Справа №465/1527/23 Головуючий у 1 інстанції:Ванівський Ю.М.
Провадження №22-ц/811/391/24 Доповідач в 2-й інстанції:Левик Я. А.
06 червня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_3 , кошти на її утримання до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох річного віку в розмірі 1/10 всіх його видів доходу відповідача.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок.
Допущено негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Вказане рішення оскаржила ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 .
В апеляційній скарзі просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів відмовити повністю.
Вважає, що судом неповно з'ясовані обставин, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Зазначає, що позивачка не надала суду жодних доказів та не довела, що вона потребує матеріальної допомоги та відповідач має можливість надавати їй таку допомогу. Також позивач зазначила, що відповідач не надає їй жодних коштів на утримання дитини та на її утримання, проте, дана інформація не відповідає дійсності. Відповідач сплачує аліменти, які в десятки разів перевищують прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Крім аліментів, відповідач надає додатково грошові кошти позивачу, щоб остання купувала для дитини все необхідне, що підтверджується наданими квитанціями. Тобто, з відповідача щомісячно стягується достатня сума грошових коштів для забезпечення дитини та колишньої дружини. У зв'язку з вказаним, відповідач вважає висновок суду першої інстанції про те, що позивач потребує утримання, таким що не відповідає обставинам справи. Покладання на скаржника додаткового обов'язку по утриманню колишньої дружини, яка і так щомісячно отримує від нього грошових коштів в сумі понад 20 000 гривень, є надмірним тягарем, адже з урахуванням вказаних вище обставин, відповідачу не залишається грошових коштів для власних потреб на забезпечення свого власного життя, яким він постійно ризикує, захищаючи країну в зоні активних бойових дій. Вважає, що судом порушено норми процесуального права. Враховуючи те, що відповідач перебуває на військовій службі в складі Збройних Сил України та забезпечує стримування збройної агресії проти України у період воєнного стану, запровадженого у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України, існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють розгляд даної справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі.
Відповідно до ст. 368, ч.1 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів позовної заяви, відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст.ст. 12,13,81,133,141,265,268,273,274,354,430 ЦПК України, ст. ст. 80, 84 СК України та задовольняючи позов частково, виходив з того, що від шлюбу у подружжя народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , видане Залізничним відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 311, видане 27.07.2012 року.Відповідно до довідки про реєстрацію місце проживання особи Залізничної районної адміністрації ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .Згідно довідки № 29035 про реєстрацію місце проживання особи Залізничної районної адміністрації ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .Відповідно до довідки № 1 від 27.02.2023 року виданій ОСОБА_3 , про те, що вона дійсно працює у ФОП ОСОБА_5 на посаді кухаря з 28.12.2020 р. На даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох річного віку.Згідно довідки про доходи від 08.08.2023 року № 2695/3 ОСОБА_2 , який служить у частині НОМЕР_2 , сплатив аліменти в квітні 2023 року в розмірі 17 348, 91 грн., в травні 2023 року - 19 657, 7- грн., в червні 2023 року - 22 270, 00 грн., в липні 2023 року - 22 063, 19 грн., разом - 81 789, 80 грн.Відповідно до квитанцій наявних в матеріалах справи за період з 30.10.2022 р. по 18.04.2023 р. ОСОБА_2 перерахував на картку ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 341 440 грн.Таким чином, оцінивши в сукупності надані докази, суд виходить з того, що позивач має право на утримання від відповідача аліментів на своє утримання до досягнення дитиною трьох років, а відповідач може і повинен надавати таке утримання.Водночас, суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.З врахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини, можливостей відповідача, суд вважає можливим задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини частково та стягнути аліменти з відповідача на користь позивача на утримання позивача у розмірі 1/10 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення сином трьох років.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції зроблені без повного та всебічного з'ясування всіх обставин, що мають значення для справи; обставини, які суд вважав встановленими лише частково відповідають обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає зміні.
В березні 2023 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила:
- стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 кошти на утримання до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 3-річного віку у розмірі всіх його видів доходу.
В обґрунтування заявленого позову позивачка покликається на те, що у шлюбі в них з відповідачем народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Син проживає разом з нею та знаходиться на повному її утриманні. На даний час вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Відповідач в добровільному порядку не надає її жодних коштів на утримання дитини та її утримання, незважаючи на те, що має таку матеріальну можливість.
Згідно ст. 75 СК України, дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму, встановленого законом. Права на утримання не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного кримінального правопорушення, якщо це встановлено судом. Той із подружжя, хто став непрацездатним у зв'язку з протиправною поведінкою другого з подружжя, має право на утримання незалежно від права на відшкодування шкоди відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 76 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу. Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року віддня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Особа має право на утримання і тоді, коли вона стала особою з інвалідністю після спливу одного року від дня розірвання шлюбу, якщо її інвалідність була результатом протиправної поведінки щодо неї колишнього чоловіка, колишньої дружини під час шлюбу. Якщо на момент розірвання шлюбу жінці, чоловікові до досягнення встановленого законом пенсійного віку залишилося не більш як п'ять років, вона, він матимуть право на утримання після досягнення цього пенсійного віку, за умови, що у шлюбі вони спільно проживали не менш як десять років. Якщо у зв'язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім'ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв'язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання у цьому випадку триває протягом трьох років від дня розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 77 СК України, утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі. Аліменти сплачуються щомісячно. За взаємною згодою аліменти можуть бути сплачені наперед. Якщо платник аліментів виїжджає на постійне місце проживання у державу, з якою Україна не має договору про надання правової допомоги, аліменти можуть бути сплачені наперед за час, визначений домовленістю подружжя, а у разі спору - за рішенням суду.
Згідно ст. 80 СК України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану.
Згідно ст. 84 СК України, дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності. Дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2020 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, який зареєстровано у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №2581, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_3 (а.с.5).
Рішенням Франківського районного суд м.Львова від 24.04.2023 у справі №465/1084/23 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено повністю та вирішено розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , який було зареєстровано 29.09.2020 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), актовий запис №2581.
ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 (а.с.5).
Відповідно до довідки №29035 про реєстрацію місце проживання особи Залізничної районної адміністрації, ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 (а.с.6).
Відповідно до довідки № 1 від 27.02.2023 року виданій ОСОБА_3 , про те, що вона дійсно працює у ФОП ОСОБА_5 на посаді кухаря з 28.12.2020 р. На даний час перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох річного віку.
Згідно довідки про доходи від 08.08.2023 року № 2695/3 ОСОБА_2 , який служить у частині НОМЕР_2 , сплатив аліменти в квітні 2023 року в розмірі 17 348, 91 грн., в травні 2023 року - 19 657, 7- грн., в червні 2023 року - 22 270, 00 грн., в липні 2023 року - 22 063, 19 грн., разом - 81 789, 80 грн.
Відповідно до довідок про доходи №2695/3 від 08.08.2023 року та №3734/3 від 22.01.2024 року видані військовою частиною НОМЕР_4 , доходи відповідача складають орієнтовно 88 тис. грн. в місяць.
Відповідно до квитанцій наявних в матеріалах справи за період з 30.10.2022 р. по 18.04.2023 р. ОСОБА_2 перерахував на картку ОСОБА_3 грошові кошти на загальну суму 341 440 грн.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що відповідач сплачує аліменти, які перевищують прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Крім аліментів, відповідач надавав добровільно, додатково кошти позивачці на утримання дитини, що підтверджується наданими квитанціями.
Окрім цього, позивачка не спростувала доводів апеляційної скарги, про те що на даний час вона отримує додаткові доходи, оскільки надає послуги з нарощення вій, корекція та ламінування брів, та отримує від цього дохід. А саме , з наявної робочої сторінки позивачки у соціальних мережах, вбачається що остання є сертифікованим майстром, надає вказані послуги, на сторінці опубліковані фото робіт позивачки, наявна інформація про місце надання послуг, ціни та інші умови.
Таким чином, слід вважати, що визначений судом розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача слід вважати не відповідає обставинам, що мають значення для справи та вимогам закону.
Враховуючи вищезазначені обставини, а також те, що відповідач проходить військову службу у Збройних Силах України, які переведені на воєнний стан; те, що шлюб між сторонами розірвано; те, що у відповідача є обов'язок утримувати дружину до досягнення дитиною трьох років у випадку наявності можливості надавати таку допомогу; те, що, як вбачається із довідок про отримані доходи відповідача у нього є така можливість; доходи відповідача які складають орієнтовно 90 тис. грн. в місяць; те, що встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2023 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб - 2684 гривні; встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028 гривень;те, що позивачка отримує певні доходи, про які вказано вище; те, що відповідач окрім аліментів на утримання дитини тривалий період часу надавав додатково значні кошти позивачі на утримання дитини у добровільному порядку, про що йшлося, - колегія суддів вважає, що розмір аліментів, який був визначений судом першої інстанції при частковому задоволенні позову складає орієнтовно 9 тис. грн. в місяць та є завищеним та таким, що не відповідає обставинам, що мають значення для даної справи та вимогам закону, а тому рішення суду підлягає зміні.
Так, слід стягувати з відповідача на користь позивачки на її утримання аліменти у розмірі 1/20 частки його заробітку (доходу), що становитиме орієнтовно 4500 грн. в місяць та є сумою, що перевищує, також, і прожитковий мінімум на повнолітню особу встановлений законом та буде сумою, з врахуванням наведених обставин, достатньою для її утримання до досягнення дитиною трьох років.
Вр аховуючи вказане, апеляційну скаргу слід вважати частково обґрунтованою та задовольнити частково. Рішення ж суду першої інстанції слід змінити. Резолютивну частину рішення слід викласти в такій редакції:
«Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити частково. Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ) щомісячно кошти на її утримання (аліменти) з 3.03.2023 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку (19.05.2024) в розмірі 1/20 всіх видів заробітку (доходу) відповідача. В задоволенні решти позову - відмовити. Рішення суду у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок».
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.2-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року - задовольнити частково.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 січня 2024 року - змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
«Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН - НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН - НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3 ) щомісячно кошти на її утримання (аліменти) з 3.03.2023 року і до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку (19.05.2024) в розмірі 1/20 всіх видів заробітку (доходу) відповідача.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 06 червня 2024 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Н.П. Крайник
М.М. Шандра