, просить призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк вісім років та, водночас, скасувати оскаржуваний вирок та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, та просить дослідити у судовому засіданні перераховані в апеляційній скарзі докази.
Обвинувачений ОСОБА_2 , у своїй апеляційній скарзі просить скасувати вирок суду та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, та змінити запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, та необ'єктивність і упередженість суду до нього та сторони захисту.
Тобто, заявлені в апеляційних скаргах вимоги суперечать один одному, викликають протиріччя, неконкретні, потребують уточнення, сформульовані без урахування повноважень суду апеляційної інстанції. При цьому, в обґрунтування своїх апеляційних вимог захисник та обвинувачений не навели жодної з обставин, що відповідно до ст. 415 КПК України, є підставою для призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Апеляційний суд звертає увагу, що згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, посилаючись в апеляційній скарзі на незаконність чи необґрунтованість судового рішення, апелянт має вказати конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення зазначених - ст. 409 КПК України, та для призначення нового розгляду в суді першої інстанції - ст. 415 КПК України, з обґрунтуванням своїх вимог.
Натомість, наведене формулювання поданих апеляційних скарг за змістом ст. 396 КПК України свідчить про правову неузгодженість вимог апеляційних скарг з їх обґрунтуванням та позбавляє апеляційний суд можливості визначити межі перегляду у відповідності до ч. 1 ст. 404 КПК та перешкоджає вирішенню питання про відкриття апеляційного провадження.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених ст. 396 КПК України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.
Отже, з урахуванням наведених положень КПК України, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 підлягають залишенню без руху з наданням їм строку для виконання вимог ст. 396 КПК України.
Керуючись ст. ст. 396, 399, 407 КПК України, суддя, -
апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 на вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2024 року залишити без руху.
Встановити обвинуваченому та його захиснику строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали, - 7 днів з дня отримання ними копій ухвали апеляційного суду.
Роз'яснити апелянтам, що у разі неусунення недоліків апеляційних скарг у встановлений строк, апеляційні скарги будуть вважатися неподаними та повернуті їм.
Копії ухвали про залишення апеляційних скарг без руху надіслати особам, які їх подали.
Ухвала не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Суддя Миколаївського
апеляційного суду ОСОБА_4