Дата документу 06.06.2024 Справа № 333/11578/23
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 333/11578/23 Головуючий у 1-й інстанції Михайлова А.В.
Пр. № 22-ц/807/1159/24Суддя-доповідач Гончар М.С.
06 червня 2024 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Подліянової Г.С., Трофимової Д.А.,
розглянувши в порядку письмового провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків моральної та матеріальної шкоди
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом (а.с.1-5), в якому просив стягнути з відповідача на його користь 10000,00 грн. як компенсацію за завдану моральну шкоду, стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь 10000,00 грн. як компенсацію за пошкоджене майно; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на його користь судові витрати.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено суддю суду першої інстанції ОСОБА_4 (а.с.6).
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року (а.с.13) вищезазначену позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною і повернуто останньому.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, позивач ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі (а.с. 17-23, 37-48) просив скасувати ухвалу суду першої інстанції у цій справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Подліянову Г.С. (а.с.25).
В автоматизованому порядку суддею Трофимовою Д.А. у цій справі замінено суддю ОСОБА_5 у зв'язку із перебуванням останньої у тривалій відпустці (а.с.49-50).
Ухвалою апеляційного суду клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року у цій справі задоволено, строк на апеляційне оскарження ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року ОСОБА_1 у цій справі поновлено, апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 14 травня 2024 року (а.с.51-52), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання (а.с.53).
Оскільки, в силу вимог ст. 353 ч. 1 п. 6 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо … повернення заяви позивачеві (заявникові). Відповідно до ст. 369 ч. 2 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах … 6 … частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (поштові повідомлення про вручення копії ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у цій справі від 20.05.2024 року - а.с. 55-56) не скористалися своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі у встановлений апеляційним судом строк по 04.06.2024 року включно.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
В автоматизованому порядку суддею Подліяновою Г.С. у цій справі замінено судду Кочеткову І.В. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (а.с. 58-59).
Відводів у цій справи не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цієї справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В силу вимог ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, визнаючи неподаною та повертаючи вищезазначену позовну заяву позивача у справі, керувався ст. 185 ЦПК України та виходив із такого.
До Комунарського районного суду м. Запоріжжя надійшли матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків моральної та матеріальної шкоди.
Пред'явлена позовна заява ухвалою суду від 03.01.2024 року була залишена без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 185 ЦПК України, а саме: - в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивач ОСОБА_1 не сплатив судовий збір у встановленому порядку і розмірі, - окрім того, в порушення вимог ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів), а саме: - докази на підтвердження вартості пошкодженого майна, зазначеного у позовній заяві.
Для усунення недоліків судом був встановлений строк десять днів з дня отримання позивачем цієї ухвали.
Позивачу ОСОБА_1 направлена вищезазначена ухвала Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2024 року про залишення позовної заяви без руху (а.с.7-9), яка отримана ним 31.01.2024 року (а.с. 10).
12.02.2024 року (понеділок, перший робочий день після вихідних 10.02.2024 року та 11.02.2024 року ст. 124 ч. 3 ЦПК України) позивач ОСОБА_1 своєчасно надав до Комунарського районного суду м. Запоріжжя заяву про усунення недоліків, зазначених в ухвалі Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2024 року, до якої додані копії квитанцій про сплату судового збору (а.с.11-12).
Виходячи із вищевикладеного, у встановлений ухвалою від 03.01.2024 року строк для усунення недоліків десять днів, позивачем ОСОБА_1 недоліки позовної заяви усунені не були, оскільки у суду відсутні оригінали квитанцій про сплату судового збору за дві позовні вимоги майнового характеру: вимогу про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду та вимогу про стягнення компенсації за пошкоджене майно. Окрім того, позивачем не надано суду доказів на підтвердження вартості пошкодженого майна, зазначеного у позовній заяві.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені статтями 175, 177 ЦПК України, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
За таких обставин, на підставі ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається позивачеві, оскільки позивач ОСОБА_1 не усунув недоліки, вказані в ухвалі Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 03.01.2024 року.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Вимогам законності та обґрунтованості вищевказана ухвала суду першої інстанції у цій справі не відповідає.
Так, апеляційним судом встановлено, що суд першої інстанції у своїй ухвалі від 03 січня 2024 року (а.с.7-8) про залишення без руху вищезазначеної позовної заяви ОСОБА_1 зазначав таке.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вищезазначених вимог, позивачем не надано відомостей стосовно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які йому необхідно зазначити відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Також, позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків моральної та матеріальної шкоди містить дві вимоги майнового характеру про стягнення коштів.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить
1відсоток ціни позову, але неменше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2684 грн. 00 коп. Тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1073 грн. 60 коп. (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб х 2684 (прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року) = 1073 грн. 60 коп.)
Тобто за одну позовну вимогу майнового характеру, а саме вимогу про стягнення компенсації за завдану моральну шкоду, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та за другу позовну вимогу майнового характеру, а саме вимогу про стягнення компенсації за пошкоджене майно, позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окрім того, згідно з ч. 5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Тому позивачем повинно бути надано докази на підтвердження вартості пошкодженого майна, зазначеного у позовній заяві.
Згідно частини першої статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 185 ЦПК України).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції вважав, що позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування збитків моральної та матеріальної шкоди, слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків, повідомивши, що відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Проте, апеляційним судом встановлено, що за приписами ч. ч. 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Однак, апеляційним судом встановлено, що ухвалою суду першої інстанції від 03 січня 2024 року (а.с.7-8) вищезазначену позовну заяву позивача ОСОБА_1 у справі було:
- безпідставно залишено без руху, оскільки вона начебто не відповідала вимогам ст. ст. 175 та 177 ЦПК України, саме з підстав того, що позивачем ОСОБА_1 в порушення ч. 5 ст. 177 ЦПК України до матеріалів заяви не додано доказу на підтвердження вартості пошкодженого майна, зазначеного у позовній заяві
- та, відповідно, безпідставно повернуто позивачеві останню у подальшому оскаржуваною ухвалою з підстав її невиконання у цій частині, а також у частині відсутності у суду першої інстанції саме оригіналів квитанцій про оплату судового збору у цій справі у встановлений судом строк.
Оскільки, в силу вимог ст. 175 ч. 1 ЦПК України: - позовна заява повинна містити лише виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5), та - перелік …доказів, що додаються до позовної заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності) (п. 8).
В силу вимог ст. 20 ч. 1 ЦПК України право на захист особа здійснює на свій розсуд. Позивач у цій справі у заяві про усунення недоліків (а.с.11) зазначив, що стосовно вартості пошкодженого майна, то його оцінка проведена за його зверненням о працівників екологічної інспекції для визначення ціни позову та величини судового збору. Для усунення заперечень відповідачів, якщо заява буде прийнята, суду буде направлене клопотання про призначення судової експертизи на предмет розміру вартості пошкодженого майна.
Відсутність чи брак доказів може за певних обставин бути підставою для відмови в задоволенні, зокрема, позову, проте не може бути підставою для залишення з цих підстав його без руху та, відповідно, у подальшому не може бути підставою для визнання неподаною та повернення цієї позовної заяви.
Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про прийняття до розгляду позовної відкриття провадження у справі не вправі:
- вимагати від ОСОБА_1 , як позивача, надавати докази,
- вдаватись до оцінки доказів ОСОБА_1 , як позивача, про їх обґрунтованість чи необґрунтованість, достатність чи недостатність, останнє можливо лише в порядку ст. 89 ЦПК України (оцінка доказів), оскільки остання може бути надана судом першої інстанції лише за результатами розгляду справи по суті.
Оскільки, лише наявність чи відсутність у додатках до позовної заяви певних доказів не може впливати та не впливає саме на вирішення судом першої інстанції по суті питання про відкриття провадження у справі.
Крім того, з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.02.2018 року у справі ЄУН 800/473/17, який є обов'язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України, апеляційний суд у цій справі також вважає про відсутність у позивача обов'язку надавати суду оригінал квитанції про сплату судового збору, оскільки суд самостійно повинен перевіряти зарахування відповідної суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, в тому числі на підставі копії платіжного документа.
Так, в силу вимог ст. 9 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям … провадження у справі… перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 ґрунтуються на цивільному процесуальному законі та наявних у цій справі доказах.
Допущені судом порушення норм процесуального права призвели до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому розгляду цієї справи, та в силу вимог ст. 379 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду (вирішення процесуального питання) до суду першої інстанції.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду було сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн. (а.с. 29).
Якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до суду першої інстанції (вирішення процесуального питання), то розподіл сум судового збору, пов'язаного із розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції у подальшому за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4, 7, 12, 141, 367, 369, 371-372, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року про визнання неподаною та повернення позовної заяви у цій справі скасувати.
Направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 06.06.2024 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Подліянова Г.С.Трофимова Д.А.