Справа № 452/112/24 Головуючий у 1 інстанції: Бікезін О.В.
Провадження № 22-ц/811/777/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
04 червня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - судді Ніткевича А.В.
суддів - Бойко С.М., Копняк С.М.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича на рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2024 року в складі судді Бікезіної О.В. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
У січні 2024 року позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 18 серпня 2022 року сторони уклали в електронній формі Договір про відкриття кредитної лінії №1074-5805, за умовами якого товариство надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 6600 грн зі строком кредитування 300 календарних днів, за стандартною процентною ставкою 3% за кожний день користування кредитом (за перший базовий період (14 днів), знижена процентна ставка 2,5% за кожний день користування кредитом. У свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами, проте останній не виконав свої обов'язки за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 22 грудня 2023 року загальний розмір заборгованості склав 65 538 грн, із яких 6 600 грн прострочена заборгованість за кредитом, 58938 грн прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Разом з тим, Кредитодавцем прийнято рішення про можливість застосування до Позичальника програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами в сумі 32 538 грн., за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 33 000 грн.
За таких обставин ТОВ «Укр КредитФінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 6 600 грн. - прострочену заборгованість та 26 400 грн. - прострочену заборгованість за нарахованими процентами, що разом становить 33 000 грн.
Оскаржуваним рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2024 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр КредитФінанс» 33 000 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 6 600 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 26 400 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якого подано адвокатом Калініним С.К., вважає рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим з неправильним застосуванням судом норм матеріального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин справи, судом не було досліджено та не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, суд не сприяв повному, об'єктивному її розгляду, а тому рішення не відповідає фактичним обставинам справи.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги покликається на те, що до договору включені умови, які є несправедливим у розумінні ст. ст. 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Як встановлено судом, розмір заборгованості відповідача за кредитом становить 6 600 грн., при цьому розмір процентів 26 400 грн, що в 4 рази перевищує розмір боргу. Тому нарахована та пред'явлена до стягнення сума за відсотками не відповідає вимогам чинного законодавства про захист прав споживачів.
Зазначає, що передбачення в договорі такого високого розміру відсотків порушує принцип рівності сторін договору, учасником якого є відповідач як споживач, тим самим порушує його права як споживача, тому вимога позивача про стягнення цієї суми заборгованості за відсотками, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим ст. 3 п. 6, ст. 509 ч.3 та ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Додає, що позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.
Сторона відповідача вважає, що справедливим розміром заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1074-5805 від 18.08.2022 буде 8 910 грн., з яких 6 600 - прострочена заборгованість за кредитом та 2 310 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, які були визначені п. 2.3. Договору.
При цьому покликається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12, за яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, чи у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України.
Просить скасувати рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2024 року та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» 8 910 грн. заборгованості, з яких 6 600 грн. - прострочена заборгованість за кредитом та 2 310 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, здійснити розподіл судових витрат.
28 березня 2024 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ «Укр Кредит Фінанс» просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, указуючи на його законність та обґрунтованість.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою апеляційне провадження.
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК України).
Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо стягнення кредитної заборгованості, сумарний розмір якої не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Враховуючи наведене, справа призначена для розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
При цьому, згідно із ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, відтак колегія суддів інформувала учасників справи про час і день розгляду справи, шляхом оприлюднення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Львівського апеляційного суду.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», суд першої інстанції виходив з того, що 18 серпня 2022 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи укладено договір про відкриття кредитної лінії №1074-5805 на суму 6 600 грн.
Встановивши, що ОСОБА_1 порушив зобов'язання стосовно своєчасного повернення сум отриманих кредитів та сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків, внаслідок чого утворилася заборгованість за кредитним договором, суд ухвалив рішення про задоволення позовних вимог.
Перевіряючи законність оскаржуваного рішення колегія суддів виходить з такого.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» є фінансовою установою, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи НОМЕР_1 від 01.08.2013 року, яке видане Національною комісією, що здійснює Державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с. 66).
Між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 18 серпня 2022 року укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1074-5805 у вигляді електронного документа, за допомогою веб-сайту creditkasa.com.ua, створеного згідно із вимогами Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.15-25).
Відповідно до п. 3.1 Договору цей Договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (а.с.15).
У п. 4.2. даного кредитного договору зазначено, що кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (а.с.17).
Згідно із пунктом 4.3 договору плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Пунктом 4.6 передбачено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка 3,00 % за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою, та/або Пільговою ставкою) (а.с.17).
Строк кредитування 300 календарних днів, дата повернення кредиту 14 червня 2023 року (п.4.8 Договору, а.с.18).
Згідно із п. 4.9, 4.10 Договору реальна процентна ставка на дату укладення договору складає 1139965,00%, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає 66000,00 грн., з них проценти - 59400,00 грн. (а.с.18).
Відповідно до п. 5.1 Позичальник зобов'язується повернути Кредитодавцю отриманий кредит та нараховану Кредитодавцем неустойку (якщо неустойка буде нарахована Кредитодавцем) не пізніше, ніж в останній календарний день Строку кредитування, вказаного у п. 4.8 цього договору, шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця (а.с.18).
У п.10.1 зазначено, що цей договір та Правила разом складають єдиний Договір та визначають усі істотні умови Договору та надання Кредиту. Укладаючи цей Договір, Позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з Правилами на веб-сайті Кредитодавця (https://creditkasa.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає Договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним (а.с.23-24).
Пунктом 10.3.1 договору передбачено, що Позичальник підтверджує, що до укладення Договору уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від Кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 2 ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та статтями 9, 25 Закону України «Про споживче кредитування» на сайті https:// creditkasa.com.ua, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (а.с.24).
У пункті 11 «Реквізити сторін» наданого суду примірнику договору про відкриття кредитної лінії № 1074-5805 зазначено, що договір відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) (номер пароля А994) (а.с.25).
В Паспорті споживчого кредиту, затвердженого наказом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» № 37-П від 27.06.2022 року, зазначено, що споживач підтверджує отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних умов кредитування, а саме, що у випадку кредитування на суму 6600,00 грн. протягом усього строку кредитування із застосуванням стандартної ставки 3% в день, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача не буде перевищувати 66000,00 грн. (а.с.40, 42).
Позивачем надано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживачів та реальної процентної ставки за договором № 1074-5805 (Графік платежів за Договором) відповідно до методики Національного банку України, де зазначено, що чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період, грн.: з 18 серпня 2022 року строком на 300 днів складає 66000,0 грн., проценти за користування кредитом за період складають 59400,00 грн. Вказана Таблиця підписана ОСОБА_1 шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором А994 (а.с.44-45).
Відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 6600,00 грн. 18.08.2022 шляхом безготівкового переказу грошової суми на його банківський рахунок, що підтверджується довідкою товариства про перерахування суми кредиту (а.с.46), повідомленням АТ КБ «Привабанк» про перерахування коштів (а.с.47) та не заперечується відповідачем.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору № 1074-5805 від 18.08.2022, а відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, не вніс жодного платежу (як отриманих коштів, так і процентів за користування кредитом), внаслідок чого утворилась заборгованість за договором, згідно з розрахунком, наданим позивачем, станом на 22.12.2023 становить 65538,00 грн., що включає: прострочену заборгованість за кредитом - 6600,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 58938,00 грн.
Разом з тим, позивачем прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг, а саме часткового списання заборгованості позивальнику за нарахованими процентами у сумі 32538,00 грн.
Враховуючи зазначене, заборгованість за договором № 1074-5805 від 18.08.2022 становить 33000,00 грн., що включає: прострочену заборгованість за кредитом - 6600,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами 26400,00 грн.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень частини третьої статті 11Закону України від 3вересня 2015року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Ураховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що кредитний договір укладено в електронному вигляді з використанням електронного підпису, за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який надісланий кредитором на номер телефону, зазначений ОСОБА_1 при реєстрації на сайті кредитодавця, на підтвердження чого в ідентифікаційній частині договору містяться код ідентифікатор відповідача, що і є його безпосереднім підписом, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Без здійснення вказаних дій відповідачем, кредитний договір не був би укладений між сторонами.
Наведене свідчить, що при укладенні цього договору сторони договору досягли згоди щодо всіх його істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов'язки, які витікають із кредитного договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки у встановлений договором строк ОСОБА_1 не повернув кредитні кошти та не сплатив нараховані проценти, у позивача виникло право на їх стягнення в примусовому порядку.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Укр Кредит Фінанс» надав належні докази, які підтверджують право вимоги позивача за кредитним договором, а також наявність у відповідача грошового зобов'язання та заборгованості перед позивачем.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 не виконав зобов'язання за укладеним сторонами кредитним договором, а тому з нього на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» необхідно стягнути прострочену заборгованість.
Розмір заборгованості за кредитним договором відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.
В свою чергу, доводи апелянта про те, що встановлений позивачем розмір відсотків є не несправедливим у розумінні ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» та порушує принцип розумності та добросовісності, що є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника, як споживача послуг фінансової установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків, який перевищує більше як в 4 рази розмір заборгованості, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказаний розмір відсоткової ставки погоджено за домовленістю сторін у відповідному договорі, що відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 07.04.2021 року у справі №623/2936/19.
Відповідачем не заперечується, ні факт звернення до фінансової установи, яка спеціалізується наданням короткострокових кредитів, з метою отримання кредитних коштів, ні факт отримання коштів та їх неповернення.
Так, з вищевказаних документів вбачається, що позичальника повідомлено, що у разі надання позичальнику кредиту, останній за договором споживчого кредитування зобов'язаний буде сплачувати відсотки, розмір та порядок нарахування яких було визначено в договорі та паспорті споживчого кредиту, з яким він ознайомилась та без будь-яких заперечень підписав. Крім того, позичальника повідомлено, що орієнтована загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складатиме 66 000 грн. та включає в себе суму кредиту (6 600 грн) та проценти за користування кредитом в розмірі 59 400 грн. за весь строк кредитування.
При цьому, вказаним договором встановлено, що строк кредитування становить 300 календарних днів; базовий період сплати відсотків - 14 календарних днів з дня отримання кредиту; базовий період сплати відсотків - це проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дні яких у Позичальника настає обов'язок сплати відсотків за користування кредитом. Тобто, саме в період першого Базового періоду для позичальника діє пільгова процентна ставка в розмірі 2, 5 %, стандартна процентна ставка (3%) застосовується протягом всього строку дії цього Договору (п.4.4- 4.6).
Таким чином, позичальника повідомлено про загальні витрати, які будуть понесені ним у разі отримання кредиту у відповідній фінансовій установі, зокрема повідомлено про реальну переплату за кредитом, тобто розмір відсотків, які зобов'язані будуть повернуті позичальником разом із грошовими коштами, наданими фінансовою установою позичальнику у кредит.
Колегія суддів зауважує, що паспорт споживчого кредиту надається позичальнику до укладення кредитного договору, метою є повідомлення позичальника про умови надання кредиту у відповідній установі, у разі непогодження позичальника із викладеними у ньому умовами, останній має право відмовитися від отримання відповідної фінансової послуги.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 належним чином ознайомлений та погодився із умовами надання кредиту, на підставі чого 18.08.2022 між сторонами укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1074-5805, в якому відображені умови надання кредиту, визначені у паспорті споживчого кредиту, останній з відповідним договором погодився про що свідчить електронний підпис останнього.
На момент укладення кредитного договору ОСОБА_1 не звертався до позивача із заявою про надання роз'яснень незрозумілих йому умов договору, або за додатковою інформацією щодо умов кредитування, а також з пропозицією про внесення будь-яких змін до запропонованої редакції договору, тим самим фактично погодився зі всіма умовами такого договору.
Більш того, не дивлячись на своє гарантоване право (п.6.8) на відмову від Договору протягом чотирнадцяти днів з дня його укладення, відповідач користувався коштами позивача.
Визнання відповідачем розміру заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №1074-5805 від 18.08.2022 в розмірі 8 910 грн., з яких 6 600 - прострочена заборгованість за кредитом та 2 310 грн. - прострочена заборгованість за нарахованими процентами, які були визначені п. 2.3. Договору, не звільняє останнього від сплати процентів, які заявлені до стягнення позивачем з врахуванням Програми лояльності.
Відповідач помилково ототожнює базовий період для сплати процентів із строком кредитування.
Покликання апелянта на врахування під час судового розгляду висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12, в якому суд виснував, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимог згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, колегією суддів відхиляються, оскільки як вбачається з матеріалів справи, нарахування процентів здійснювалося в межах строку кредитування, тобто в межах 300 дні.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно встановив обставини справи, дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.
Аргументи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи по суті, у значній мірі зводяться до необхідності переоцінки доказів.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
При цьому апеляційний суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «РуїзТоріха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Оскільки апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича залишити без задоволення.
Рішення Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 07 лютого 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 04 червня 2024 року.
Головуючий А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк